Постанова Харківський апеляційний суд № 629/439/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 08 жовтня 2020 року м. Харків справа № 629/439/20 провадження № 22-ц/818/4488/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач - Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, вивозу твердих побутових відходів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2020 року, постановлене під головуванням судді Харабадзе К.Ш. в залі суду в місті Лозова Харківської області (повний текст судового рішення складено 03 липня 2020 року), - в с т а н о в и в: У лютому 2020 року Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, вивозу твердих побутових відходів, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 23982,89 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 31.12.2019 року в сумі 23808, 51 грн., вивозу твердих побутових відходів за період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року в сумі 174,38 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору по 1051 грн. з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, вивозу твердих побутових відходів у повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що судом не враховано наявність спливу строків позовної давності, при цьому відсутні підстави для переривання строку позовної давності та позивачем не надано доказів щодо наявності підстав для подовження строку давності. Також зазначає, що зменшуючи період стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в три місяці, суд стягнув ту ж суму, що у вимогах позивача. Крім того, в довідках про заборгованість зазначена обслуговуюча організація КП «Комжитло», проте позивачем є КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, але доказів, які підтверджують факт правонаступництва суду не надано. Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області надало відзив на апеляційну скаргу, просило рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2020 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції залишити без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за послуги з вивозу твердих побутових відходів за період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року в сумі 174,38 грн., за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 31.12.2019 року в сумі 23808,51 грн., оскільки відповідачі фактично користувалися послугами з теплопостачання та вивозу твердих побутових відходів, але їх сплачували не в повному обсязі. Тому наявні підстави для стягнення заборгованості за вказані послуги. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради від 20.01.2020 року (а.с. 9), довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 20, 21). Квартира АДРЕСА_2 є комунальною власністю, відповідач ОСОБА_1 є відповідальним наймачем, на неї відкрито особовий рахунок . (а.с.10). З довідки по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що за надані послуги з теплопостачання утворилась заборгованість за період з липня 2016 року по грудень 2019 року становить 23808,51 грн., з вивозу ТПВ за період з липня 2016 року по грудень 2019 року становить 174,38 грн. (а.с.11,12). Як на підставу позовних вимог, КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області посилалося на те, що відповідачі регулярно користувалися послугами з теплопостачання та вивозу твердих побутових відходів у повному обсязі, але оплату проводили частково та не в повному обсязі. Тому наявні підстави для стягнення заборгованості за вказані послуги. При цьому факт переривання строків давності у спірних правовідносинах підтверджується зверненням позивача до суду з вимогами до відповідачів про стягнення заборгованості. У зв`язку з цим КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області просило суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання та вивозу твердих побутових відходів у сумі 23982,89 грн., витрати по сплачені судового збору у розмірі 2102 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Метою правосуддя є забезпечення ефективного поновлення порушеного права. Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ст. 1 цього Закону комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. У відповідності до ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Матеріали справи свідчать про те, що квартира АДРЕСА_2 є комунальною власністю територіальної громади м. Лозова. Відповідач ОСОБА_1 є відповідальним наймачем, відповідачі є абонентами КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради, на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок. Згідно довідки по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , за надані послуги з теплопостачання утворилась заборгованість за період з липня 2016 року по грудень 2019 року становить 23808,51 грн., з вивозу твердих побутових відходів за період з липня 2016 року по грудень 2019 року становить 174,38 грн. Згідно договору № 11 про надання послуг від 13.03.2020 року КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради надає послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з ведення претензійно-позовної роботи з боржниками) Комунальному підприємству «Еко-Сан». Подає до місцевих судів загальної юрисдикції від власного імені заяви про видачу судових наказів, позовів про стягнення заборгованості за оплату послуг вивезення та захоронення твердих побутових відходів, отримує і зараховує на власний рахунок кошти, одержані з боржників, з подальшим їх перерахуванням заявнику. Згідно договору № 6 про надання послуг від 20.01.2020 року КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради надає послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з ведення претензійно-позовної роботи з боржниками) Комунальному підприємству «Теплоенерго». Подає до місцевих судів загальної юрисдикції від власного імені заяви про видачу судових наказів, позовів про стягнення заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення, отримує і зараховує на власний рахунок кошти, одержані з боржників, з подальшим їх перерахуванням заявнику. 29.08.2019 року КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу від 28.08.2019 року. 04.10.2019 року видано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідачів. (а.с. 13). Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2019 року судовий наказ від 04.10.2019 року скасовано (а.с.14). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України КП «Житлова управляюча компанія» має право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. 03.02.2020 року звертаючись до суду з позовом КП «Житлова управляюча компанія» заявлено вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, вивозу твердих побутових відходів за період з 01.07.2016 року по 31.12.2019 року, які в частині з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року в заяві про видачу судового наказу від 28.08.2019 року не заявлялися. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З заявою про видачу судового наказу позивач звернувся до суду 29.08.2019 року, тобто вимоги за період до 29.08.2016 року заявлені поза межами строку на звернення до суду. В розрахунках за цей період зазначено, що заборгованість відповідачів взагалі відсутня. Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за послуги з вивозу твердих побутових відходів в частині за період з 29.08.2016 року по лютий 2018 року - за цей період оплата відповідачами здійснювалася в повному обсязі, отже заборгованість за цей період відсутня. З матеріалів справи убачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , просили застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності та посилались на відсутність підстав для переривання строків позовної давності. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із договору. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як споживачів комунальних послуг. Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). На підставі укладених договорів між комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради та підприємствами, які надають комунальні послуги, позивач має законні підстави представляти їх інтереси в суді з питань, що стосуються стягнення з абонентів (боржників) заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, з правом отримання на власні рахунки сум, стягнутих з боржників. Тому КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області є належним позивачем у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Посилання апелянтів на пропуск позивачем строків позовної давності спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки КП «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради вчиняло дії, спрямовані на стягнення заборгованості з відповідачів за вказаний період (а.с. 13-14). Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В Маміна Судді: А.В. Котелевець О.Ю. Тичкова