Постанова 4857 № 140/3924/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3924/19 пров. № А/857/10634/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мацей Анатолія Михайловича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року про повернення заяви без розгляду та відмову у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача, прийняту суддею Костюкевич С.Ф. в м.Луцьку о 13 годині 08 хвилині, повний текст складено 17 липня 2020 року, у справі № 140/3924/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби "Доманове" Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 через адвоката Мацея А.М., 27.12.2019 року звернувся з позовом до відділу прикордонної служби Доманове Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення інспектора прикордонної служби 2-ї категорії старшого прапорщика Деркача С.М. про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 09.07.2019 року. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби Доманове Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, повернуто заявнику без розгляду. У задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача Служби безпеки України, відмовлено. Представник ОСОБА_1 - адвокат Мацей А.М. подав апеляційну скаргу, з підстав порушення норм процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що заява про збільшення розміру позовних вимог жодним чином не змінювала предмет чи підставу позову. ст.47, 137, 248 КАС України, на які покликається суд, не регламентують порядок та право суду відмовляти у задоволенні клопотання про залучення. Просить скасувати ухвалу. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін ухвалу суду. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню, як безпідставна та необґрунтована. У зв`язку з поверненням заявнику без розгляду заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, не підлягає до задоволення клопотання представника позивача про залучення співвідповідача Служби безпеки України. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. 26.06.2020 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог якій заявив ще одну позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати доручення Служби безпеки України від 28 листопада 2018 року № 5/3/3-6861 Державній прикордонній службі України, стосовно позивача громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . Також, подав клопотання про залучення в якості співвідповідача Службу безпеки України. Згідно ч. 1 ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви. Так, відповідно до пунктів 4-5 частини 1 статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява повинна містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення). Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Пунктом 2 частини другої статті 172 КАС передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів. Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС). Отже, правила об`єднання позовних вимог дозволяють вирішення у межах однієї справи позовних вимог одного й того самого позивача щодо рішень, дій чи бездіяльності одного й того самого суб`єкта владних повноважень, що виникли з одних і тих же підстав, за одних і тих же обставин, а також вимог, задоволення яких є безпосередньою підставою для задоволення інших вимог. Правила об`єднання позовних вимог підлягають також застосуванню при реалізації позивачем права на зміну предмету або підстав позову, збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до пункту

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким погоджується колегія суддів, що подавши заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлено додаткову вимогу із власним окремим предметом оскарження (нова вимога) та підставами оскарження (нові обставини, правові підстави, що були відсутні на час звернення з первинним позовом), позивачем по суті заявлено новий позов в рамках даної справи до нового відповідача, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України, оскільки вимоги позивача до відповідачів за своїм змістом та правовим наповненням є різними. Фактично позивач збільшенням розміру позовних вимог вже оскаржує дії Служби безпеки України щодо їх висновку відносно ОСОБА_1 , як особи якій заборонено в`їзд в Україну. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів та залучення співвідповідача. Керуючись статтями 243 ч.3, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мацей Анатолія Михайловича - залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року про повернення заяви без розгляду та відмову у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача у справі № 140/3924/19, - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09.10.20