Постанова 4824 № 761/4281/20

Справа № 761/4281/20 Головуючий 1 інстанція- Макаренко І.О. Проваження № 22-ц/824/3040/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 12 січня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про визнання незаконними дій щодо нарахування плати за послуги опалення і зобов`язання зробити перерахунок,- в с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, вякому просив визнати неправомірним нарахування йому плати за послугу з централізованого опалення в період із 01 жовтня по 02 листопада 2017 року, з 01 жовтня по 30 жовтня 2018 року, з травня 2018 року по вересень 2019 року за опалювальну площу 65,7 кв.м., із жовтня 2017 року по грудень 2019 року боргу у розмірі 5089,81 грн. та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок із жовтня 2017 року, виходячи з опалювальної площі 41,5 кв.м. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ст.185 ЦПК України у зв`язку із неусуненням її недоліків. Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді від 03 листопада 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що на виконання ухвали судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27 квітня 2020 року про залишення позову без руху, він надав позов у 2-х примірниках із зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та зазначенням про наявність у інших осіб доданих до заяви доказів. У супровідному листі він наголосив, що усі додані до позову документи належної якості і завірені його підписом. Вважає, що усі додатки належної якості, оскільки суд не вказав які саме докази неналежної якості. А така підстава для повернення позову як неналежна якість документа відсутня у процесуальному законі. Відповідач КП «Київтеплоенерго» подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно повернув позов, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом - 2 - апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач не усунув недоліків, вказаних в ухвалі судді від 27 квітня 2020 року. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального закону. Форма та зміст позовної заяви, яка подається до суду, визначені у ст.ст.175, 177 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додерждання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів із дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху і заявнику надано строк для усунення недоліків терміном п`ять днів з дня отримання копії ухвали. Суддя вказав про необхідність зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; необхідність додання до позову його копії та копій усіх доданих документів відповідно до кількості учасників; необхідність дотримання правил подачі електронних доказів та подачі копій неналежної якості. На виправлення недоліків у встановлений суддею строк позивач подав до суду позовну заяву, в якій усунув недоліки, в тому числі вказав, що заходів забезпечення доказів не вживав, докази, які не можуть бути подані разом із позовом, відсутні, а оригінали письмових доказів, які додано до позову, знаходяться у нього, та виправив інші недоліки вказані в ухвалі. При цьому колегія суддів виходить з того, що частина недоліків, вказаних в ухвалі судді від 27 квітня 2020 року, зокрема необхідність зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та необхідність дотримання правил подачі електронних доказів, зазначенні суддею необгрунтовано, поскільки із позову вбачається, що позивач зрозуміло і доступно виклав свої вимоги, та додав на їх обгрунтування докази. При цьому жодних посилань на те, що існують певні докази, які позивач не може додати, позовна заява не містить. Як і не містить відомостей про подання позивачем електронних доказів. Це ж стосується вказаних суддею в ухвалі недоліків щодо необхідності додання до позову його копії та копій усіх доданих документів відповідно до кількості учасників, які є - 3 - безпідставними, оскільки в додатках до позову зазначено про подання копії позову та копій інших документів у двох екземплярах. При цьому в матеріалах справи відсутній оформлений відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20 серпня 2019 року, акт про відсутність окремих документів, вказаних у додатках. Посилання в ухвалі на ненадання позивачем належної якості та належним чином засвідчених копій документів, необгрунтовані, оскільки по-перше, як вбачається зі справи усі додані до позову копії документів дозволяють встановити їх зміст. По-друге, усі подані позивачем документи (квитанції про сплату комунальних послуг, заяви тощо) засвідчені його підписом, якщо суд вважає, що це невірно, то має вказати яким саме чином позивачу слід засвідчити копії цих документів. І по-третє, повертаючи позовну заяву суддя в ухвалі взагалі не вказав які саме документи неналежної якості або не засвідчені, що порушує приписи процесуального закону щодо законності і обгрунтованості судового рішення. Такі ж вимоги щодо необхідності обгрунтування судових рішень містить і практика Європейського суду з прав людини, яка вказує, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Суддя вказаних обставин не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу про повернення позову. Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції єневідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції підлягає до скасування у зв`язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права, а справа направляється для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу судді Шевченківського районного суду м.Києва від 03 листопада 2020 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді: