LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС907/364/18

від 30.09.2020 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Глобус" на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020зі справи № 907/364/18 пов…

УХВАЛА 30 вересня 2020 року м. Київ Справа № 907/364/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства фірми "Глобус" на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 за позовом приватного підприємства фірми "Глобус" до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії та скасування накладення штрафу, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води", ВСТАНОВИВ: 14.07.2020 (згідно з відмітками на конверті) приватне підприємство фірми "Глобус" (далі - ПП фірма "Глобус", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило: скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 14.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 16.06.2020) зі справи № 907/364/18; ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі. Крім того, скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження спірних судових актів у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2020 касаційну скаргу залишено без руху, оскільки скаржником в порушення вимог пункту 5 частини першої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не зазначено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. 14.09.2020 на адресу Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, на виконання вимог ухвали від 04.08.2020. Водночас зазначена заява повторно оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить жодної з передбачених абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду від 14.11.2019 та постанова апеляційного господарського суду від 10.06.2020. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, в ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу, в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. В разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому в разі звернення з касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися. Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу скаржника, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок належного обґрунтування взаємозв`язку між неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу, з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України. З перевірки форми та змісту касаційної скарги та заяви про усунення недоліків касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи, викладені у касаційній скарзі та заяві про усунення її недоліків, зводяться до цитування окремих норм Цивільного кодексу України та ГПК України. Касаційна скарга ПП фірми "Глобус" не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретний пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Тому скаржник має конкретизувати предмет касаційного оскарження у відповідності до частини першої статті 287 ГПК України та відповідно оформити прохальну частину касаційної скарги, зважаючи на її підставність і враховуючи зміст вимог частини другої статті 287 ГПК України. До того ж посилання скаржника на ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права не є очевидним та явним виконанням ним приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були досліджені судами попередніх інстанцій, і що, з огляду на статус Верховного Суду та його повноваження, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Однак при цьому колегія суддів Касаційного господарського суду підкреслює, що відповідно до імперативного змісту норм ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та визначених судом строків на усунення її недоліків. Таким чином, протягом встановленого вказаним Судом строку ПП фірмою "Глобус" не усунуто недоліків поданої нею касаційної скарги. Наведене є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту. З огляду на викладене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для розгляду клопотання ПП фірми "Глобус" про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, оскільки вказаний Суд повертає касаційну скаргу скаржнику без розгляду. Поряд із цим Верховний Суд нагадує, що відповідно до змісту частини восьмої статті 174 ГПК України скаржник не позбавлений права повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку після усунення її недоліків, де також буде розглянуто клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови. З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п`ятою статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу приватного підприємства фірми "Глобус" на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020зі справи № 907/364/18 повернути скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя Б. Львов Суддя В. Селіваненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»