LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/13225/19

від 21.09.2020 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 зі справи № 910…

УХВАЛА 21 вересня 2020 року м. Київ Справа № 910/13225/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 29.07.2020 (згідно з відмітками на конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (далі - ТОВ "Харківрегіонгаз", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 13.07.2020) у справі № 910/13225/19; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2020 касаційну скаргу ТОВ "Харківрегіонгаз" у справі № 910/13225/19 залишено без руху, оскільки скаржником в порушення вимог пункту 5 частини першої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неналежним чином обґрунтовані підстави (підстава), на яких (якій) подається касаційна скарга із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. При цьому Судом зазначено, що вимога скаржника про прийняття нового рішення у справі є взаємоузгодженою з вимогами про прийняття нового рішення у справі з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо питанням застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України), однак взаємонеузгодженою в контексті доводів про недослідження судом попередньої інстанції доказів по справі щодо встановлення фактичних обставин у ній, в т.ч. стосовно висновку експерта. 01.09.2020 (згідно з відмітками на конверті) скаржник звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.08.2020. Водночас зазначена заява повторно оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником як підстави касаційного оскарження спірних судових актів зазначені: пункт 3 (відсутність висновку Верховного Суду щодо питанням застосування норми права у подібних правовідносинах) - який узгоджується з вимогами касаційної скарги про скасування судових актів та прийняття нового рішення у справі; пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України із посиланням на пункт 3 (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи) частини третьої статті 310 ГПК України, які є взаємонеузгодженими щодо вимог про скасування судових актів та прийняття нового рішення у справі. Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду від 17.01.2020 та постанова апеляційного господарського суду від 30.06.2020. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним. Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, в ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу, в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. В разі оскарження судового рішення суду на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому в разі звернення з касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися. Колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу скаржника, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок належного обґрунтування взаємозв`язку між неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу, з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України. Однак при цьому колегія суддів Касаційного господарського суду підкреслює, що відповідно до імперативного змісту норм ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та визначених судом строків на усунення її недоліків. Таким чином, протягом встановленого вказаним Судом строку ТОВ "Харківрегіонгаз" не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги, оскільки не наведено належного обґрунтування підстав для оскарження спірних судових актів в контексті вимог щодо їх скасування, прийняття нового рішення по справі, зважаючи на доводи про необґрунтоване відхилення судом клопотання щодо дослідження або огляд доказів (не взяття до уваги судом висновку експертного економічного дослідження). Наведене є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту. Поряд із цим Верховний Суд нагадує, що відповідно до змісту частини восьмої статті 174 ГПК України скаржник не позбавлений права повторного звернення з касаційною скаргою в загальному порядку після усунення її недоліків. З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п`ятою статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 зі справи № 910/13225/19 повернути скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»