Постанова Волинський апеляційний суд № 163/229/20
від 28.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 163/229/20 Провадження № 33/802/560/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду - Денісов В.П., з участю представника митниці - Пікалюка М.С., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Кривошея А.М., розглянувши апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтака І.Я. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ст.472 МК України закрито за відсутністю у його діях складу правопорушення. Згідно з протоколом про порушення митних правил від 01.11.2019 № 2753/20500/19 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 , прямуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля, марки «Мерседес-Бенц» номерний знак НОМЕР_1 , не задекларував за встановленою формою платформу для перевезення автомобілів з лебідкою, марки Presko загальною вартістю 48000 гривень, що не була встановлена на автомобілі під час його виїзду за кордон 06.10.2019. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані Волинською митницею Держмитслужби за ст.472 МК України. У поданій апеляції Волинська митниця ДФС просить скасувати рішення суду, постановити нове, яким визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті. Заслухавши пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним за ст.472 МК України із накладенням на нього стягнення у межах санкції даної статті, міркування захисника Кривошея А.М., який апеляцію заперечив і просив рішення судді залишити без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Положення ст.489 МК України регламентують, що при розгляді справи про порушення митних правил повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано. Згідно зі ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей, або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети. Матеріалами справи стверджується, що факт увезення в Україну 01.11.2019 платформи з лебідкою на автомобілі, марки «Мерседес-Бенц» номерний знак НОМЕР_1 , стверджено протоколом про порушення митних правил, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, службовою запискою інспектора митниці, митними деклараціями та письмовими поясненням ОСОБА_1 і пасажирів автомобіля ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Однак, місцевим судом встановлено, що вказана платформа з лебідкою на цьому транспортного засобу була відсутня під час його виїзду з України 06.10.2019. Це стверджується витягом з програмного комплексу АСМО «Інспектор», службовою запискою інспектора митниці з фото-таблицею. Крім того, витягом з програмного комплексу АСМО «Інспектор» також стверджено, що автомобіль виїхав за кордон під керуванням ОСОБА_4 , а згідно з копією свідоцтва із серійним номером НОМЕР_2 , власником автомобіля, марки «Мерседес-Бенц» номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_5 . Судом апеляційної інстанції досліджено пояснення ОСОБА_5 , з яких вбачається, що автомобіль був ним переданий громадянину Республіки Польща, який і встановив на транспортний засіб платформу з лебідкою (а.с.77). З огляду на наведене, при переміщенні укомплектованого автомобіля в Україну ОСОБА_1 цих обставин не знав. Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні порушенні митних правил, яке ставиться йому у провину, належними і допустимими доказами не доведена, провадження у даній справі розпочато протиправно, протокол є недопустимим доказом, а тому всі докази, здобуті у даній справі, також є недопустимими доказами. Вимогами ст.62 Конституції України гарантовано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення. З огляду на наведене, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, не вбачається. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці Держмитслужби Вісьтака І.Я. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов