Постанова 4872 № 915/1618/19

від 07.10.2020 ·

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1618/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Разюк Г.П. секретар судового засідання - Бебик А.М. за участю представників учасників судового процесу: позивач: Караманян Карлен Миколайович особисто від позивача: Гавловська Ю.В., за ордером; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Караманяна Карлена Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року (повний текст складено 01.11.2019р.) по справі № 915/1618/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Караманян Карлена Миколайовича до відповідача: Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції позивача, суддя суду першої інстанції: Ржепецький В.О., час та місце винесення рішення: 22.10.2019р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 07.10.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: В червні 2019 року Фізична особа - підприємець Караманян Карлен Миколайович (далі - позивач, ФОП Караманян К.М., орендар) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради (далі-відповідач, Міська рада, орендодавець), з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.08.2019р., про визнання додаткової угоди до договору оренди від 06.08.2013р. №9393 укладеною в редакції позивача, а саме: «ДОДАТКОВА УГОДА до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.08.2013р. за №9399 м. Миколаїв "____" ___________ 20__ р. Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на підставі рішення Миколаївської міської ради №5/4 від 09.06.2016, надалі «Орендодавець», з однієї сторони, та фізична особа-підприємець Караманян Карлен Миколайович, що мешкає у АДРЕСА_1 та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №295089, виданого виконкомом Миколаївської міської ради 09.01.2001, надалі «Орендар», з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада ПРОДОВЖУЄ ФОП Караманян К.М. оренду земельної ділянки, площею 238 м.кв. (кадастровий номер 4810136900:02:053:0007) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного павільону поблізу житлового будинку №98 по вул. Космонавтів (Інгульський район), у зв`язку з чим у договір внести наступні зміни: 1.1. Пункт 3.1. розділу 3 договору оренди доповнити: Строк оренди продовжений на три роки до 05.03.2021р. Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі, Орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до Орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди.

2. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у Орендаря.

3. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами. Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін Орендодавець Орендар Миколаївська міська рада Фізична особа-підприємець Караманян Карлен Миколайович АДРЕСА_2 іден.код НОМЕР_1 Код ЕДРПОУ 26565573 адреса: м. Миколаїв, тел. АДРЕСА_3 тел. НОМЕР_2 » В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на норми ст. 188 Господарського кодексу України, ст.12, 122, 124 Земельного кодексу України та на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що після спливу строку дії договору оренди земельної ділянки, останній звернувся до Миколаївської міської ради щодо поновлення цього договору, однак рішення про продовження строку договору оренди чи відмову в його продовжені орендодавцем не прийнято. Крім того, позивач вказав, що після спливу договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою за її цільовим призначенням, належне виконує обов`язки за спірним договором, тому, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019р. по справі №915/1618/19 (суддя Ржепецький В.О.) відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі. У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивачем було порушено визначений законом та п. 3.1. Договору порядок щодо поновлення договору оренди на новий строк, а саме: ФОП Караманян К.М. не звернувся до орендодавця з відповідною заявою за шість місяців до закінчення строку дії договору, а отже не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також, в оскаржуваному рішенні, місцевий господарський суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц, якою зазначено, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедурі і строків. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП Караманян Карлен Миколайович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019р. по справі №915/1618/19 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ФОП Караманян К.М. задовольнити, а саме: визнати додаткову угоду до договору оренди землі №9393 від 06.08.2016р. укладеною у вищезазначеної редакції позивача. Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт вказує, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення, неправильно застосував норми матеріального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими та не відповідають обставинам справи. ФОП Караманян К.М. зазначає, зокрема, що суд першої інстанції безпідставно послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц, у зв`язку з тим, що спір у даній справі №915/1618/19 не є подібним спору, що розглядався у справі №594/376/17-ц. Апелянт звертає увагу, що він добросовісно виконує обов`язки за договором, що підтверджується дослідженими судом доказами та не ставиться під сумнів відповідачем; після закінчення строку дії договору відкрито та публічно користується земельною ділянкою за відсутності заперечень орендодавця; що ФОП Караманян К.М. тричи звертався до орендодавця про укладення додаткової угоди щодо продовження строку договору оренди, що було встановлено місцевим господарським судом. Проте, з боку орендодавця наявне зволікання в укладенні зазначеної додаткової угоди. Крім того, позивач зазначає, що виконавчий орган відповідача - Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради погодило поновлення строку договору своїм листом від 16.03.2018р. №17-865. Більш детальніше доводи ФОП Караманян К.М. викладені в апеляційній скарзі. Враховуючи, надходження апеляційної скарги позивача безпосередньо до суду апеляційної інстанції та відсутність вільного доступу до матеріалів справи №915/1618/19, що унеможливлювало розгляд поданої ФОП Караманян К.М. апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019р. вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Миколаївської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції. Після надходження відповідних матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.11.2019р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Караманян К.М. на рішення від 22.10.2019р. Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1618/19; розгляд справи призначено на 15 січня 2019 року. 16.12.2019р. від Миколаївської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Караманян К.М., яким відповідач не погоджується з доводами останньої та просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 02.01.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу. До цього клопотання позивач додає лист Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 16.10.2019 р. № 17-3243 про можливість поновлення ФОП Караманян К.М. терміну дії правових документів на земельну ділянку, площею 238 м.кв. для обслуговування торгівельного павільйону по вул. Космонавтів, поблизу будинку № 98 у м. Миколаєві, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку у власність. Вказані документи долучені апеляційним судом до матеріалів справи. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020р. апеляційне провадження у справі №915/1618/19 зупинено до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №320/5724/17 (провадження №14-385цс19), у зв`язку з тим, що у справі №320/5724/17 правовідносини щодо повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" є подібними тим, що розглядаються у справі №915/1618/19. Цією ж ухвалою було зобов`язано учасників справи повідомити апеляційний суд про закінчення розгляду справи №320/5724/17 Великою палатою Верховного Суду. 06.07.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Караманяна Карлена Миколайовича надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №915/1618/19, у зв`язку із закінченням перегляду справи №320/5724/17 Великою Палатою Верховного Суду та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №915/1618/19, в зв`язку з чим, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2020р. провадження у справі №915/1618/19 поновлено з 23.09.2020 року; справу призначено до судового розгляду на вказану дату. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 23.09.2020р. розгляд справи №915/1618/19 відкладено на 07 жовтня 2020 року. 07.10.2020р. від Миколаївської міської ради до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача. Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.06.2007р. між Миколаївською міською радою (далі - відповідач) та фізичною особою - підприємцем Караманян Карленом Миколайовичем (далі - позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким, на підставі рішення від 25.04.2007р. за №12/48, для обслуговування торгівельного павільйону поблизу житлового будинку №98 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві, позивачу було надано в оренду земельну ділянку строком на 5 років, з дати державної реєстрації договору (п. 2.1., 3.1.). В подальшому, 06.08.2013р. між сторонами укладено договір оренди землі №9393 (далі - договір), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада (орендодавець) на підставі рішення від 11.10.2012р. за №21/48 зі змінами, внесеними рішеннями від 22.11.2012р. №22/40 продовжує ФОП Караманяну Карлену Миколайовичу оренду земельної ділянки площею 238 кв. м. (кадастровий номер - 4810136900:02:053:0007) для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону поблизу житлового будинку №98 по вул. Космонавтів, без права оформлення свідоцтва на право власності на нерухоме майно (Ленінський район) (п.п.1.1, 2.1 договору). Пунктом 3.1. договору сторонами узгоджено що він діє до 11.10.2015р. (а.с. 18). Також, за передбаченими пунктом 3.1. договору оренди землі від 06.08.2013р. умовами, орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця. Відповідно до п. 4.1 договору, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розділом 9 договору сторони визначили свої права та обв`язки. Так, за підпунктом «г» пункту 9.3 договору, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар земельної ділянки має за інших рівних умов переважне право на продовження строку оренди (поновлення договору). У разі наміру скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, орендар повинен за 6 (шість) до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію, або повідомити про інший намір подальшого використання земельної ділянки. При цьому орендна плата за землю вноситься до повернення останньої за актом приймання-передачі (підпункт «ж» п. 9.4 договору). Наведені підпункти повністю кореспондуються з п. 12.6 договору, відповідно до якого орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має, зокрема, переважне право на продовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 (шість) до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно п. 12.1 договору, всі зміни та/або доповнення до нього здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору на вимогу орендаря, є рішення орендодавця, прийняте в установленому законодавством порядку. Відповідно до п. 12.3 Договору його дія припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками. Матеріали справи свідчать, що вказаний договір оренди землі було зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.08.2013р., про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №9393. Також, з матеріалів справи вбачається, що 10.09.2016р., тобто майже через рік після спливу терміну дії спірного договору, позивач звернувся через Миколаївський міський дозвільний центр до Миколаївської міської ради із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування павільйону площею 238 кв.м. поблизу будинку №98 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, до якої додано документи, визначені у відповідному опису, серед яких проект додаткової угоди відсутній. Вказана заява зареєстрована ММДЗ за №000560 (а.с. 20). Дане звернення було розглянуто Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, яке своїм листом №17-4848 від 21.09.2016р. повідомило позивача про неможливість продовження терміну оренди земельної ділянки площею 238 кв.м. для обслуговування торговельного павільйону орієнтовною площею 147 кв.м., поблизу житлового будинку №98 по вул. Космонавтів м. Миколаєва (а.с. 21). Таке рішення було прийняте на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого розміщення тимчасової споруди передбачено площею до 30 кв.м., у той час як оренда земельної ділянки вимагалась для обслуговування торговельного павільйону орієнтовною площею 147 кв.м. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач ще неодноразово, а саме: 21.11.2016. 14.02.2017р. та 05.03.2018р. звертався до Миколаївської міської ради із заявами вх. №02-19/2784, №000048 та №000195, відповідно, про видачу рішення міської ради щодо надання в оренду відповідної земельної ділянки для обслуговування торговельного павільйону (а.с. 45-47). Матеріали справи свідчать, що листом №17-865 від 16.03.2018р. Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради повідомило виконком міської ради про те, що зважаючи на рішення міської ради від 09.06.2016р. №5/3 «Про розробку комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва та архетипів», враховуючи раніше прийняте рішення міської ради від 25.04.2007р. №12/48, Управління вважає за можливе поновлення правових документів на земельну ділянку площею 238 кв.м. для обслуговування торговельного павільйону по вул. Космонавтів поблизу будинку №98 в Інгульському районі м. Миколаєва на строк, який встановлений раніше оформленим правовим документом на користування земельною ділянкою (до затвердження зазначеної комплексної схеми). Але, як вказує позивач, рішення міської ради щодо продовження договору оренди, або відмови в продовженні цього договору, він так і не отримав. При цьому, у матеріалах справи наявні платіжні доручення за 2015-2019р.р. щодо сплати орендної плати за земельну ділянку та лист Головного управління ДПС у Миколаївської області від 17.10.2019р. №430/14-29-50-07-12 з інформацією про відсутність у ФОП Караманян К.М. податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості з платі жив, що свідчить про продовження користування позивачем відповідною земельною ділянкою після закінчення 11.10.2015р. строку дії спірного договору оренди та про сплачування належним чином орендної плати (а.с. 81-23). Будь-які скарги та зауваження до позивача з боку орендодавця у матеріалах справи відсутні, претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору у матеріалах справи не міститься. Таким чином, враховуючи, що позивач як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідач як орендодавець, не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі, ФОП Караманян К.М. вважає відповідний договір поновленим на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі". Вказані обставини стали підставою звернення ФОП Караманян К.М. до господарського суду з відповідним позовом, до якого позивачем додано додаткову угоду, зі змісту якої вбачається, що орендарем запропоновано продовжити строк оренди на три роки - до 05.03.2021р. А також зазначено, що Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку дії договору. У цьому разі, Орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії договору письмово звернутися до Орендодавця з клопотанням про продовження строку оренди. Решта умов не змінювалась. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши відповідача та йог представника, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Предметом даного спору є вимога про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції, запропонованій позивачем, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч.1 ст.764 і ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України. Так, за змістом положень ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений. Відповідно до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації та вказує, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: 1) внаслідок використання орендарем свого переважного права на поновлення строку дії договору, що наведено у частинах 1-5 ст. 33 зазначеного Закону, 2) у разі продовження орендарем користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, про що зазначено в ч.6 вказаної статті. Таким чином, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою. Зазначена правова позиція сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015р. у справі № 6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015р. у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016р. у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016р. у справі №6-146цс16 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц. Так, відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Отже, з наведених норм матеріального права впливає, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: - орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; - орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; - до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; - орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Більш того, аналіз встановлених умов пролонгації призводить до висновку, що вони застосовуються у разі наявності значної конкуренції, коли потрібно скористатися переважним правом перед іншими претендентами для визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною. У той же час, частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди заперечення орендодавця проти поновлення цього договору. При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору) у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч. 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019р. у справі № 908/2484/17, від 11.12.2018р. у справі №921/43/18, від 30.01.2019р. у справі №905/1877/17, від 23.01.2019р. у справі №911/1136/17, від 05.06.2019р. у справі №904/3392/18 та у справі №915/1004/18, від 15.06.2019р. у справі №910/8798/18, від 19.06.2019р. у справі №925/803/18 та багатьох інших постанов Верховного Суду. Тобто, правова позиція Верховного Суду є усталеною та актуальною. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті. Отже, для поновлення договору оренди землі №10947 від 17.07.2015р. з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: - орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; - орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; - відсутнє письмове повідомлення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору про відмову в його поновленні; - сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди. Як вбачається з аналізу вищезазначених приписів діючого законодавства, у цьому разі закон також вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019р. у справі №709/433/17, від 21.11.2018р. у справі №530/121/17, від 10.04.2018р. у справі №594/376/17-ц, у постановах Верховного Суду від 10.09.2018р. у справі № 920/739/17, від 20.03.2018р. у справі № 912/645/17, від 25.07.2019р. у справі №915/856/18, від 12.12.2019р. у справі №903/937/18. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Отже, ст.33 Закону України "Про оренду землі" у ч.ч.1-5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч.6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. Як вже було зазначено вище, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 05.06.2007р., укладеного між Миколаївською міською радою та фізичною особою - підприємцем Караманяном Карленом Миколайовичем, для обслуговування торгівельного павільйону поблизу житлового будинку №98 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві, Рішенням від 11.10.2012р. за №21/48 зі змінами, внесеними рішеннями від 22.11.2012р. №22/40, на підставі якого в подальшому було укладено між Миколаївською міською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Караманяном Карленом Миколайовичем (орендар) договір оренди землі від 06.08.2013р №9393, було ПРОДОВЖЕНО позивачу до 11.10.2015р. термін оренди відповідної земельної ділянки, тобто - на 3 роки. Таким чином, судова колегія звертає увагу, що між сторонами існують тривалі відносини щодо оренди земельної ділянки площею 238 кв. м. (кадастровий номер - 4810136900:02:053:0007). Як вже зазначалось, пунктом 3.1. договору оренди від 06.08.2013р. №9393 встановлено, що термін його дії закінчується 11.10.2015р. Колегія суддів зазначає, що 10.09.2016р. ФОП Караманян К.М. звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, тобто з пропуском строку, відведеного орендарю для використання свого переважного права на поновлення дії договору. Відтак, орендарем не було дотримано процедури звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Разом з тим, позивач після закінчення строку дії договору земельної ділянки, продовжував користуватися цією земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за користування землею. При цьому, факт продовження належного користування ФОП Караманяном К.М. земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору відповідачем не спростовано, доказів надсилання заперечень щодо користування цією земельною ділянкою протягом строку встановленого частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у матеріалах справи не міститься. Отже, матеріали справи свідчать про факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2019р. по справі № 607/10423/17. Таким чином, враховуючи, що орендар (позивач) належно виконує обов`язки за договором оренди землі, продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору відсутній лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, апеляційний суд вважає, що у позивача наявні підстави для застосування до позовних вимог ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі». Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що, як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. При цьому, судова колегія звертає увагу, що саме невиконання відповідачем вимог закону на укладення додаткової угоди до оренди землі вимусило позивача надати до суду відповідну редакцію додаткової угоди для її визнання. Отже, враховуючи, що Миколаївська міська рада зволікає з укладенням додаткової угоди, апеляційний суд зазначає про наявність підстав для визнання поновленим договір оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди на умовах, запропонованих позивачем. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що в контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Матеріалами справи підтверджується, що укладання проекту додаткової угоди стосується лише п.3.1. договору щодо строку дії останнього. Враховуючи, що строк дії договору оренди землі від 06.08.2013р. №9393 дорівнював 3 рокам, з урахуванням дати прийняття Рішення Миколаївської міської ради від 11.10.2012р. за №21/48 про продовження оренди земельної ділянки ФОП Караманяну К.М. а вимоги додаткової угоди щодо змісту пункту 3.1. узгоджуються зі змістом цього пункту в договорі договору оренди землі від 06.08.2013р. №9393, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Що стосується справи №320/5724/17, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, до розгляду якої зупинялось провадження у справі, що наразі переглядається, судова колегія зазначає наступне. Підставою передачі справи № 320/5724/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду став висновок колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду про необхідність відступити від висновків щодо застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17, оскільки вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.07.2018р. у справі № 594/376/17-ц. Окрім того, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що на відміну від положень ст. 764 Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що одна зі сторін, орендар, обов`язково попередньо має повідомити про своє бажання про поновлення договору оренди землі, оскільки має наступну умову свого застосування - за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто, автоматичної пролонгації договору не відбувається. При цьому, за результатами розгляду вказаної справи Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року, будь-яких висновків із вищезазначених правових питань зроблено не було, оскільки у межах даної справи Верховний Суд розглянув питання юрисдикції та закрив провадження у справі в зв`язку з тим, що даний спір не підлягав розгляду у цивільному судочинстві. Щодо посилання місцевого господарського суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц, то колегія суддів зазначає, що остання прийнята виходячи із інших обставин справи, оскільки у справі №594/376/17-ц позов подано орендарем за договором оренди землі, строк якого сплив, у зв`язку з передачею орендодавцем спірної земельної ділянки іншому орендарю за укладеним з останнім іншим договором оренди. Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на встановлені обставини, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Караманяна Карлена Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2020р. у справі №915/1618/19 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Караманяна Карлена Миколайовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22 жовтня 2019 року задовольнити. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2019 року у справі №915/1618/19 скасувати. Позов Фізичної особи-підприємця Караманян Карлена Миколайовича задовольнити. Визнати додаткову угоду до договору оренди від 06.08.2013р. №9393, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Караманяном Карленом Миколайовичем та Миколаївською міською радою і зареєстрованим у Миколаївській міській раді 06.08.2013р., про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №9393, укладеною в редакції позивача, а саме: «ДОДАТКОВА УГОДА до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 06.08.2013р. за №9399 м. Миколаїв "____" ___________ 20__ р. Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на підставі рішення Миколаївської міської ради №5/4 від 09.06.2016, надалі «Орендодавець», з однієї сторони, та фізична особа-підприємець Караманян Карлен Миколайович, що мешкає у АДРЕСА_1 та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця №295089, виданого виконкомом Миколаївської міської ради 09.01.2001, надалі «Орендар», з іншої сторони, уклали цю угоду про таке: