Постанова Миколаївський апеляційний суд № 489/2832/17

30.09.20 22-ц/812/1366/20 Єдиний номер справи 489/2832/17 Провадження 22-ц812/1366/20 Головуючий по 1 інстанції Рум`янцева Н.О. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 30 вересня 2020р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Цуркан І.І., за участі: представника відповідачки Гусака О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-банк" на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2020р. за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання недійсною додаткову угоду до кредитного договору, встановила: 02 червня 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення 11823,27 дол. США заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 16 травня 2008р. уклав з відповідачкою кредитний договір № 649/458-К458, за умовами якого надав 16117 дол. США, які остання зобов`язалась повертати щомісячними платежами згідно графіка. Оскільки відповідачка неналежно виконує договір, внаслідок чого станом на 13 квітня 2017р. обліковується заборгованість в сумі 11823,27 дол. США з яких 8189,46 дол. США основний борг (тіло кредиту), заборгованості за відсотками - 3633,81 дол., позивач просив про задоволення позову. ОСОБА_1 пред`явила зустрічний позов до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 07.09.2009 року до кредитного договору № 649/458-К458 від 16.05.2008р. В обґрунтування позову зазначала, що про існування додаткової угоди дізналася лише у суді при ознайомленні з матеріалами справи. Посилаючись на те, що додаткову угоду не підписувала і не мала волевиявлення на вчинення зазначеного правочину, ОСОБА_1 просила про задоволення зустрічного позову. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2020р. ПАТ «Укрсоцбанк» замінено на правонаступника - АТ "Альфа-банк". Рішенням цього ж суду від 12 червня 2020р. первісний позов відхилено, а зустрічний задоволено. Постановлено визнати недійсною додаткову угоду №1 від 07.09.2009р. до кредитного договору № 649/458-К458 від 16.05.2008р. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову і відхилення зустрічного. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2008р. між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ "Альфа-банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №649/458-К458, за умовами якого остання отримала 16117 дол. США під 12,55% річних для оплати придбаного автомобіля марки Honda, 2008 року випуску, моделі Civic 1.8, чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 803/27 від 26.03.2008 року укладеним з «Автодом Миколаїв» з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 15 травня 2015р. Додатковою угодою №1 від 07 вересня 2009р. до договору кредиту № 649/458-К458 07 вересня 2009р. змінено порядок та розмір щомісячного платежу на погашення кредиту, а саме: з червня 2008р. по травень 2009р. 192 дол. США; з червня 2009р. по листопад 2009р. 25 дол. США; з грудня 2009р. по квітень 2015р. 210 дол. США; в травні 2015р. 9,38 дол. США. Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову є законним і обґрунтованими. Так, факт відсутності волевиявлення позичальника на укладення додаткової угоди підтверджується висновком експерта №212 від 28.08.2019р. відповідно до якого підпис у вигляді короткого рукописного запису " ОСОБА_2 " у графі "Позичальник" Додаткової угоди № 1 від 07.09.2009 року до договору кредиту № 649/458-К458 від 16.05.2008р., укладеного між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. За таких обставин суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ч.3 ст.203, ст.215 ЦК для визнання оспореного правочину недійсним. В той же час, з висновком суду щодо відмови в задоволенні у повному обсязі вимог первісного позову з підстав пропуску позовної давності погодитись не можна. Відповідно до п.п.1.1.1., 1.1.2. кредитного договору від 16 травня 2008р. порядок погашення кредиту сторони визначили наступним чином. З червня 2008р. по травень 2015р. щомісячно до 10 числа 192 дол. США, в травні 2015р. 181 дол. США. Надання кредиту проводиться шляхом перерахування банком коштів з позичкового рахунку позичальника за цільовим призначенням (п.2.1. кредитного договору.). Факт виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № авт./8675 від 16.05.2008р., а також частковим виконанням відповідачкою кредитних зобов`язань, яка погашала заборгованість у валюті кредиту. Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 13 квітня 2017р. сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 11823,27 дол. США, з яких: основний борг (тіло кредиту) за кредитом 8189,46 дол. США, сума заборгованості за відсотками - 3633,81 дол. США. Як слідує з розрахунку банку останні платежі по кредиту відповідачка здійснила 01 серпня 2014р., 25 жовтня 2014р. сплативши відповідно 81 і 100 дол. США. Відмовляючи у задоволені вимог про стягнення заборгованості за кредитом у зв`язку із поданою відповідачкою заявою про застосування позовної давності суд не звернув увагу на те, що право вимоги по щомісячним платежам з червня 2014р. по травень 2015р. банк не втратив, так як пред`явив позов 02 червня 2017р. За таких обставин та на підставі ст.ст.526,611,1054 ЦК з відповідачки підлягає стягненню 2293 дол. США основної заборгованості (тіло кредиту), 863,82 дол. США процентів за користування кредитом з врахуванням сплачених нею у серпні і жовтні 2014р. 181 дол. США. Часткове задоволення позову (25,17%) є підставою (ст.141 ЦПК) для пропорційного розподілу судових витрат. З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в частині первісного позову в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-банк" задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2020р. в частині вимог первісного позову скасувати і ухвалити нове рішення про його часткове задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-банк" 2293 дол. США основної заборгованості (тіло кредиту), 863,82 дол. США процентів за користування кредитом за кредитним договором від 16 травня 2008р. №649/458-К458 та 2931,22 грн. судових витрат у зв`язку з розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст виготовлено 30 вересня 2020р. Головуючий: Судді: