Постанова 4818 № 629/449/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 29 липня 2020 року м.Харків справа № 629/449/20 провадження №22-ц/818/2507/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року, постановлене під головуванням судді Попова О.Г., в залі суду в місті Лозова Харківської області,- в с т а н о в и в : У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - визнано неподаною та повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що вона не отримувала копію ухвали суду від 04.02.20202 року про залишення її позовної заяви без руху, оскільки не проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що судом першої інстанції було направлено вищевказану ухвалу суду на адресу її фактичного мешкання, проте вона на даний час мешкає за адресою своєї реєстрації. А отже рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 07.02.2020 року, яке міститься на аркуші справи 11 вона не отримувала та підпис свій не ставила. Оскаржувана ухвала позбавляє позивача конституційного права на захист, справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду порушених прав, свобод та інтересів. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, недоліки позовної заяви за ухвалою суду від 04.02.2020 року позивачем не усунуто. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якому просила визнати за нею право особистої власності на майнові об`єкти, які на час звернення до суду перебувають у спільній сумісній власності подружжя та підлягають поділу в натурі: на автомобіль Renault Маster, 2008 року випуску, дата державної реєстрації 17.10.2014 року, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2464 (см3), вартістю 160000 грн. та індивідуальний житловий будинок загальною площею 54,6 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 123847,86 грн., відступивши від рівності часток, а всього на суму 283847,86 грн. За відповідачем у справі ОСОБА_2 визнати право особистої власності на автомобіль СНЕVR0LЕТ Аvео, 2006 року випуску, вартістю 130000 грн. та двокімнатну ізольовану квартиру загальною площею 48.5 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 138501,45 грн., а всього на суму 268501,45 грн. Зобов`язати відповідача у справі ОСОБА_2 усунутися від вчинення будь-яких перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїми об`єктами майнових прав, які знаходяться на території домоволодіння та в будинку АДРЕСА_2 . Стягнути на її користь завдану з вини ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 гривень. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.02.2020 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі відмовлено та позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недодержанням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: позивачем в порушення вимог ст. 175 ЦПК України зазначено необґрунтовану ціну позову, та в позові відсутні дані щодо грошової оцінки майна, про поділ якого просить позивач, станом на день подачі позову, що унеможливлює визначення розміру судового збору. Роз`яснив, який розмір судового збору підлягає сплаті. Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали. Частинною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Матеріали справи свідчать про те, що копію ухвали від 04.02.2020 року про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 отримала 07.02.2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11). Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали. Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції було порушено її конституційне право на захист, оскільки вищевказану ухвалу суду було направлено не на адресу її реєстрації, а на адресу її фактичного мешкання, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивач в позовній заяві сама вказала цю адресу, як адресу свого проживання. При цьому колегія суддів зауважує, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була отримана позивачкою 07.02.2020 року (а.с.12). Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух. З рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. З урахуванням вказаного, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє позивачку права на повторне звернення до суду із позовом. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова О.Ю. Тичкова