Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.005749

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005749 пров. № А/857/6850/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р., представника позивача - Стеця Р.Я., представника відповідача - Павліша О.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (головуючий суддя: Крутько О.В., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 18.03.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, - встановив: ОСОБА_1 , 05.11.2019 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Ф» від 24.05.2019 № 0001362-1303-1305, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 47239,03 грн. Обґрунтовує позов тим, що відповідачем протиправно та всупереч вимогам закону винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховані зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2016, 2017,2018 років у сумі 47239,03 грн., оскільки з листопада 2007 року ОСОБА_1 не являється власником об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 , а відтак прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 24.05.2019 № 0001362-1303-1305 підлягає скасуванню. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позовні вимоги задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у позивача знаходиться на праві власності нежитлова будівля, загальною площею 841,4 кв м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом відповідно до вимог ст. 266 Податкового кодексу України, а тому є цілком обґрунтованим та правомірним. Позивач, 22.07.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, 22.09.2020 додаткові пояснення до відзиву. Представник відповідача Павліш О.Р., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов. Представник позивача Стець Р.Я., у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, оскільки рішення суду першої інстанції у справі є законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області 24.05.2019 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001362-1303-1305, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у сумі 5795,18 грн, за 2017 рік у сумі 17949,86 грн, за 2018 рік у сумі 23493,99 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розумінні визначення, встановлених пп. 266.1.1, п.266.1 ст. 266 ПК України, що свідчить про безпідставність податкового повідомлення-рішення від 24.05.2019 № 0001362-1303-1305 та наявності правових підстав для його скасування. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. п. 266.1.1, 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України). Згідно п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Згідно п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001362-1303-1305, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у сумі 5795,18 грн., за 2017 рік у сумі 17949,86 грн., за 2018 рік у сумі 23493,99 грн. Підставою для винесення такого рішення став витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля, загальною площею 841,4 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу від 13.03.2007 № 956, посвідченого приватним нотаріусом Пилипенко Ю.Р., зареєстровано на праві приватної власності нежитлову будівлю під літ. «А-3» загальною площею 841,4 кв м по АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною інвентаризаційною справою ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» та витягом з Державного реєстру речових прав. Першою Львівською державною нотаріальною конторою, 23.04.2007 за заявою прокуратури Шевченківського району м. Львова від 10.04.2007 по кримінальній справі № 183-0157 зареєстровано обтяження за № 4854383 на нежитлову будівлю площею 841,4 кв м по АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , тип обтяження: арешт нерухомого майна. Рішенням Франківського районного суду м. Львова, 14.11.2007, копія якої долучена представником позивача до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції, позов ТОВ «КАРАТ» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продаж від 13.03.20078 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 . Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 15.03.2007 у справі № 2-2170/07, заборонено проводити дії щодо відчуження та зміни правового статусу нежитлових приміщень будівлі площею 841, 4 м кв, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Постановою Господарського суду Львівської області 24.07.2007 у справі № 20/124А, копія якої також долучена представником позивача до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції, позов ТОВ «КАРАТ» задоволено повністю. Визнано нечинними витяги з Державного реєстру речових прав № 13722206 від 27.02.2007, № 13869608 від 14.03.2007. Скасовано рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 27.02.2007 про державну реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Скасовано рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 14.03.2007 про державну реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , копія якої долучена представником позивача до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції Згідно відповіді Департаменту ДАБІ Львівській області від 09.08.2019 за № 3606-19-19, ТОВ «КАРАТ» зареєстровано: в липні 2011 року декларацію про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію незавершеного будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 під багатоповерховий будинок з магазином та офісним приміщенням у м. Львові; в червні 2013 декларацію про готовність об`єкту до експлуатації та реконструкцію незавершеного будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 під багатоповерховий будинок з магазином та офісним приміщенням у м. Львові. Департаментом ДАБІ Львівській області повідомлено, що поштовою адресою вказаного об`єкту нерухомості являється АДРЕСА_1 . Проаналізувавши вище вказані документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такими не підтверджується право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості у АДРЕСА_1 . А отже, відсутні підстави для нарахування позивачу податкового зобов`язання. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки в розумінні пп.266.1.1, п.266.1 ст. 266 ПК України, позивач не є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.05.2019 № 0001362-1303-1305 підлягає скасуванню. Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.005749 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07.10.2020.