Рішення КАС ВС № 9901/5/20

РІШЕННЯ Іменем України 30 вересня 2020 року Київ справа №9901/5/20 адміністративне провадження №П/9901/5/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Шевцової Н. В., суддів Губської О. А., Жука А. В., Смоковича М. І., Яковенка М. М. за участю секретаря судового засідання Кармазіна О. Ю. учасників справи: позивача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції) розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРЕДМЕТ СПОРУ 1. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якому просила: 1.1. визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 25 жовтня 2019 року №1080/ко-19 у частині абзацу 3 резолютивної частини щодо порядку набрання чинності цим рішенням.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, за доводами позивача, абзац 3 резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 жовтня 2019 року № 1080/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням суперечить частині другій статті 19 Конституції України, статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3. Позивач зазначає, що при проведенні кваліфікаційного оцінювання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято до розгляду висновок Громадської ради доброчесності щодо неї, хоча він був поданий із порушенням десятиденного строку, визначеного Регламентом.

4. Позивач стверджує, що рішення ВККС України від 25 жовтня 2019 року №1080/ко-19 у частині абзацу 3 резолютивної частини щодо порядку набрання чинності цим рішенням є протиправним, оскільки не містить вказівок та жодних мотивів щодо прийняття до розгляду висновків Громадської ради доброчесності щодо судді Володарського районного суду Київської області ОСОБА_1 , а також щодо визначення порядку набрання рішенням чинності.

5. На обґрунтування позовних вимог позивач також зазначає, що спірне рішення в оскаржуваній частині щодо набрання чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії України, не містить обґрунтувань та мотивів, якими керувалась Комісія, ухвалюючи його, незважаючи на те, що це обумовлює настання юридично значимих наслідків для позивача у вигляді необхідності підтримки рішення Комісії у пленарному складі.

6. Комісією, як зазначає позивач, не надано і протокольної ухвали про прийняття чи залишення без розгляду матеріалів Громадської ради доброчесності. Окрім того, за доводами позивача, з копії рішення ВККСУ № 1080/ко-19 від 25 жовтня 2019 року вбачається, що таке питання на обговорення Комісії не ставилось та відповідно не вирішувалось. ІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ 7. 08 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду позовну заяву залишено без руху з мотивів пропуску строків звернення до суду. 8. 31 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду (з урахуванням ухвали від 12 травня 2020 року) позивачу поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження за цим позовом, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

9. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 27 лютого 2020 року о 12 годині 30 хвилин. 10. 27 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду визнано неможливим розглянути справу у відсутності представника відповідача на відкладено розгляд справи на 16 квітня 2020 року о 12 годині 20 хвилин. 11. 24 березня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з її відпусткою та перебуванням на оздоровленні за межами області. 12. 16 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено зазначене клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 14 травня 2020 року о 12 годині 30 хвилин. 13. 27 квітня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції і судом, який міг би забезпечити такий розгляд зазначено Володарський районний суду Київської області. 14. 12 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду зазначене клопотання задоволено, доручено Володарському районному суду Київської області забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 14 травня 2020 року о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. 15. 30 червня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1113/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, а саме: у зв`язку з відпустками суддів Калашнікової О. В. та Соколова В. М., які входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 червня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Губську О. А., Жука А. В., Смоковича М. І., Яковенка М. М. 17. 01 липня 2020 року у судовому засіданні Верховний Суд відклав розгляд справи № 9901/5/20 на 30 вересня 2020 року о 12 годині 00 хвилин. ІII. УСТАНОВЛЕНІ В СПРАВІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

18. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 07 березня 2001 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Володарського районного суду Київської області строком на п`ять років.

19. Постановою Верховної Ради України від 09 лютого 2006 року позивача обрано на посаду судді Володарського районного суду Київської області безстроково. 20. 06 лютого 2009 року рішенням Ради Суддів України № 20 «Про призначення голів та заступників голів місцевих загальних судів» позивача призначено заступником голови Володарського районного суду Київської області строком на п`ять років.

21. Починаючи з 07 травня 2014 року позивач є головою Володарського районного суду Київської області (обрана зборами суддів 07 травня 2014 року; 07 травня 2015 року; 11 травня 2017 року).

22. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. 23. 18 жовтня 2019 року Громадська рада доброчесності 10 голосами затвердила висновок про невідповідність судді Володарського районного суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Зазначений висновок було розміщено на сайті ГРД 23 жовтня 2019 року в загальному доступі.

24. До Комісії висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики судді ОСОБА_1 надійшов 23 жовтня 2019 року. 25. 25 жовтня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді прийняла рішення № 1080/ко-19, яким визначено, що суддя Володарського районного суду Київської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 780,625 бали. 25.1. Цим же рішенням визнано суддю Володарського районного суду Київської області ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді. 25.2. Зазначено, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККСУ.

26. Це протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про відповідність займаній посаді прийнято Комісією відповідно до вимог підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту та згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з огляду на те, що в матеріалах суддівського досьє міститься рішення Громадської ради доброчесності від 18 жовтня 2019 року. IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

27. Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

28. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402- VІII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.

29. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

30. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

31. Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

32. Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).

33. У свою чергу ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради (частини перша - третя статті 87 Закону № 1402-VІІІ).

34. Частиною шостою статті 87 Закону № 1402-VIII передбачено, що ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

35. Відповідно до положень частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

36. Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок Громадської ради доброчесності підлягає включенню до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії.

37. Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року № 81/зп - 16 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Регламент ВККС).

38. Розділ ІV Регламент ВККС визначає порядок розгляду питань на засіданнях Комісії, зокрема, Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності (пункт 4.10).

39. Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Розділу ІV Регламенту ВККС установлено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі -інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). 39.1. Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів. 39.2. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год. 00 хв. у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди.

40. Підпунктом 4.10.5 пункту 4.10 Розділу ІV Регламенту ВККС визначено, що за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. 40.1. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. 40.2. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі. У разі надання Громадською радою доброчесності до Комісії рішення про скасування висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі питання щодо набрання чинності рішенням про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді розглядається Комісією відповідно до абзацу першого підпункту 4.13.3 пункту 4.13 цього Регламенту. 40.3. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення. V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

41. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

42. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

43. Зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що підставою для встановлення особливого порядку набрання ним чинності на підставі положення підпункту 4.10.5 Регламенту ВККС стала наявність висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

44. Як встановлено з матеріалів справи, висновок ГРД від 18 жовтня 2019 стосовно позивача отримано відповідачем 23 жовтня 2019 року на електронну пошту.

45. Таким чином, висновок ГРД надійшов на адресу відповідача за два дні до проведення кваліфікаційного оцінювання відповідача.

46. Оцінюючи доводи позивача, наведені в позовній заяві, Верховний Суд зазначає, що у цьому спорі визначальним питанням є те, чи може висновок ГРД, подано до колегії ВККС поза строком, встановленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Розділу ІV Регламенту (не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди) враховуватися при прийнятті рішення колегією ВККС, і чи є впливає ця обставина на набрання чинності рішенням колегії ВККС.

47. У межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком ВККС є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного, але й морально-етичного характеру.

48. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.

49. З контексту наведеного нормативно-правового регулювання випливає, що ГРД збирає, оцінює інформацію щодо судді та у строк не пізніше 10 днів до дня проведення співбесіди із суддею надсилає до ВККС інформацію щодо нього або ж висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

50. Відповідно до пункту 16 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

51. У пункті 19 цього ж Положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.

52. Правилам цього пункту кореспондують положення Регламенту про строк надсилання висновку ГРД, який має бути достатнім та необхідним для того, щоб суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, мав можливість ознайомитися з такою інформацією та бути готовим до надання пояснень щодо обставин і фактів, викладених у висновку.

53. За результатами співбесіди ВККС у складі колегії, виходячи з результатів співбесіди, надає оцінку інформації або висновку щодо судді та приймає рішення про підтвердження здатності або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

54. У Висновку Ради Європи від 10 квітня 2017 року щодо пункту 3.11 Регламенту ГРД, з посиланням на позиції Консультативної ради європейських суддів, наголошено, що усі процедури індивідуального оцінювання мають надавати суддям змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності і стосовно оцінки своєї діяльності. Будь-яка процедура має надавати їм можливість оскаржити результати оцінювання в незалежних органах або в суді. Більше того, суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати ефективні правові засоби оскарження незадовільних результатів оцінювання, особливо якщо це впливає на «громадянські права» судді в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

55. Оцінювання судді за критеріями «компетентність», «професійна етика», «доброчесність» віднесено до виключних повноважень Комісії, яка з підстав та в порядку, передбачених статтею 88 Законом № 1402-VІІІ, ухвалює кінцеве та остаточне рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У випадку, якщо ГРД у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

56. Отже, якщо виходити із положень Закону № 1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо з положень частини першої статті 88 цього Закону в поєднанні з положеннями пункту 4.10, й зокрема підпункту 4.10.1 Регламенту ВККС, то можна підсумувати, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Саме колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати - підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія Комісії вправі визначати - впливає чи не впливає висновок ГРД або інформація цієї Ради на результат оцінювання, за умови, що висновок ГРД поданий таким чином, що і суддя, і Комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним й відповідним чином відреагувати на нього. У рамках цієї процедури колегія ВККС може ухвалити рішення не розглядати висновок чи інформацію ГРД, якщо вони подані, приміром, поза строком, встановленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту.

57. Поряд з цим треба визнати, що навіть за умови, коли висновок ГРД надійшов до колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, в розумінні положень абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов`язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД.

58. Із законодавчого визначення абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ випливає, що якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином й якою кількістю голосів має підтримати таке рішення.

59. Таким чином, саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД й дати відповідь на інші питання, пов`язані з цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об`єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.

60. Гіпотеза норми абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ через запровадження умови про наявність висновку ГРД щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у виді подолання висновку ГРД одинадцятьма голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок ГРД як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Інакше кажучи, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей Закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.

61. Із наведених вище законодавчих положень випливає також, що колегія ВККС, ухвалюючи рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здійснювати повноваження у відповідному суді, не задіює власних владних повноважень й не вдається до застосування якісних і кількісних критеріїв чи інших оцінних характеристик, власного розсуду, а лише відтворює, реалізує волю, веління, функцію норми закону. За цієї правової ситуації колегія ВККС не здійснює своїх дискреційних повноважень.

62. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 9901/489/19.

63. Отже, враховуючи наведену правову регламентацію, а також правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 9901/489/19, можна дійти висновку, що порушення строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, не вливає на порядок набрання чинності спірним рішенням, оскільки у випадку наявності висновку ГРД закон імперативно й безальтернативно визначає, що рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного лише, якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалить рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді не менше ніж одинадцятьма її членами.

64. Доводи позивача щодо безпідставного неприйняття ВККС рішення про залишення висновку ГРД, який надійшов з порушенням десятиденного строку, без розгляду, оскільки Законом № 1402-VІІІ не передбачено повноважень ВККС приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати такі документи.

65. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/460/18.

66. За встановлених в цій справі обставин і наведеного вище правового регулювання Верховний Суд уважає, що спірне рішення у частині, яка оскаржується позивачем, Комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, а отже, підстави для задоволення позову відсутні. VI. Судові витрати

67. За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за подання цього позову, відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ВИРІШИВ: У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 30 вересня 2020 року. Головуючий суддя: Н. В. Шевцова Судді: О. А. Губська А. В. Жук М. І. Смокович М. М. Яковенко