Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 352/611/18

Справа № 352/611/18 Провадження № 22-ц/4808/1020/20 Головуючий у 1 інстанції Луковкіна У. Ю. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Горейко М.Д., Пнівчук О.В. за участю секретаря Бойчук Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тлумацького районного суду, постановлену головуючою суддею Луковкіною У.Ю. 15 липня 2020 року в м. Тлумачі у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що вчинені під впливом тяжкої обставини, в с т а н о в и в: У квітні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що вчинені під впливом тяжкої обставини. Ухвалою Тлумацького районного суду від 15 липня 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 закрито у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_2 . На дану ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що така ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. На її думку посилання суду на збіг строку подачі заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є незаконним, оскільки в країні було запроваджено карантинні заходи та прийнято ряд постанов, розпоряджень і змін до ЦПК України щодо продовження процесуальних строків. Отже, всі процесуальні строки продовжувалися на час дії карантину. Також існувало звернення судових установ до усіх відвідувачів суду та учасників судових процесів про утримання від участі в судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін, участь у судових засіданнях у режимі відео конференції. Крім того вважає, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 є необґрунтованим, викладеним з посиланням на неправдиві факти, а тому не повинно було братися судом до уваги. Також судом не було належним чином повідомлено позивачів про розгляд справи. Про призначене судове засідання апелянт довідалася напередодні із сайту судової влади та направила на адресу суду клопотання про відвід судді і про перенесення розгляду справи у зв`язку із захворюванням та карантином. Зазначає, що 14.07.2020 року їй було призначено прийом до сімейного лікаря. Вважає, що судом було безпідставно взято до уваги думку представника відповідача та неповно встановлено обставини справи. Просить ухвалу Тлумацького районного суду від 15 липня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду апелянт не з`явилася, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із оголошеним карантином. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачі, звертаючись до суду із вказаним позовом, з урахуванням уточненої позовної заяви від 02.09.2019 року, просили суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 14.04.2017 року, укладені між ОСОБА_2 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 , предметом яких є житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 1-2, 22-25, т. 3, а.с. 76-79). Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2019 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 3, а.с. 48). Відповідно до копії Довідки виконавчого комітету Тисменицької міської ради №1116 від 06.11.2019 року ОСОБА_1 похоронила маму ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дня смерті проживали разом, похорон провела за власний рахунок (т. 3, а.с. 49). Ухвалою Тлумацького районного суду від 25.11.2019 року провадження у справі зупинено до моменту встановлення спадкоємців ОСОБА_2 та залучення їх до участі у справі як правонаступників (т. 3, а.с. 90-91). Ухвалою Тлумацького районного суду від 25.05.2020 року провадження у справі поновлено (т. 3, а.с. 103-104). 25.05.2020 року судом було направлено запит до Тисменицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області щодо надання суду інформації про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 та надання суду відомостей про коло спадкоємців, які прийняли спадщину (т. 3, а.с. 110). Згідно листа приватного нотаріуса Тисменицького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Секрети І.І. №89/02-14 від 08.07.2020 року 05.05.2020 року було заведено спадкову справу до майна ОСОБА_2 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа заведена за заявами про прийняття спадщини від імені дочки померлої ОСОБА_1 та сина ОСОБА_6 . Станом на 08.07.2020 року спадкоємцями, які подали заяву про прийняття спадщини, є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 177). Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 минув, судом були здійснені заходи щодо залучення правонаступника, проте заяв про вступ у справу спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті позивача ОСОБА_2 та бажали б підтримувати позовні вимоги, до суду не надходило, а в суду відсутні процесуальні можливості щодо самостійної зміни позивача у справі. Однак апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляду на наступне. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК). Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Стаття 1219 ЦК України передбачає, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Статтею 608 ЦК встановлено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Таким чином право власності на житловий будинок та земельну ділянку не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 травня 2018 у справі №523/17848/16-ц. Отже спірні правовідносини по даній справі допускають правонаступництво. Речові права на предмет спору, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України). Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця. Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Строк зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, - до залучення до участі у справі правонаступника (п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК). Виходячи з аналізу наведених норм права та матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що за наявності відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_1 на підставі заяв спадкоємців про прийняття спадщини, одна з яких також є позивачем по справі, висновок суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог померлої є помилковим. Крім того, пунктом 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX було передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний 20-денний строк закінчився 6 серпня 2020 року. Пунктом 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Тлумацького районного суду від 15 липня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тлумацького районного суду від 15 липня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: М.Д. Горейко О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 7 жовтня 2020 року.