Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2606/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2606/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Паламар П.Г. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І..; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2020 року, ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернівської сільської ради (далі-відповідач) в якій просить: -визнати протиправним рішення Тернівської сільської ради № 20-33/VII від 27.03.2020 року; -зобов`язати Тернівську сільську раду прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,1711 га в оренду для ведення городництва в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області; -стягнути моральну шкоду в розмірі 2102 грн. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з огляду на наступне. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останній має усунути недоліки позовної заяви. Так, в зазначеній вище ухвалі визначено недоліки позовної заяви та шляхи їх усунення, а саме надання: - належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП); - не зазначено офіційної електронної адреси відповідача; - доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 840 грн 80 коп. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Під час вивчення позовної заяви суддя з`ясував, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП). Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. В порушення даної вимоги, позивачем не зазначено офіційної електронної адреси відповідача. Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Звертаючись до суду позивач не додав до своєї позовної заяви документ про сплату судового збору та зазначив, що він звільнення від його сплати на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», надавши копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Так, відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Отже, Законом № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та ухвалі від 06.05.2020 у справі №9901/70/20. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674). Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-ІХ встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102, 00 грн. Даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. На підставі вище зазначеного ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Так, вказану ухвалу суду позивач отримав 23.07.2020 у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1803103684179. 27.07.2020 позивачем подано заяву, згідно якої вказано про відсутність необхідності сплати судового збору, оскільки останній є учасником бойових дій, а приписи п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містять виключень щодо переліку порушених прав учасників бойових дій. З аналізу поданої заяви та доданих матеріалів вбачається, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, не виконана. Проте, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з аналізу поданої заяви та доданих матеріалів вбачається, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, не виконана. Та звертає увагу на те, що згідно висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та ухвалі від 06.05.2020 у справі №9901/70/20, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону, серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України, встановлено обов`язок суду повернути позовну заяву позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у встановлений судом строк заявник позивач не виконав вимоги ухвали судді від 27 липня 2020, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України вона підлягає поверненню з доданими до неї документами. Повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль