Ухвала КАС ВС № 824/803/16-а

УХВАЛА 30 вересня 2020 року м. Київ справа № 824/803/16-а адміністративне провадження № К/9901/17717/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №824/803/16-а за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : 20 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 824/803/16-а. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року касаційна скарга залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини другої статті 330 КАС України, а також відсутністю підстав касаційного оскарження з наведеними обґрунтуваннями. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон від 18.06.2020 № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 18 червня 2020 року №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строків встановлених відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема, строку для виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом від 18 червня 2020 року № 731-IX. 24 липня 2020 року скаржнику направлено копію ухвали Верховного Суду від 23 липня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху. Згідно відмітки на поштовому повідомленні ОСОБА_1 отримав копію зазначеної ухвали 28 липня 2020 року. 17 серпня 2020 року скаржник подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу. Як вбачається з поданої уточненої касаційної скарги ОСОБА_1 в описовій частині скарги просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, в прохальній частині скарги зазначає, що підлягає скасуванню ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року. Таким чином, скаржник не усунув розбіжності касаційної скарги в частині зазначення, яке саме судове рішення оскаржується. В обґрунтування підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на частину четверту статті 328 КАС України, а саме вказує, що підставами для оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Однак, зазначене посилання не є обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, оскільки відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Отже, у касаційній скарзі необхідно зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 23 липня 2020 року про без руху, а отже касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ст. ст. 169, 248, 332, 359 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №824/803/16-а за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Судді М.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова