Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4301/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4301/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 01 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги викладеній в листі №29/Б-217 від 21.11.2019; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі ч. 4 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, задовольнивши позовні вимоги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 25.10.2005 по 06.11.2015 проходив службу в органах МВС України, та з 07.11.2015 по 05.06.2018 - в органах Національні поліції. Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області № 155о/с від 04.06.2018 позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 05.06.2018. Згідно протоколу засідання військово-лікарської комісії з установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм у колишніх працівників органів внутрішніх справ та НП №53 від 31.10.2018 зазначено, що захворювання позивача пов`язане з проходженням служби. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1110937 від 21.01.2019 Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності з 21.10.2019, причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. 05.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст.97 Закону України "Про національну поліцію". Листом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 21.11.2019 №29/Б-217 позивача повідомлено про те, що звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст.97 Закону України "Про національну поліцію". На даний час у нього відсутнє право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку у позивача відсутня одна із обов`язкових умов на призначення йому одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме звільнення з поліції у зв`язку з хворобою зумовленою захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Вимогами законодавства не передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали захворювання в органах внутрішніх справ, а звільнилися з поліції за власним бажанням, та не врегульовано питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги саме цій категорії осіб. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи виходить зі слідуючого. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» 02 липня 2015 року №580-ІV (далі - Закон №580-ІV). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Аналогічна правова позиція є сталою та була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 823/1924/18, від 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 822/2525/17, від 15 липня 2020 року у справі №822/1493/18 та інших, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4). Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). Перелік документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4. З матеріалів справи слідує, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1110937 від 21.01.2019 Хмельницька обласна МСЕК встановила позивачу ІІ групу інвалідності з 21.10.2019, причина інвалідності - захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції. Звільнення позивача зі служби в поліції відбулось з 05.06.2018 відповідно до п. 7 частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) відповідно до наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області № 155о/с від 04.06.2018 Тобто, позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції протягом шести місяців після його звільнення, але звільнений він був не через хворобу, а за власним бажанням. Отже, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 частини першої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання зв`язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок саме захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п. 2 частини першої ст.77 Закону № 580 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції). Враховуючи, що наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області № 155о/с від 04.06.2018 позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а не за п. 2 (через хворобу) частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тому підстави для задоволення позову відсутні. Доводи позивача про те, що він отримав втрату працездатності внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, яка була встановлена проятгом 6 місяців з дати звільнення з поліції, а тому він вважає, що набув право на отримання відповідної одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зміст ч. 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги, при цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає. Посилання апелянта на те, що держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх поліцейських, що мають право на отримання одноразової допомоги у разі встановлення інвалідності, на законодавчому рівні позбавила цього права поліцейських у таких випадках, коли вони звільнені зі служби з інших підстав, не надають правових підстав для задоволення його позовних вимог, оскільки у даному випадку, як встановлено вище, законом чітко визначено сукупність умов для призначення спірної допомоги і суд не наділений компетенцією внесення змін до законодавства. Разом з тим, у виплаті вказаної допомоги позивачу відмовлено на підставі Закону України "Про Національну поліцію", норми якого на момент розгляду справи неконституційними не визнавались, є чинними та підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.