Постанова 4824 № 754/8165/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2020 року місто Київ справа № 754/8165/20 провадження №22-ц/824/11735/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Сірої Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргуОСОБА_1 , подану адвокатом Колесником Олександром Денисовичем, на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 7 липня 2020 року, постановлену у складі судді Сенюти В.О., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 7 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Колесника О.Д. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що йому належить приватизована з державного житлового фонду, 14 грудня 1996 року, на праві приватної власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 . Колишня дружина ОСОБА_2 , з якою він перебуває у неприязних стосунках, у 2007 році заволоділа свідоцтвом на право власності на житло і категорично відмовляється надавати вказане свідоцтво заявнику, чим позбавляє його права розпоряджатися своїм правом власності на житло. Для отримання дублікату вказаного свідоцтва необхідна згода всіх повнолітніх співвласників житла, яку отримати неможливо через неприязні відносини колишнього подружжя. Він не має можливості, окрім встановлення в суді факту, що має юридичне значення відновити документ, доступу до якого позбавлений в силу знаходження документа в чужому незаконному володінні. В органі, що видав документ, для отримання дублікату такого документа, вимагають надати заяви та паспорта всіх співвласників квартири, а останні в силу наявного конфлікту заяви та паспорта ніколи не нададуть. Одержати дублікат та відновити документ без судового розгляду неможливо. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення чи поновлення факту, що має юридичну силу, так як в даному випадку спір про право відсутній, право власності встановлено законно та легітимно і ніким не оспорюється. Лише відсутність свідоцтва про право власності, яке знаходиться в чужому незаконному володінні та відсутність можливості поновити його в інший спосіб вимагає звернення до суду. Наявність чи відсутність свідоцтва про право власності породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна чи припинення особистих майнових чи немайнових прав громадян. В даному випадку відсутній спір про право, право власності давно і законно встановлено, неодноразово підтверджено рішеннями та ухвалами судів, в даному випадку встановлюється факт, що має юридичні наслідки, необхідний для отримання дубліката свідоцтва, що дасть можливість змінювати чи припиняти право власності на свій розсуд в рамках закону. В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Колесник О.Д. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Спаський А.Ю. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Заінтересована особа Деснянська районна у м.Києві державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.91/, у зв`язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у відсутність представника заінтересованої особи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження, місцевий суд виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому 1/2 частини квартири на праві приватної власності вбачається спір про право, а тому дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Положенням ч. 1 п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, що посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Відповідно до ч. 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що Цивільним процесуальним Кодексом України, як підставу для відмови у відкритті провадження за заявами про встановлення факту, що має юридичне значення, визначено тільки наявність спору про право. Як на підставу для звернення до суду з заявою про встановлення факту, ОСОБА_1 посилався на те, що він не може отримати у колишньої дружини оригінал свідоцтва на право власності на житло, чим остання позбавляє його права розпоряджатися своїм майном. Встановлення факту, необхідне для отримання дубліката свідоцтва, що дасть можливість змінювати чи припиняти право власності на свій розсуд в рамках закону. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Якщо оригінал правовстановлюючого документа загублений, викрадений або пошкоджений, можна отримати дублікат. Для цього необхідно звернутися у відповідну інстанцію, яка видала оригінал документа. Крім цього, згідно із ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Таким чином саме ці записи, а не власне документ, є підтвердженням, що громадянин має права на нерухоме майно. Посилання заявника ОСОБА_1 на те, що встановлення факту належності йому на праві власності частини квартири необхідне для отримання дублікату документу не ґрунтується на вимогах закону, оскільки отримання дублікату документу не потребує встановлення такого факту, а дублікат документу можливо отримати лише в разі його втрати або пошкодження. Суд першої інстанції вірно зазначив, що із заяви ОСОБА_1 убачається спір про право, а відтак вона не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки питання поставлені заявником перед судом направлені на реалізацію права власності на відповідне майно. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Колесником Олександром Денисовичем, - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 7 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 5 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус