Постанова Донецький апеляційний суд № 233/905/20

Єдиний унікальний номер 233/905/20 Номер провадження 22-ц/804/2793/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 233/905/20 Номер провадження 22-ц/804/2793/20 30 вересня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Канурної О.Д. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 представник позивача: ОСОБА_2 відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» представник відповідача: ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2020 року, повний текст якого складено суддею Мартиненко В.С. в м. Костянтинівка в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 05 червня 2020 року, час ухвалення рішення суду не зазначено, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування позову зазначив, що у відповідний період він працював на посаді головного інженера у виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». 17 липня 2017 року позивач був звільнений, проте відповідач не виплатив йому заробітну плату. З урахуванням викладеного, просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 7134,90 грн, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 9170,00 грн, допомогу при скороченні в розмірі 9284,81 грн, а всього ціна позову складає 35538,69 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2117,33 грн. Разом з тим, зазначені суми не відповідають ціні позову, а отже містять арифметичну помилку. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 05 червня 2020 року рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати задоволено частково, стягнуто з відповідача: - заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 31350 (тридцяти однієї тисячі трьохсот п`ятдесяти) гривень 04 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів; -стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 741 (семисот сорока однієї) гривні 70 копійок; -стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 1867 (однієї тисячі восьмисот шістдесяти семи) гривень 78 копійок. -У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 4188 (чотирьох тисяч ста вісімдесяти восьми) гривень 65 копійок відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року в розмірі 7741 (семи тисяч семисот сорока однієї) гривні 91 копійки з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 03 липня 2020 року не погодившись із вказаним рішенням представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні зазначеної суми у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що з 16.03.2017 року в зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ "Українська залізниця" та виробничих підрозділів, підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської області шляхами залізничного автомобільного сполучення, відповідно до рішення РНБО України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017 року, нарахування заробітної плати було припинено. Підтвердженням наявності заборгованості по заробітній платі є первинні бухгалтерські документи, які в даному випадку відсутні, так які залишилися на непідконтрольній території. Зазначив також, що висновком торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільнені працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Дебальцеве. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей, іншого майна, в тому числі до трудових книжок, оригіналів наказів, проте, суд першої інстанції не застосував цей висновок до вимоги про стягнення заробітної плати. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до вимог статті 360 ЦПК України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 35 538, 69 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. Позивач ОСОБА_1 працював на посаді головного інженера дистанції, керівництво, зокрема з 05 липня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 17 липня 2017 року на підставі наказу від 14.07.2017 року № 10617/ДН-ОС позивач був звільнений у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються дублікатом трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , наказом (розпорядженням) № 10617/ДН-ОС від 14.07.2017 р. про припинення трудового договору (контракту). Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця». Відповідно до наданих відповідачем копій табуляграм, позивачу у період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою в сумі 31 350,04 грн: в березні 2017 року в розмірі 7741,91 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 6156,25 грн; за квітень 2017 року в розмірі 2210,07 грн, що після утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1757,40 грн; за травень 2017 року в розмірі 792,30 грн, що після утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 630,02 грн; за червень 2017 року в розмірі 1320,48 грн, що після утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1050,03 грн; за липень 2017 року заробітну плату було нараховано в розмірі 19285,28 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 28 днів в сумі 9170,00 грн, вихідної допомоги при скороченні в сумі 9026,37 грн, що після утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 15425,59 грн. Вказані обставини відповідають відомостям щодо явки та неявки ОСОБА_1 на роботу, які містяться в табелях обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, копії яких надані відповідачем. Також відповідачем надано копію повідомлення ОСОБА_1 про скорочення від 15.05.2017 року, копію наказу (розпорядження) № 10617/ДН-ОС від 14.07.2017 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_2 , яким звільнено працівника з 17.07.2017 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та вирішено згідно із ст. 44 КЗпП України надати працівнику вихідну допомогу у розмірі одного середнього заробітку, компенсацію за 28 днів відпустки, копію довідки-розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення (що відповідає наданій відповідачем копії табуляграми за липень 2017 року), копії довідок, згідно з якими заборгованість за спецодягом та спецвзуттям, депонована заробітна плата відсутні, копію довідки про відсутність використаних квитків для особистих потреб, копії особових карток працівника, копії наказів (розпорядження) виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 3/в від 15.08.2016 року, № 54/в від 11.10.2016 року, № 71/в від 26.10.2016 року про надання ОСОБА_1 щорічної та додаткової відпусток, копії наказів виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 250/в-т від 21.09.2016 року, № 42/ДН-в-т від 17.08.2016 року, № 675/в-т від 05.05.2017 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати, копію наказу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 42/ДН-в-т від 17.08.2016 року про надання ОСОБА_1 відпустки без збереження заробітної плати, копію наказу виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 219 від 10.04.2017 року про встановлення режиму неповного робочого тижня, копії розрахунків оплати середньої зарплати, оплати відпусток та вихідної допомоги при скороченні. Відповідно до наказу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №236/ДНД від 17.03.2017 року було встановлено простій з 20 березня 2017 року для всіх виробничих підрозділів дирекції відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією (а.с.70). Згідно з наказом Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №645-НЗ-1 від 28.04.2017 року про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», на виконання наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 25.04.2017 № 265 «Про деякі питання діяльності ПАТ «Укрзалізниця», рішення правління від 05.04.2017 р. (протокол № Ц-57/27 Ком.т.) з 17.07.2017 року вилучено зі складу регіональної філії «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» та виробничі підрозділи, які підпорядковані Структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» із загальною штатною чисельністю 14510 штатних одиниць, зокрема виробничий підрозділ «Дебальцевська дистанція колії» із загальною штатною чисельністю 680 штатних одиниць (а.с.71). Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні з позивачем не провів остаточного розрахунку та не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року. Висновок суду підтверджується відповідними копіями розрахунків заробітної плати (табуляграмами, наданими відповідачем), копіями наказу про звільнення, копією трудової книжки, та узгоджується з положеннями ст.116 КЗпП України. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, відповідно до якої, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 30 Закону України «Про оплату праці» саме на роботодавця покладено обов`язок забезпечення достовірного обліку виконуваної роботи працівником та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Як вбачається із табуляграм, наданих відповідачем, заборгованість із заробітної плати перед позивачем за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 31 350,04 грн, до складу якої входить компенсація за невикористану відпустку за 28 днів в розмірі 9170,00 грн та вихідна допомога при скороченні в сумі 9026,37 грн, з наступним утриманням обов`язкових податків та зборів. На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При винесенні рішення суд першої інстанції правильно не взяв до уваги такі докази, як табуляграми за червень 2017 року, липень 2017 року та довідку про нараховану заробітну плату, які було надано позивачем, оскільки дані, які в них містяться суперечать даним в табуляграмах, які було надано відповідачем. Доводи відповідача, що відсутність первинної документації, що унеможливлює нарахування позивачу сум, щодо яких виник спір, не приймаються з огляду на те, що обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на роботодавці, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати. Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці. Зокрема, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця. Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України, на який посилається представник відповідача не звільняє відповідача від обов`язку виплатити працівнику заборгованість з оплати праці, а лише підтверджує відсутність вини підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.В. Гапонов Судді: Г.В. Новікова О.Д. Канурна