Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 489/1649/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 489/1649/20 Головуючий в І інстанції Румянцева Н.О. Місце ухвалення: м. Миколїв. Дата складання повного тексту рішення: 27.07.2020р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. (у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України) розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, - В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову серії ЕАК № 2315815 від 30 березня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 березня 2020 року він був зупинений працівниками поліції за ніби то порушення ним п. 8.4 б) ПДР України. Правил дорожнього руху він не порушував. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Працівником поліції не було складено протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що інспектор поліції незаконно розглядав справу на місці зупинки автомобіля, а не за місцем знаходження органу, який уповноважений розглядати такі справи. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Поліцейський позбавив його можливості скористатися в повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2315815від 30 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем здійснено адміністративне правопорушення, що підтверджується диском із відеозаписом. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2020 року о 02:55 год. в м. Миколаєві на перехресті вул. Садова та вул. Чкалова, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 400 з державним номером НОМЕР_1 , не зупинився перед знаком 2.2(проїзд без зупинки заборонено) та продовжив рух без зупинки, чим порушив п. 8.4 б) ПДР України - Порушення вимог знаків пріоритету, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Внаслідок цього 30 березня 2020 року постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доказано правомірність винесеного ним рішення, що суперечить нормам ч. 2 ст. 77 КАС України. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Розділом 33 ПДР України встановлені дорожні знаки Відповідно до п.8.4 «б» ПДР України дорожні знаки поділяються на групи: знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. Знаком 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» встановлено, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня перед знаком. В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції подало до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому долучило диск із відеозаписом, на який посилається апелянт як на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення позивачем. З метою встановлення всіх обставин справи та дослідження доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією суддів досліджено наданий відеозапис, що знаходиться на dvd-диску та має найменування файлу 20200330072312001527 тривалістю: 11:36 хвилин. В свою чергу, із вказаного відеозапису не вбачається порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме п. 8.4 б ПДР України, оскільки із даного відеозапису вбачається, що позивачем здійснено зупинку перед перехрестям із табличкою «стоп». При цьому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕАК №2315815 від 30 березня 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Виходячи із норм даної статті, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та зазначає, що докази надані суб`єктом владних повноважень не повинні викликати сумніву, а отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки із відеозапису наданого відповідачем, не можливо точно установити були чи ні увімкнені фари ближнього світла на автомобілі позивача під час подій, які зазначені в оскаржуваній останнім постанові. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.272, ст.286, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук