Постанова 4815 № 572/905/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2020 року м. Рівне Справа № 572/905/19 Провадження № 22-ц/4815/1046/20 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування", ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 липня 2020 року (ухвалене у складі судді Рижого О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування", ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,- в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Позовну заяву обгрунтовує тим, що 07 липня 2017 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки "Mercedes-benz Vito 112 CDI", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивачка, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та в подальшому залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, будучи її учасником. Постановою судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 25.10.2017 року було закрито провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП. Згідно даної постанови, ОСОБА_2 вину у вказаних в ній правопорушеннях визнав. Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу "OPEL Vivaro", д.н.з. НОМЕР_2 , який 21 липня 2017 року склав оцінювач ОСОБА_3 потребували заміні і фарбування, підгонці по проймі двері праві зсувні. Згідно звіту № 427Е про оцінку автомобіля "OPEL Vivaro", складеного 24 липня 2017р. приватним підприємством "Експерт-Сервіс-Альфа" вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу авто­мобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 13001,83 грн.; матеріальні збитки, завдані власникові "OPEL Vivaro", реєстра­ційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ 13001,83 грн. (тринадцять тисяч одна гривня 83 копійки). Автомобіль, яким керував ОСОБА_4 був застрахований. Розглянувши надані позивачем документи та провівши влас­ний розрахунок завданий позивачу збитків, внаслідок пошкодження її автомобіля страхова компанія відповідача виплатила їй 3 128 грн. Однак вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП більша за суму відшкодовану страховою компанією, тому вона просить решту невиплачених коштів необхідних для відновлення транспортного засобу стягнути з відповідача. Також позивач зазначає, що зазнала душевних страждань у зв`язку із пошкодженням майна, так як з моменту вчинення ДТП не в змозі була користуватись пошкодженим майном, а також не має достатньої кількості коштів для відновлення автомобіля. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь 9843,83 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 800 грн. витрати за послуги оцінки транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 09 липня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю. Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що потерпілий у ДТП має право стягнути шкоду безпосередньо з особи, яка її завдала, навіть якщо цивільно-правова відповідальність цієї особи застрахована. Вважає, що винуватець повинен відшкодувати вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, тоді як страхова компанія покриває лише розмір матеріального збитку. За таких обставин, переконана, що її позовні вимоги є обґрунтованими. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 8). 07 липня 2017 року близько о 10 год. 40 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки "Mercedes-benz Vito 112 CDI", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований належний позивачу автомобіль марки "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та в подальшому залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, будучи її учасником. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2017 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є власником автомобіля "Mercedes-benz Vito 112 CDI", державний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП, була застрахована в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1898217 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн. (а.с.78). Дорожньо-транспортна пригода за участю сторін у справі, яка мала місце 07 липня 2017 року, була визнана ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" страховим випадком. На підставі заяви про отримання страхового відшкодування №448-17 ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" перерахувало на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 3 158,33 грн., що останньою не заперечується. Згідно звіту № 427Е про оцінку автомобіля "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_2 , складеного 24 липня 2017 року приватним підприємством "Експерт-Сервіс-Альфа" (сертифікат Фонду Держмайна України від 05.09.2016 р. № 681/16) на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу авто­мобіля складає з ПДВ 13001,83 грн.; матеріальні збитки, завдані власникові зазначеного автомобіля складає з ПДВ 13001,83 грн.. ОСОБА_1 вважає, що оскільки шкода не покрита в повному розмірі страховим відшкодуванням, то з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. З такою думкою позивача колегія суддів погодитися не може. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України). Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону). У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Відповідно до п.2.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому потерпілий реалізує право на отримання відшкодування шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Також статтею 26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому. Розмір завданої відповідачем шкоди не перевищує страховий ліміт його відповідальності, що встановлений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1898217. Вимоги до страховика в судовому порядку позивачем не заявлялися. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 липня 2017 року, є безпідставними. За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 липня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.