Постанова 4855 № П/320/1027/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/1027/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Метіз" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» (надалі також - Позивач, ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз») звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області з вимогами (з урахуванням збільшення позовних вимог) про визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДПС у Київській області: податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2020 року №0000890502, №0000900502, №0000930502, №0000910502, від 13 січня 2020 року №0000253305, №0000263305; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 січня 2020 року №Ю-0000283305; рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 13 січня 2020 року №0000273305 на суму 58 568,26 грн; податкової вимоги від 29 січня 2020 року №6854-53 про сплату податкового зобов`язання на загальну суму 3462050,39 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про реальність господарських операцій з контрагентами, їх належне оформлення первинними документами та відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Звертав увагу на те, що за відсутності підпису посадової особи контролюючого органу акт перевірки є недопустимим доказом, а тому прийняті на його основі рішення контролюючого органу про визначення суми податкових зобов`язань підлягають скасуванню. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року, позов задоволено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2020 року скасовано, а справу №П/320/1027/20 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Направляючи справу на новий розягляд Верховний Суд вказав про те, що за змістом оскаржених судових рішень у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій не визнали доказове значення акта перевірки від 23 грудня 2019 року №351/10-36-05-02-08/36445090 з тих підстав, що він не підписаний головним державним ревізором-інспектором Колесником О.П., який входив до складу групи посадових осіб ГУ ДПС, визначеної для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торгівельна компанія «Метіз» згідно з наказом ГУ ДПС у Київській області від 18 листопада 2019 року №650, що слугувало підставою для задоволення позову. Суть виявлених з боку Позивача порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Відповідача, не була предметом судового розгляду. Верховний Суд зазначив, що, ухвалюючи рішення та визнаючи протиправними і скасовуючи акти індивідуальної дії, посилаючись на невідповідність оформлення акта перевірки нормам законодавства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що лише цей факт не може бути підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень. Головним призначенням колегіальної перевірки є забезпечення фаховості перевірки дотримання правил податкового обліку та сплати податків, а не фактичної присутності однієї з осіб контролюючого органу на момент закінчення оформлення та підписання акта перевірки. Суд не позбавлений можливості з`ясувати причини, з яких акт перевірки не був підписаний особою, що проводила перевірку, та отримати підтвердження такої особи щодо участі у перевірці, а також щодо обставин, викладених в акті. Так, у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зробила відступ від правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема в постанові від 3 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, застосувавши до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 3 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18, всупереч останній правовій позиції Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19 та відступу від висновку у постанові від 3 грудня 2019 року у справі №1440/1965/18. Не застосувавши правовий висновок Верховного Суду у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19, суд апеляційної інстанції не навів жодних мотивів та підстав не урахування правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної у справі №140/388/19. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині мотивів задоволення позову, з наступних підстав. За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як зазначалося, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не було враховано висновки судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №140/388/19. Також вказує про те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалось реальне виконання господарських операцій, не встановлювалась економічна доцільність, обізнаність позивача при виборі контрагентів. Так, колегією суддів в ході апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено наступне. На підставі направлень від 28.11.2019 №778, №779, №780, №781, №782, №783, №784, виданих ГУ ДПС у Київській області відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 18.11.2019 №650, проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Метіз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено Акт перевірки та встановлено наступні порушення: 1) п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 683 826 грн.; 2) п.198.1, п.198.3, пп. "г" п.198.5 ст.198, п.44.1 ст.44 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1208256 грн.; 3) п.201.10 ст.201 ПК України, не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно податкові накладні на загальну суму 412515 грн.; 4) ст. 162, ст.163, ст.164, ст.167, ст.168, пп. «е» п.176.2 ст.176 ПК України по даному факту перевірки встановлено неутримання податку на доходи фізичних осіб у джерела виплати доходів та заниження суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 479194,82 грн.; 5) п.п.1 п.2 ст.6 ч. 1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 №2464-VI в результаті чого не утримало та не перерахувало суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 585682,56 грн.; 6) пп.1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, Закону України «Про військовий збір», в результаті чого не утримано та не перераховано суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 39 932,90 грн. На підставі зазначеного Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області винесено: - податкове повідомлення-рішення №0000890502 від 11.01.2020 з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 854783, 00 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0000900502 від 11.01.2020 з податку на додану вартість на загальну суму 1462408,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0000930502 від 11.01.2020 на додану вартість на загальну суму 206258,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0000910502 від 11.01.2020 яким зменшено розмір суми від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3632.00 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 0000253305 від 13.01.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 758728,75 грн.; - податкове повідомлення-рішення № 0000263305 від 13.01.2020 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 63227,39 грн.; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000273305 від 13.01.2020 на загальну суму 58568,26 грн.; - вимогу про сплату боргу (недоїмки з єдиного внеску) № Ю-0000283305 від 13.01.2020 на загальну суму 585 682,56 грн. Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності підпису посадових осіб контролюючого органу у Акті перевірки, які його склали, він не є чинним, та не може слугувати підставою для нарахування платнику податків податкових зобов`язань. При цьому, судом було враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у аналогічній адміністративній справі №813/2451/17. Колегія суддів при винесенні даної постанови керується наступним. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року №727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396). Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року №727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року №396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки факти та оціночні судження осіб, що її проводили, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства. Як вірно встановлено судом першої інстанції, Акт перевірки був підписаний не всіма ревізорами податкового органу які здійснювали перевірку. Так, у Акті перевірки (стор. 32) відсутній підпис Колесника Олександра Петровича, який є головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області, у зв`язку із його (Колесника О.П.) відпусткою. У розрізі наведеного колегія суддів зазначає, що у постанові від 19 червня 2020 року, ухваленою Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в адміністративній справі №140/388/19, висловлено правову позицію щодо правового (доказового) значення акта перевірки, не підписаного одним із перевіряючих, та правомірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень. У відповідності до правової позиції, викладеній у цій постанові, відсутність в акті перевірки підпису посадової особи контролюючого органу з числа осіб, уповноважених провести перевірку, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 23.12.2019 року №351/10-36-05-02-08/36445090, за відсутності на ньому підписів окремої посадової особи, є неналежно оформленим, а тому не може вважатись законною підставою для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, прийнятих на його основі. В розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне дослідити встановлені відповідачем порушення викладені в акті перевірки, на підставі висновків якого було винесено спірні ППР. Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до положень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 № 71-VIII) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за НП(С)БО чи МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій). Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду. Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість. Отже, формування податкового кредиту та витрат, що враховують при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності. Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті. За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Отже, необхідною умовою для віднесення вартості придбаних платником податків товарів та послуг до витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, а сум сплаченого ПДВ - до податкового кредиту, є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами. Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2017 між ТОВ «ДЕЛАРІ» та позивачем було укладено договір №111 про надання транспортних послуг. Відповідно до п.1.1 Договору замовник(ТОВ «Метіз» доручає, а виконавець (ТОВ «Деларі») зобов`язується виконувати відповідно до умов даного договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється транспортні послуги по Україні. (п.1.2 договору). Відповідно до п. 2.2.1 договору розрахунки по даному Договору здійснюються у наступному порядку: умови оплати - оплата після надання робіт (послуг) на протязі 180 календарних днів. За дату оплати послуг вважається дата надходження коштів на поточний рахунок продавця. П.4.1 договору визначено, що прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Додатком №1/111 до Договору від 08.09.2017 визначено специфікацію робіт: транспортні послуги по Україні (в період 08.09.2017 - 29.09.2017) за маршрутом Київ-Кривий Ріг, Київ-Кривий Ріг, Кривий Ріг-Київ - 1 послуга - ціна постачання 133330,00 грн., з ПДВ: 159996,00 грн. Термін виконання робіт: до 29.09.2017. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №54 від 29.09.2017, рахунок на оплату №59 від 29.09.2017 на суму 159996,00 грн.(з ПДВ). Також, 20.09.2017 між ТОВ «ДЕЛАРІ» та позивачем було укладено договір про надання послуг №2009/17-01. Відповідно до предмету договору, замовник доручає а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється виготовлення та надання поліграфічних послуг. Відповідно до умов договору послуги і роботи виконуються з матеріалів та засобами виконавця або з давальницької сировини або на підряді. Вартість послуг попередньо узгоджуються з покупцем, формуються на в національній валюті україни та зазначаються в рахунках, додатках без урахування ПДВ, окремо вказується сума ПДВ, сплаті підлягає повна сума з урахуванням ПДВ, яка значиться в рахунку фактурі, Додатках, Актах. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання Акту виконаних робіт. Додатком №1 до Договору від 20.09.2017 визначено специфікацію робіт: виготовлення та надання поліграфічних послуг - 1 шт - ціна постачання 230000,00 грн., з ПДВ: 276000,00 грн. Термін виконання робіт: до 22.09.2017. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №43 від 22.09.2017, рахунок на оплату №51 від 22.09.2017 на суму 276000,00 грн.(з ПДВ). 15.09.2017 між ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ВАГОВИМІРЮВАЧ» та позивачем було укладено Договір №1509/17-01 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1 до договору №1509/17-01 від 15.09.2017 та від 22.09.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 371500,00 грн., з ПДВ - 445800,00 грн. Термін виконання робіт: до 15.09.2017. Додатком 3 до договору №1509/17-01 від 15.09.2017 та від 22.09.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 126833,33 грн., з ПДВ - 152200,00 грн. Термін виконання робіт: до 22.09.2017. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №54 від 22.09.2017, рахунок на оплату №46 від 22.09.2017 на суму 152200,00 грн.(з ПДВ), акт надання послуг №52 від 15.09.2017, рахунок на оплату №44 від 15.09.2017 на суму 445800,00 грн.(з ПДВ). 15.09.2017 між ТОВ «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНИЙ ПОЇЗД 727» та позивачем укладено договір №1509/17-02 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1 до договору №1509/17-02 від 15.09.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги для проведення інвентаризації в м. Київ, прсп. Перемоги, 67 - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 400000,00 грн., з ПДВ -480000,00 грн. Термін виконання робіт: до 20.09.2017. Додатком 2 до договору №1509/17-02 від 15.09.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги для проведення інвентаризації в м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89 - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 98333,33 грн., з ПДВ - 118000,00 грн. Термін виконання робіт: до 29.09.2017. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти надання послуг та рахунки на оплату на суму 118000,00 грн. та 480000,00 грн. (з ПДВ). 02.10.2017 між ТОВ «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНИЙ ПОЇЗД 727» та позивачем укладено договір №0210/17 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється оброблення даних та розміщення реклами в мережі Інтернет. Додатком 1 до договору №0210/17 від 02.10.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - розміщення реклами в інтернет - 1 шт - ціна постачання 104666,67 грн., з ПДВ - 125600,00 грн. Термін виконання робіт: до 20.10.2017. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №59 від 18.10.2017, рахунок на оплату №67 від 18.10.2017 на суму 125600,00 грн.(з ПДВ). 15.06.2018 між ТОВ «Будівельно монтажний Поїзд 727» та позивачем укладено договір №1506/18-01 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1 до договору №1506/18-01 від 15.09.2017 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги для проведення інвентаризації в м. Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89 - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 127500,00 грн., з ПДВ - 153000,00 грн. Термін виконання робіт: до 16.06.2018. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №19 від 15.06.2018, рахунок на оплату №75 від 15.06.2018 на суму 153000,00 грн.(з ПДВ). 26.12.2016 між ТОВ «ЕФОН ГРУП» та позивачем було укладено Договір №2912-16/02 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції за адресою м.Кривий Ріг , вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги

67. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг , вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1 до договору №2912-16/02 від 29.12.2016 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - перепродажна підготовка товарів - зважування, вимірювання, перемотування канатів - 1 шт - ціна постачання 288333,33 грн., з ПДВ - 346000,00 грн. Термін виконання робіт: до 29.12.2016. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №17 від 29.12.2016, рахунок на оплату №12 від 29.12.2016 на суму 346000,00 грн.(з ПДВ). 20.05.2019 між ТОВ «КАРАТ ЮНІОН» та позивачем було укладено Договір №2005/19 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг , вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1 до договору №2005/19 від 20.05.2019 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції, м. Київ, просп. Перемоги, 67 - 1 шт - ціна постачання 378500,00 грн., з ПДВ - 454200,00 грн. Термін виконання робіт: до 21.05.2019. Додатком 2 до договору №2005/19 від 21.05.2019 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги - послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції в м. Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89 - 1 шт - ціна постачання 391100,00 грн., з ПДВ - 469320,00 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти надання послуг та відповідні рахунки на оплату. 16.04.2019 між ТОВ «БІМАКВАД КОРПОРЕЙШН» та позивачем було укладено Договір №1604/19/2019 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1/1 до договору №1604/19/2019 від 16.04.2019 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги: послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 226320,00 грн., з ПДВ - 271584,00 грн. Термін виконання робіт: до 17.04.2019. Додатком 1/2 до договору №1604/19/2019 від 16.04.2019 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги: послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 281100,00 грн., з ПДВ - 337320,00 грн. Термін виконання робіт: до 25.04.2019. Додатком 1/3 до договору №1604/19/2019 від 16.04.2019 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги для проведення інвентаризації в м.Київ, пр-т Перемоги, 67: вимірювання, зважування, оброблення, перемотка канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 325100,00 грн., з ПДВ - 390120,00 грн. Термін виконання робіт: до 28.05.2019. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг №19 від 17.04.2019, та №20 від 25.04.2019, №32 від 28.05.2019, рахунок на оплату №24 від 25.04.2019 на суму 337320,00 грн.(з ПДВ) та №21 від 17.04.2019 на суму 271584,00 грн. (з ПДВ), та №47 від 28.05.2019 на суму 390120,00 грн. (з ПДВ). 29.03.2018 між ТОВ «ОСТВІН» та позивачем було укладено Договір №2903/05 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1/3 до договору №2903/05 від 29.03.2018 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 73916,67 грн., з ПДВ - 88700,00 грн. Термін виконання робіт: до 27.08.2018. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг та відповідний рахунок на оплату. 27.08.2018 між ТОВ «ОСТВІН» та позивачем було укладено Договір №2708/18/3 про надання послуг. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати відповідно до умов даного Договору роботи та послуги, які замовник зобов`язується прийняти та оплатити. Під послугами та роботами в даному Договорі розуміється послуги по вимірюванню, зважуванні, змащуванні, перемотці канатної продукції. Прийом-передача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 1 (одного) робочого дня з дати завершення робіт та оформлюється шляхом підписання актів виконаних робіт. Послуги здійснюються на складі замовника за адресою: м.Кривий Ріг , вул. Мопрівська, 89, м. Київ, пр.-т Перемоги 67, вказаною Замовником. Додатком 1/8 до договору №2708/18/3 від 27.08.2018 визначено специфікацію робіт: найменування послуг - монтажні послуги по вимірюванню, зважуванні, перемотці канатної продукції - 1 шт - ціна постачання 242500,00 грн., з ПДВ - 291000,00 грн. Термін виконання робіт: до 27.08.2018. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг та відповідний рахунок на оплату. Колегія суддів звертає увагу, що статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З наданих позивачем первинних документів вбачається, що вони відповідають вказаним вище вимогам. Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що зауважень щодо змісту/форми первинних документів складених в рамках господарських операцій із ТОВ «ЕФОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40222491), ТОВ «ДЕЛАРІ» (код ЄДРПОУ 41346047)- нова назва ТОВ «Гуцульська сотня Євромайдану», ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ВАГОВИМІРЮВАЧ» (код ЄДРПОУ 41271658), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНИЙ ПОЇЗД 727» (код ЄДРПОУ 41271637). ТОВ «ОСТВ1Н» (код ЄДРПОУ 41659219), ТОВ «Б1МАНАКВАД КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42678536), ТОВ «КАРАТ ІОНІОН» (код ЄДРПОУ 42482114) відповідачем не зазначено. Крім того, в акті перевірки не зазначено про відсутність первинних документів та/або їх неоформления належним чином, що б вказувало на нереальність господарських операцій. Таким чином, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного здійснення господарської операції вказує на їх реальність, відповідність дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано. Як вбачається з Акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" в т.ч. по періодам: за 4 квартал 2016 - 288333 грн., за 3 квартал 2017 - 1359996 грн., за 4 квартал - 104667 грн., за 1 квартал 2018 - 73917 грн., за 2 квартал 2018 - 127500 грн., за 3 квартал - 242500 грн., за 2 квартал 2019 на суму 1602120 грн. На переконання контролюючого органу, вищевказані показники є заниженими, оскільки господарські операції із ТОВ «ЕФОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40222491), ТОВ «ДЕЛАРІ» (код ЄДРПОУ 41346047) - нова назва ТОВ «Гуцульська сотня Євромайдану», ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬКИЙ ВАГОВИМІРІОВАЧ» (код ЄДРПОУ 41271658), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО МОНТАЖНИЙ ПОЇЗД 727» (код ЄДРПОУ 41271637), ТОВ «ОСТВІН» (код ЄДРПОУ 41659219), ТОВ «БІМАНАКВАД КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 42678536), ТОВ «КАРАТ ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 42482114) є нереальними (безтоварними), у зв`язку із відсутністю фізичних та технологічних умов для здійснення постачання робіт (послуг) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників робіт (послуг), які реалізовано ТОВ «ТК «МЕТІЗ». Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача матеріальних, фізичних та технологічних умов та можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами, які стали підставою для сумніву податкового органу при проведенні перевірки. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по вказаних вище операціях з контрагентами позивача, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача, а наявні в матеріалах справи містять достатні дані про зміст спірних господарських операцій та її учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій. Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач як на підставу для визнання нереальності спірних операцій наводить таблицю з аналізом інформації що знаходиться в ІС "Податковий блок" та БД "Єдиний реєстр податкових накладних". Колегія суддів вважає, що саме лише посилання відповідача на наявну у контролюючого органу податкову інформацію є необґрунтованим, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом та не є належними доказами в розумінні процесуального закону. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Так, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально. У контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що податковим органом не здійснювались зустрічні звірки, не направлялись запити про надання інформації до контрагентів ТОВ «ТК «МЕТІЗ». Отже, висновки відповідача, на підставі яких були винесено оскаржувані рішення не базуються на первинних господарських документах. Водночас, висновки податкового органу щодо непідтвердження руху послуг (товару) по ланцюгу базуються на інформації, отриманій з баз даних податкового органу відносно правовідносин контрагента позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ «ТК «МЕТІЗ» не вступав у господарські відносини. Відтак, висновки податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтуються на доводах про порушення контрагентами позивача та третіми особами в ланцюгу постачання норм податкового законодавства. Проте, відповідачем не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність їх дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність саме позивача як платника податків. Натомість, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а. Як вбачається зі змісту акта перевірки та матеріалів справи, податковим органом не надано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності директорів його контрагентів або про допущені ними порушення податкового законодавства. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту. Крім того, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 810/3790/17, відповідно до яких податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган. Колегія суддів зауважує, що важливою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Так, враховуючи, що в Акті перевірки підтверджується факт здійснення розрахунків позивача із контрагентами, з урахуванням встановлених вище обставин справи, наведене дає підстави для висновку про реальність змін майнового стану товариства. Таким чином, на переконання колегії суддів, жодних правових підстав стверджувати про нереальніть (безтоварність) господарських операцій ТОВ «ТК «МЕТІЗ» з вищевказаними контрагентами немає. Щодо посилання контролюючого органу на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.08.2018 року по справі №646/3389/18, колегія суддів зазначає наступне. Так, як вбачається з і змісту вказаного вироку, Особу 1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на 3 роки. З описової частини вироку вбачається, що вказана Особа 1 є посадовою особою ТОВ «ДЕЛАРІ». Колегія суддів зауважує, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України). Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили. За певних обставин докази, отримані в межах кримінального судочинства, в т.ч. під час досудового розслідування, мають враховуватися адміністративними судами, однак такі докази в жодному разі не мають наперед встановленої сили для суду та мають оцінюватися з урахуванням вимог належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення у справі. Крім того, має бути забезпечено право особи, що є стороною адміністративного спору та проти якої може свідчити даний доказ, на надання пояснень та заперечень стосовно нього. Більше того, сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили. Разом з тим, вказаним вироком не встановлено обставин протиправної діяльності керівника ТОВ «ДЕЛАРІ» щодо вчинення фіктивних господарських операцій з метою надання (отримання) податкової вигоди при взаємовідносинах між позивачем і вказаним контрагентом, ухилення від сплати податків внаслідок вчинення безтоварних операцій. З огляду на вказане, на переконання колегії суддів наявність вказаного вироку 2018 року не свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом у 2017 році. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТК «МЕТІЗ» придбано сертифікати у ТОВ "КТ Макс" (код ЄДРПОУ 39739478) на загальну суму 925603 грн. в т.ч. ПДВ20% 185120 грн. та у ТОВ "Майе Груп" (код ЄДРПОУ 41769281) на загальну суму 892650 грн. в т.ч. ПДВ 20% 178540 грн. Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що згідно наданих до перевірки документів не встановлено факту подальшої реалізації придбаних сертифікатів чи факту використання їх у господарській діяльності, а також встановлено, що операції по придбанню сертифікатів не є господарською діяльністю підприємства. Так, як вбачається зі змісту акту перевірки та матеріалів справи ТОВ «ТК «МЕТІЗ» придбавало бензин, дизпаливо, газ скраплений (далі - ПММ) у наступних контрагентів: (ПП "1ІАФТА- ТРАНССЕРВІС" (код ЄДРПОУ 30442560), ТОВ "Є Каскад" (код ЄДРПОУ 38605252), ТОВ "ГРАНД-ПЕТРОЛ" (код ЄДРПОУ 39641883), ТОВ "Вєнтус ресурс" (код ЄДРПОУ 38927250) з відповідним відображенням сум податкового кредиту у додатках 5 декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. Разом з тим, відповідач дійшов висновків про те, що з наданих позивачем до перевірки документів неможливо підтвердити факт використання ПММ у господарській діяльності підприємства, у звязку із чим, на переконання контролюючого органу, ТОВ «ТК «МЕТІЗ» в порушення пп.'Т" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 452081 грн. З приводу зазначеного колегія суддів, звертає увагу на наступне. Господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Якщо вартість товарів/послуг. придбаних для проведення рекламних заходів, включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в операціях, пов`язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари/послуги придбаваються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку. Тобто, якщо вартість товарів/послуг, придбаних для проведення рекламних заходів (у т.ч. для створення та безоплатного розповсюдження товарів/послуг рекламного призначення), включається до вартості товарів/послуг, які використовуються в операціях, пов`язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари/послуги придбаваються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку. Слід також відмітити, що законодавство не обмежує у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про підприємство, товар та його господарську діяльність є рекламою. Господарська компетенція здійснюється підприємцем на власний ризик, що означає його відповідальність за ефективність та доцільність прийнятих рішень, він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу. Податковий орган повинен лише перевіряти реальність операцій з придбання рекламних товарів та послуг, наявність належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення на результат діяльності платника. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору купівлі- продажу №МГ9 від 21.06.2018 із ТОВ "Майе Груп" та Договору №КТМ_26/04/16 від 26.04.2016 року із ТОВ "КТ Макс", позивачем було придбано у вказаних контрагентів подарункові карти, електронні подарункові карти та подарункові сертифікати, які придбавалися підприємством в рекламних цілях. На підтвердження вказаного, позивачем було надано, в тому числі і до перевірки, Накази по підприємству (Наказ №8 від 01.01.2017 року, Наказ № 4 від 01.04.2016 року, Наказ №6 від 01.01.2018 року, Наказ №3 від 01.01.2019 року) Відповідно до змісту вказних наказів вбачається, що ТОВ «ТК «МЕТІЗ» передбачало проведення рекламних заходів, які полягали зокрема в придбанні і розповсюдженні серед клієнтів ТОВ «ТК «МЕТІЗ» (безкоштовно) подарункових сертифікатів. Разом з тим, як вбачається зі змісту акту перевірки контролюючим органом не надано жодної оцінки вказаним доказам, що свідчить про неповне дослідження наданих документів під час перевірки. Наведене у сукупності свідчить, що висновок контролюючого органу про те, що придбання рекламних сертифікатів та їх безоплатне розповсюдження не пов`язане із здійсненням ТОВ «ТК «МЕТІЗ» господарської діяльності є помилковим. Крім того, факт використання ПММ у господарській діяльності підприємства підтверджується тим, що ТОВ «ТК «МЕТІЗ» має на балансі чотири автомобілі, які безпосередньо задіяні у господарській діяльності підприємства, що зокрема підтверджується відповідними Наказами та іншими первинними документами. Так, на балансі Позивача рахуються наступні транспортні засоби: - ЗАЗ 110558-44 Фургон малотонажний VIN Y6D11055890047120 ; - ГАЗ 3302-288 ВАНТАЖНИЙ БОРТОВИЙ VIN Х96330200В2445597 ; - Fiat Doblo Gargo ZFA26300006H11942; - TOYOTA LAND CRUISER 150 PRADO JTEBR3FJ90K105328. Водночас, контролюючим органом не спростовано вказану інформацію та не надано жодних доказів, які б свідчили про її недостовірність. Крім того, контролюючим органом не надано жодної оцінки вищевказаним доказам, що свідчить про формальний підхід до проведження перевірки платника податку та невідповідність висновків контролюючого органу наявним документам. Висновок податкового органу стосовно того, що позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні на загальну суму 412515 грн. є помилковим, з огляду на те, що всі податкові накладні, в тому числі по операціях щодо придбання подарункових сертифікатів та придбання ПММ, що містяться в матеріалах справи, зареєстровані своєчасно та належним чином в ЄРПН, на підтвердження чого позивачем було надано до перевірки відповідні докази. Більше того, жодних зауважень в Акті перевірки стосовно відсутності таких документів або ж їх невідповідність встановленим нормам законодавства контролюючим органом не зазначено. Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про те, що закупівлю підприємством ПММ слід розглядати як додаткове благо директора В.О. Форостова. Однак, колегія суддів не погоджуються з таким висновком, виходячи з наступного. Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Таким чином, в розумінні пп.14.1.47 ст.14 та пп.«а» пп.164.2.17 ст.164 ПК України, вартість палива, витраченого працівником, відповідальним за експлуатацію транспортного засобу, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, оскільки витрачання палива працівником, відповідальним за експлуатацію транспортного засобу, зумовлено виконанням платником податків трудової функції відповідно до укладеного трудового договору. Як вбачається з матеріалів справи, Наказом №01ПММ від 01 січня 2016 року, Наказом №02ПММ від 01 січня 2016 року, Наказом №03ПММ від 18 листопада 2017 року, Наказом №05ПММ від 12 листопада 2018року було визначено відповідальних осіб за відповідні транспортні засоби (які рахуються на балансі підприємства), та діяльність таких осіб пов`язана із виконанням трудових функцій в межах господарської діяльності ТОВ «ТК «МЕТІЗ». Однак, податковим органом не було взято до уваги вищевказані докази, з огляду на що віднесення витрат на ПММ як додаткове благо директора ТОВ «ТК «МЕТІЗ» В.О. Форостова є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Крім того, колегія суддів зауважує, що посилання апелянта на те, що позивачем не було надано документів на вимогу контролюючого органу, які б підтверджували факт використання (списання) пального, надання шляхових листів, чеків POS-терміналів про фактичне оприбуткування ПММ, актів на списання, спростовується самим відповідачем у акті перевірки, де перевіряючими зазначено, що такі документи все ж таки надані, проте з порушенням встановлених норм. Тобто, в даному випадку висновки податкового органу в одному акті перевірки протирічать одне одному, з огляду на що, та з урахуванням наявних в матеріалах справи документів та доказів на спростування вищевказаних висновків податкового органу, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на акт про ненадання позивачем документів від 18.12.2019. Крім того, в ході апеляційного розгляду справи, відповідач не зміг пояснити, яких саме документів не вистачало перевіряючим під час проведення перевірки та чого не було надано при перевірці. Наведене у сукупності, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що податковим органом під час проведення перевірки не було належним чином досліджено первинні документи, які надавались позивачем до перевірки. Враховуючи вищевикладене, висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки про порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 683 826 грн.; п.198.1, п.198.3, пп. "г" п.198.5 ст.198, п.44.1 ст.44 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1208256 грн.; п.201.10 ст.201 ПК України, не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно податкові накладні на загальну суму 412515 грн.; ст. 162, ст.163, ст.164, ст.167, ст.168, пп. «е» п.176.2 ст.176 ПК України по даному факту перевірки встановлено неутримання податку на доходи фізичних осіб у джерела виплати доходів та заниження суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 479194,82 грн.; п.п.1 п.2 ст.6 ч. 1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010 №2464-VI в результаті чого не утримало та не перерахувало суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 585682,56 грн.; пп.1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, Закону України «Про військовий збір», в результаті чого не утримано та не перераховано суму військового збору, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 39 932,90 грн. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нарахування податковим органом за встановлені порушення сум грошового зобов`язання є протиправними, та як наслідок спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Решта позовних вимог (вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 січня 2020 року №Ю-0000283305; рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску від 13 січня 2020 року №0000273305 на суму 58568,26 грн; податкової вимоги від 29 січня 2020 року №6854-53 про сплату податкового зобов`язання на загальну суму 3462050,39 грн) є похідними, з огляду на що теж підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову, однак з інших підстав ніж були зазначені судом першої інстанції. Поряд з цим, слід зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було прийнято правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог, проте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині мотивів його прийняття. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко Повний текст постанови виготовлено 19.11.2021 року.