LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд915/269/20

від 02.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/269/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф. секретар судового засідання: Глущенко Т.А. за участю представників сторін: від позивача- Філевський Р.М., довіреність № 2000, дата видачі: 11.09.19р. від відповідача - не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „08" липня 2020р., повний текст якого складено та підписано „10" липня 2020р. у справі № 915/269/20 за позовом Фізичної особи підприємця Турчановича Євгена Валерійовича до відповідача: Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, головуючий суддя - Семенчук Н.О. місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 02.12.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. ВСТАНОВИВ: В березні 2019 Фізична особа- підприємець Турчанович Євген Валерійович (далі-ФОП Турчанович Є.В.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» просив визнати укладеною з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстровану в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1 в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 06.09.2019 разом з проектом додаткової угоди, та заяву подану 26.12.2019 разом з проектом додаткової угоди, а також, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 по справі №915/269/20 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстрованому в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1, в наступній редакції: ДОДАТКОВА УГОДА до Договору оренди землі №9456/1 від 22.10.2013 м. Миколаїв «__» ___________ 2019 року Миколаївська міська рада в особі _____________________________________, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду землі», іменована далі за текстом «Орендодавець», з одного боку, і фізична особа-підприємець Турчанович Євген Валерійович, іменований далі по тексту «Орендар», з іншого боку, разом іменовані «сторони», а кожна окремо - «Сторона», уклали цю додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за № 9456/1, про викладене нижче.

1. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 22.10.2013, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за № 9456/1, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього.

2. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за № 9456/1. РЕКВІЗИТИ СТОРІН Орендодавець: Орендар: Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець ідентифікаційний код 26565573 Турчанович Євген Валерійович АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ___________________________ ФОП________________ Є.В.Турчанович М.П. М.П. Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Турчановича Євгена Валерійовича 2102,00 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у позивача виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар продовжує користуватись земельною ділянкою та Миколаївською міською радою не було направлено листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На думку скаржника, рішення суду прийнято із неповно встановленими обставинами справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено то факт, що згідно наданих доказів, долучених позивачем до позовної заяви, ФОП Турчанович Є.В. просить суд визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстровану у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1 з моменту набрання судовим рішенням законної сили в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви. При цьому, підставою позовної заяви позивач обрав ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», яка передбачає можливість поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У відповідності до п.3.1 Договору про зміни №17-19 дію договору було продовжено на 1 рік до 19.10.2019, з чого слідує, що за ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» укладення додаткової угоди можливе з моменту закінчення договору на строк 1 рік (тобто з 19.10.2019 до 19.10.2020). У п.1 Додаткової угоди до Договору оренди землі №9456/1 від 22.10.2013 зазначено: «.1 Сторони дійшли згоди поновити договір землі від 22.10.2013, зареєстрований у Миколаївській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за №9456/1, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього». Як вказує скаржник, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, задовольняючи повністю позов, визнав укладеною Додаткову угоду з моменту набрання судовим рішенням законної сили в редакції позивача. Апелянт звертає увагу, що згідно імперативних приписів ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» поновити договір оренди на цих підставах можливо виключно на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення, порушуючи норми ч.6 ст.33. Адже якщо строк укладення додаткової угоди вважається з моменту набрання законної сили рішення, то відповідно, він обчислюється не з моменту його закінчення (19.10.2020). Апелянт вважає, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачем його права на поновлення договору на підставі ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі». Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, а саме Додатковій угоді до договору оренди землі, яку було долучено позивачем до позовної заяви. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 року клопотання Миколаївської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Миколаївській міській раді строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року у справі № 915/269/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „08" липня 2020р. у справі №915/269/20; призначено розгляд апеляційної скарги Миколаївської міської ради на 29 квітня 2021 року о 10:00 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 зупинено апеляційне провадження у справі №915/269/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021поновлено апеляційне провадження у справі № 915/269/20 з 02.12.2021р.; розгляд справи № 915/957/20 призначено на 02.12.2021 року о 12:00 год. 19.10.2021 від представника Фізичної особи підприємця Турчановича Євгена Валерійовича - адвоката Філевського Ростислава Миколайовича надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (e-mail mk.net.barrister@gmail.com тел. НОМЕР_2 ). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 заяву представника Фізичної особи підприємця Турчановича Євгена Валерійовича - адвоката Філевського Ростислава Миколайовича про проведення судового засідання, призначеного на 02 грудня 2021р. о 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду -задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». В судовому засіданні в режимі відеоконференції 02.12.2021 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи, що явка сторін не визвалась обов`язковою, судова колегія вважає, за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, рішенням Миколаївської міської ради від 27.06.2013 №29/42 вирішено продовжити Фізичній особі - підприємцю Турчановичу Євгену Валерійовичу на 3 роки оренду земельної ділянки площею 37 кв.м, (кадастровий номер 4810136900:02:037:0008), яка надана рішенням міської ради від 10.03.2011 №4/34, залишивши її в землях громадської забудови (за функціональним призначенням - в землях комерційного використання), для подальшого обслуговування зупинкового комплексу з торговим кіоском по пр. Миру ріг вул. Космонавтів. Пункт 2 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 20.05.2013, протокол №91, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради (т.1 а.с. 57). 22.10.2013 року між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Турчановичем Євгеном Валерійовичем (Орендар) укладено договір оренди землі №9456/1 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.06.2013 року №29/42 продовжує ФОП Турчановичу Євгену Валерійовичу оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного зупинкового комплексу з вбудованим торговельним кіоском по пр. Миру ріг вул. Космонавтів, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Ленінський район/ (а.с. 12-15). Відповідно до п. 2.1 Договору оренди в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 37 кв.м (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду, (кадастровий №4810136900:02:037:0008). Відповідно до п. 2.2 Договору оренди на земельній ділянці знаходиться зупинковий комплекс ФОП Турчановича Є.В. Відповідно до п. 2.3 Договору оренди об`єктом оренди є тільки земельна ділянка. Відповідно до п. 2.4 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.12 № 49-1 становить 18143,82 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору оренди він діє до 07.09.2016. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця. Відповідно до п. 4.1 Договору оренди за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Відповідно до п. 4.2 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку (9 кв. м) встановлюється у розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки (9 кв. м) становить 9696,78 грн; річна орендна плата за земельну ділянку (28 кв. м) встановлюється у розмірі 3% відсотків від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки (28 кв. м) становить 8447,04 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за цим договором складає 1029,15 грн. Відповідно до п. 4.3 Договору оренди розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору. Відповідно до п. 4.4 Договору орендна плата за землю вноситься орендарем за період з 07.09.13 до 01 числа, наступного місяця за звітним одноразовим внеском, а далі щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів наступного місяця за звітним. Відповідно до п. 4.5 Договору оренди зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни отримувача орендної плати та його банківських реквізитів. Відповідно до п. 5.1 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного зупинкового комплексу з вбудованим торговельним кіоском. Відповідно до п. 5.2 Договору оренди цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відповідно до п. 6.1 Договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою відведення за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день укладення цього договору. Відповідно до п.п. "г" п. 9.3 Договору оренди при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього Договору орендар земельної ділянки має переважне право на подовження строку оренди (поновлення Договору). Відповідно до п.п. "ж" п. 9.4 Договору оренди у разі наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, орендар зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання-передачі), якщо орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладення нового договору. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованості по орендній платі у повному обсязі, у тому числі з урахуванням плати за період після спливу строку договору до дати повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі. Відповідно до п. 12.1 Договору оренди всі зміни та/або доповнення до цього Договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим Договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку. Відповідно до п. 12.6 Договору оренди орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію; у разі подовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату подовження цього Договору. Відповідно до п. 14.1 Договору оренди цей Договір набирає чинності з моменту його укладення. Договір оренди зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №9456/1 від 22.10.2013 року. 22.10.2013 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (т.1 а.с. 16). Рішенням Миколаївської міської ради від 19.10.2018 року №42/360 Фізичній особі - підприємцю Турчановичу Євгену Валерійовичу продовжено на 1 рік, з дати прийняття рішення (до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд) оренду земельної ділянки площею 37 кв.м (кадастровий номер 4810136900:02:037:0008), залишивши її в землях громадської забудови, для подальшого обслуговування зупинкового комплексу з торговим кіоском по пр. Миру ріг вул. Космонавтів, відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 15.05.2017 № 17-2171, без оформлення права власності на нерухоме майно (т.1 а.с. 71-72). 25.02.2019 року між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Турчановичем Євгеном Валерійовичем (Орендар) укладено договір про зміни №17.19 до договору оренди землі, який зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 року за №9456/1 (далі - Договір про зміни), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.10.2018 № 42/360 продовжує ФОП Турчановичу Євгену Валерійовичу оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розмішеного зупинкового комплексу з торговим кіоском по пр. Миру ріг вул. Космонавтів, без оформлення права власності на нерухоме майно /Інгульський район/ (т.1 а.с. 19-22). Відповідно до п. 2.1 Договору про зміни в оренду передана земельна ділянка площею 37 кв.м, з них 9 кв.м під спорудою, 27 кв.м під майданчиком для очікування громадського транспорту, без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136900:02:037:0008). Відповідно до п. 2.2 Договору про зміни на земельній ділянці знаходиться зупинковий комплекс. Відповідно до п. 2.3 Договору про зміни об`єктом оренди є тільки земельна ділянка. Відповідно до п. 2.4 Договору про зміни нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 37 кв.м згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 29.12.2018 з 01.01.2019 становить 75623,03 грн, у тому числі площею 9 кв.м - 18394,79 грн, площею 28 кв.м - 57228,24 грн. Відповідно до п. 3.1 Договору про зміни, дію договору продовжено на 1 рік до 19.10.2019 року (до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору. Відповідно до п. 4.1 Договору про зміни за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Відповідно до п. 4.2 Договору про зміни річна орендна плата за земельну ділянку (9 кв. м) встановлюється у розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2019 становить 18394,79 грн. Річна орендна плата за земельну ділянку (28 кв. м) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2019 становить 57228,24 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за землю з 01.01.2019 складає 3188,43 грн. Відповідно до п. 4.3 Договору про зміни розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору. Відповідно до п. 4.4 Договору про зміни орендна плата за землю у новому розмірі продовжує вноситися Орендарем з 01.01.2019 щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів місяця наступного за звітним Відповідно до п. 5.1 Договору про зміни земельна ділянка передається в оренду для подальшого обслуговування зупинкового комплексу з торговим кіоском. Відповідно до п. 5.2 Договору про зміни цільове призначення земельної ділянки: В. 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відповідно до п. 6.1 Договору про зміни у разі закінчення строку оренди орендар зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього договору письмово повідомити орендодавця про намір поновити договір. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проект додаткової угоди. При цьому орендна плата за землю вноситься орендарем у повному обсязі до поновлення договору. У разі порушення строку звернення земельна ділянка передається в оренду на загальних підставах. Відповідно до п.п. "ж" п. 8.3 Договору про зміни у разі наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк орендар земельної ділянки має право письмово повідомити про це Орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку цього Договору, надати проект додаткової угоди або повідомити про інший намір її використання. У випадку порушення строку звернення земельна ділянка передається в оренду на загальних підставах. Відповідно до п. 11.1 Договору про зміни всі зміни та/або доповнення до цього Договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим Договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 11.6 Договору про зміни орендар за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на продовження строку оренди (поновлення Договору). У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та надати проект додаткової угоди; у разі продовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату продовження цього Договору. Даний Договір про зміни зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів про зміни до договорів оренди землі вчинено запис від 25.02.2019 року за №17-19. Право позивача на оренду зазначеної земельної ділянки до 19.10.2019 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про що свідчить витяг №158823832 від 07.03.2019 року (т.1 а.с. 23). 06.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою (листом-повідомленням) про поновлення договору оренди землі (реєстр. №000613), до якої долучив зокрема підписану з боку орендаря додаткову угоду до договору оренди землі №9456/1 від 22.10.2013 року (т.1 а.с. 27-30). Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про поновлення або відмову в поновленні договору оренди. Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради листом №17-3562 від 27.09.2019 року, адресованим Виконкому міської ради, повідомив що вважає за можливе поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 37 кв.м, надану на підставі рішення міської ради від 27.06.2013 №29/42 для обслуговування зупинкового комплексу з вбудованим торговельним кіоском по пр. Миру ріг вул. Космонавтів в Інгульському районі м. Миколаєва, строком на 1 рік, виключно за умови оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди для заміни існуючої споруди на новий архетип, у відповідності до рішення виконавчого комітету від 22.03.2019 року №265. У разі невиконання вищезазначених умов, закінчення строку дії паспорту прив`язки, тимчасова споруда підлягає демонтажу відповідно до законодавства. 26.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі (укладення додаткової угоди) (вх. №000864), яким із посиланням на відсутність з боку відповідача будь-якої відповіді на заяву позивача вх. №000613 від 06.09.2019 року, відсутність після закінчення строку дії договору оренди будь-яких письмових заперечень відповідача у поновленні договору, продовження користування позивачем земельною ділянкою, також із посиланням на приписи частин 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", надав два підписані з боку орендаря примірника додаткової угоди та просив повернути один примірник угоди орендареві після його підписання уповноваженою особою з боку Миколаївської міської ради (т.1 а.с. 31-33). Відповіді на свої звернення щодо поновлення договору оренди землі позивач не отримав, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду. Предметом даного спору є вимога про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції, запропонованій позивачем, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Відповідно до ст. 80 Земельного Кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Відповідно до вимог ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). У відповідності до ст. 8 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 3 ст. 792 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 1 та 9 ст. 93 Земельного кодексу України). Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»). Предметом даного спору є вимога про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в редакції, запропонованій позивачем, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки на момент виникнення спірних правовідносин визначався ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву «Поновлення договору оренди землі». Так, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 зазначеного Закону). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 цього Закону). Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 зазначеного Закону). При цьому ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 8, 9 ст. 33 вказаного Закону). Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець на той час ототожнював поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої ч. 1-5, так і для підстави, передбаченої ч. 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Необхідно також наголосити, що таке звернення повинно бути вчинене у строк встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди. Така конструкція цієї статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі, оскільки відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 915/1003/20. Орендодавець, розглянувши у місячний строк таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення такого договору шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку. Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або надсиланню листа-повідомлення про наявність заперечень щодо такого поновлення договору має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц. Вказану позицію підтримала і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19, до розгляду якої зупинялось провадження у справі. Так, у п. 28, 29 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «

28. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи за потрібне відступити від її висновків, викладених у постановах від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18. Підставою для відступу вважав те, що поновлення договору оренди землі згідно з ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV є автоматичним продовженням вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах, які сторони погодили під час його укладення, без необхідності повідомляти орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі, а також надсилати проєкт додаткової угоди; таке поновлення не вимагає прийняття орендодавцем відповідного рішення, оскільки земельні правовідносини сторони вже врегулювали під час передання земельної ділянки й укладення договору оренди землі, а подальше регулювання закон передбачив у вигляді поновлення цього договору.

29. Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом № 340-IX зміни до Закону № 161-XIV (доповнення його ст. 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення ст. 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до Земельного кодексу України, доповнення його ст. 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але ст. 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало». Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар (п. 34 постанови). Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі (п. 35 постанови). У постанові Великої Палата Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19 також було роз`яснено, що ч. 5 та ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлювали загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин: - за загальним правилом, викладеним у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду; - спеціальне правило, викладене у ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення. Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (ст. 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин. Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

1. Орендар належно виконує його обов`язки за договором;

2. Орендар повідомив орендодавця в установлені законом строки (у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі) про намір поновити договірні відносини на новий строк; 3.До листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

4. Орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди його не розглянув;

5. Орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

6. Орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні договору. Як зазначалось вище, строк дії Договору оренди землі №17.19 сторонами визначено до 19.10.2019р. Судом встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, позивач звернувся до Миколаївської міської ради 06.09.2019р. із проектом додаткової угоди. Отже, приймаючи до уваги, що Товариство в межах строку встановленого в Законі України «Про оренду землі» звернулось до міської ради з відповідною заявою про продовження строку договору землі разом з проектом додаткової угоди, міська рада жодної відповіді на вказану заяву не надала, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди не направила позивачу повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Після закінчення дії договору оренди, позивач продовжив належним чином (сплачуючи орендну плату) користуватись орендною земельною ділянкою, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі, адже відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимоги ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки дії Товариства у даній справі повністю відповідають вимогам вказаного Закону України та висновкам ВП ВС. Інші, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020р. у справі №915/269/20 залишити без змін. Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України. Повний текст постанови складено „06" грудня 2021 року Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя В.М. Головей Суддя Я.Ф.Савицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»