Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6052/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6052/19 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Федотова І.В. за участю секретаря: Вовк І.Р., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , в якому просить суд: - визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000096/2 від 02 травня 2019 року; - зобов`язати Київську міську митницю ДФС вчинити дії щодо визначення митної вартості товару, щодо якого Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000096/2 від 02 травня 2019 року згідно підпункту ґ пункту 1 статті 57 Митного кодексу України за ціною 3400,00 доларів США. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні транспортного засобу, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/000096/2 від 02 травня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, що підтверджуються відомостями із графи 44 митної декларації та із графи 18 рішення про коригування митної вартості товарів. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи за їх участю, а також враховуючи те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог статті 311 КАС України. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що не перешкоджає її розгляду по суті. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено, 22.01.2019 ОСОБА_1 , через представника Даманевського Олега , придбав на аукціоні Manheim (США) транспортний засіб марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу транспортного засобу №626 від 22.01.2019. Відповідно до договору купівлі - продажу транспортного засобу №626 від 22.01.2019 загальна вартість автомобілю марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова 5 НОМЕР_1 складає 3740 доларів США, з яких: 3340 доларів США - ціна транспортного засобу, 400 доларів США - транспортні витрати. 24.01.2019 компанією Manheim виставлений рахунок на оплату (інвойс) від 24.01.2019 №16256537 на загальну суму 3340,00 доларів США, з яких 3000 доларів США за автомобіль марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1 ; 340 доларів США - збір аукціону. Факт оплати позивачем транспортного засобу марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1 підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) від 11.02.2019 №0408004. 22.04.2019 уповноваженою особою декларанта ФОП ОСОБА_2 , до митного оформлення на Київську міську митницю ДФС була подана електронна митна декларація № UA100010/2019/329148 на легковий автомобіль, бувший у користуванні, пошкоджений внаслідок ДТП, марки "Hyundai" модель "Sonata" номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна V-2359 см3, потужністю 138kW, тип палива - бензин, номер двигуна не встановлений, норма екологічності двигуна євро 5, рік випуску - 2016, кількість місць 5, в тому числі, місце водія; тип кузова седан, колір кузова: сірий, призначений для використання на дорогах загального користування, торговельна марка Hyundai, країна виробництва US, виробник: Hyundai Motor Manufacturing Alabama LLC. Пошкодження авто у митній декларації зафіксовані згідно додаткового аркушу до акту про проведення митного огляду товарів №UA100010/2019/328620 від 19.04.2019. Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані: свідоцтво на транспортний засіб; договір купівлі-продажу транспортного засобу №626 від 22.01.2019; інвойс від 24.01.2019 №16256537; фотографії (скрін) з особистого кабінету аукціону Manheim. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема декларантом до митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного ТЗ. Посилаючись на положення частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалось страхування: страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. На вказаний запит декларантом було повідомлено Київську міську митницю ДФС про те, що надати витребовувані документи немає можливості. 02.05.2019 Київською міською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000096/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації №UA100010/2019/329148 скоригував до рівня 9301,00 доларів США. Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач зазначив, що за поданою митною декларацією № UA100010/2019/329148 спрацювала система управління ризиками (далі - АСАУР), якою було згенеровано критерії ризику: контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, де вказано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Митнавартість за V1N- * кодами: НОМЕР_2 , валюта- USD, вартість-9300,00". Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування. Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України. Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач при подачі митної декларації для підтвердження заявлених відомостей подав договори купівлі - продажу транспортного засобу №626 від 22.01.2019, відповідно до якого загальна вартість автомобілю марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1складає 3740 доларів США, з яких: 3340 доларів США - ціна транспортного засобу, 400 доларів США - транспортні витрати, та рахунок на оплату (інвойс) від 24.01.2019 №16256537 на загальну суму 3340,00 доларів США, з яких 3000 доларів США за автомобіль марки "Hyundai" модель "Sonata" 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1 ; 340 доларів США - збір аукціону. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем були подані достатні документи, що підтверджували фактичну ціну товарів. Враховуючи вищенаведені норми закону, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд прийняв рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-329 КАС України. Повний текст постанови складено 25 вересня 2020 року. Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є.Пилипенко І.В.Федотов