Постанова 4855 № П/320/1027/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1027/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Степанюка А.Г., Чаку Є.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «Н», «В4», «Д», Вимоги про сплату боргу (недоїмки), Рішення про застосування штрафних санкцій, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, про що складено відповідний Акт від 23 грудня 2019 року №351/10-36-05-02-08/36445090 (надалі - Акт перевірки), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.14-29). Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 683826,00 грн. суми податку на прибуток, у тому числі на 140937,00 грн. за 2017 рік, на 187873,00 грн. за І квартал 2018 року, на 22984,00 грн. за ІІ квартал 2018 року, на 43650,00 грн. за ІІІ квартал 2018 року, на 288382,00 грн. за ІІ квартал 2019 року; п.198.1, п.198.3, пп. г п.198.5 ст.198, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 1208256 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі на 547,00 грн. за жовтень 2016 року, на 37783,00 грн. за листопада 2016 року, на 58903,00 грн. за грудень 2016 року, на 3639,00 грн. за березень 2017 року, на 2105,00 грн. за квітень 2017 року, на 1367,00 грн. за червень 2017 року, на 4517,00 грн. за липень 2017 року, на 72170,00 грн. за серпень 2017 року, на 291232,00 грн. за вересень 2017 року, на 40130,00 грн. за жовтень 2017 року, на 32817,00 грн. за листопад 2017 року, на 38974,00 грн. за березень 2018 року, на 5426,00 грн. за травень 2018 року, на 42850,00 грн. за червень 2018 року, на 59905,00 грн. за липень 2018 року, на 66542,00 грн. за серпень 2018 року, на 17278,00 грн. за вересень 2018 року, на 16286,00 грн. за жовтень 2018 року, на 21164,00 грн. за листопад 2018 року, на 25367,00 грн. за грудень 2018 року, на 3945,00 грн. за січень 2019 року, на 12272,00 грн. за лютий 2019 року, на 19341,00 грн. за березень 2019 року, на 103287,00 грн. за квітень 2019 року, на 223209,00 грн. за травень 2019 року, на 1517,00 грн. за червень 2019 року, на 2021,00 грн. за липень 2019 року, на 3662,00 грн. за серпень 2019 року; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - не зареєстровано у відповідному Єдиному реєстрі податкові накладні; ст. 162, ст.163, ст.164, ст.167, ст.168, пп. «е» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 479194,82 грн. суми податку на доходи фізичних осіб; пп.1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, Закону України «Про військовий збір», не утримано та не перераховано 39 932,90 грн. суми військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету. На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм «Р», «Н», «В4» від 11 січня 2020 року №№0000890502, 0000900502, 0000930502, 0000910502, якими Позивачу на 854783,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 683826,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 170957,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); на 1462408,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі на 1169926,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 292482,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); до Позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 206258,00 грн. за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацем 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму ПДВ; зменшено Позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 3632,00 грн. за вересень 2019 року, форми «Д» від 13 січня 2020 року №№0000253305, 0000263305, якими Позивачу на 758728,75 грн. визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі на 479194,82 грн. за податковими зобов`язаннями та на 279533,93 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); на 63227,39 грн. визначено суму грошового зобов`язання з військового збору, у тому числі на 39932,90 грн. за податковими зобов`язаннями та на 23294,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). 13 січня 2020 року Відповідачем прийнято Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від №Ю-0000283305, якою Позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 585682,56 грн. Також, Відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13 січня 2020 року №0000273305, яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 58568,26 грн. Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Металбудсервіс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги, пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. За приписами статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок № 727). Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки. Згідно пункту 2 розділу V Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок. При цьому строк складення акта (довідки) документальної перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом та Митним кодексом. Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23). Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції. Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили. Таким чином, враховуючи наведені вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту. Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною другою статті 77 вказаного Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті від 11 травня 2018 року №1040/14-29-14-07/39154207, складеному за наслідками перевірки ТОВ фірми «Металбудсервіс» відсутній підпис посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпис головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області Яцків Н.О. та наявна відмітка про перебування її у відпустці на час складення даного акта. Отже, за таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що акт перевірки від 11 травня 2018 року №1040/14-29-14-07/39154207, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Як вбачається з Акта перевірки у даній справі, у ньому відсутній підпис ОСОБА_1 , який є головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області та проводив перевірку дотримання Позивачем вимог податкового законодавства. У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення, Вимога про сплату боргу (недоїмки) та Рішення про застосування штрафних санкцій Відповідача є протиправними і підлягають скасуванню. Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Постанову складено в повному обсязі 09.10.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Степанюк А.Г. Чаку Є.В.