Постанова 4821 № 703/2824/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1627/20Головуючий по 1 інстанції Справа №703/2824/20 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіБондаренко С.І.,Гончар Н.І. учасники справи: позивач (скаржник) ОСОБА_2 , відповідач ТОВ «Сміларемпобуттехніка», розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.09.2020 (суддя в суді першої інстанції Ігнатенко Т.В.) про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сміларемпобуттехніка» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в с т а н о в и в : 21.08.2020 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача на свою користь борг за договором від 06.09.2019 №60919 про надання юридичних послуг в розмірі 4053080,46 грн. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2020 позовну заяву у справі залишено без руху з підстав того, що позовна заява не містить електронної адреси відповідача, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, забезпечення доказів, розрахунку судових витрат, відомостей про місцезнаходження оригіналів поданих доказів, зазначення про оформлення документу в системі «Електронний суд», тобто її форма та змісту не відповідають вимогам процесуального законодавства. Також суд вказав, що на даний момент система «Електронний суд» не функціонує, отже позивач не може подавати позовні заяви у такому порядку. 31.08.2020 позивач надіслав суду заяву про усунення недоліків у якій вказав на відповідність поданої позовної заяви процесуальним вимогам та можливість її подання через систему «Електронний суд». Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.09.2020 позовну заяву у справі визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки останній не усунув належним чином вказані судом недоліки протягом визначеного судом строку. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав 07.09.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вказано на те, що позовну заяву подано через функціонуючу систему «Електронний суд», її форма та зміст відповідають вимогам законодавства. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В даному випадку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви позивачеві, яка зазначена в пункті 6 частини першої статті 353 ЦПК України. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно положень частини1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною 3 статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повертаючи позовну заяву у справі, суд виходив з того, що її зміст не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законодавством, а позивачем не усунуто вказані судом недоліки у наданий строк, однак з правильністю таких висновків суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може з урахуванням такого. В поданій позивачем до суду першої інстанції заяві на виконання приписів ухвали про залишення позову без руху позивач вказав, що йому не відома електронна адреса відповідача, яка в публічному доступі не перебуває. Крім того, зі змісту наданих позивачем пояснень вбачається, що заходи досудового врегулювання спору чи забезпечення доказів ним не вживалися, докази подаються в електронній формі та перебувають у володінні відповідача, відсутність понесення судових витрат. Таким чином мали місце належні пояснення позивача стосовно зазначених судом в ухвалі про залишення позову без руху недоліків. Крім того, згідно висновків ВС у справі №910/1386/20 від 20.07.2020 та від 10.09.2019 у справі №640/1374/19 подання процесуальних документів через систему «Електронний суд» є належною формою звернення до суду. Отже позивач правомірно подавав свої заяви через вказану електронну систему. Апеляційний суд приймає до уваги, що в статті 20 ЦК України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд. За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Вимоги до позовної заяви викладені в статті 175 ЦПК України. Зокрема, даною нормою передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Частиною 1,2 ст.51 ЦПК Українипередбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Таким чином питання, що стосується викладу обставин справи, з`ясування предмету позову (що конкретно вимагає позивач) та підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги), змісту вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав), подання доказів, залучення до розгляду справи сторін та третіх осіб суд міг вирішити в судовому засіданні на стадії підготовчого провадження. Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі «Церква села Сосулівка проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює «право на суд», в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. «Беллет проти Франції», рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Суд першої інстанції в цій справі помилково та необґрунтовано вказав про наявність таких недоліків у позовній заяві, які б свідчили про неможливість відкриття провадження за нею. Залишення без руху, а тим більше повернення позовної заяви з підстав, викладених судом, є порушенням вимог процесуального законодавства. Таким чином суд першої інстанції формально віднісся до застосування норм процесуального закону та прийшов до помилкового висновку про повернення позову з вищевказаних підстав. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) колегія суддів вважає, що постановлена Смілянським міськрайонним судом Черкаської області ухвала від 03.09.2020 про повернення позову підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України (порушення норм процесуального права). Керуючись ст. ст. 258, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03.09.2020 про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Сміларемпобуттехніка» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг скасувати. Матеріали даної цивільної справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття, подальшому провадженню не перешкоджає та касаційному оскарженню не підлягає. Повну постанову складено 09.10.2020. Суддя-доповідач Судді