Постанова 4852 № 160/2602/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2602/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 в адміністративній справі, ухвалене суддею Юхно І.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, Національної поліції України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: У березні 2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, у якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , що прийняте 13.09.2019 року №6/VII/IV/1; зобов`язати Національну поліцію України в особі Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, позивач перебуваючи в районі АТО виконував виключно роботу щодо поточного ремонту службового автомобіля та його технічного обслуговування, що відповідає його посадовим інструкціям, до виконання бойових розпоряджень (завдань) не залучався, зброю та боєприпаси на період відрядження не отримував та такі за ним не закріплювались; будь-яких рапортів, витягів з оперативних завдань, бойових розпоряджень, журналів бойових дій, книг нарядів, графіків несення служби, бойових донесень чи інше, де б був вказаний позивач як особа, що приймала участь в таких заходах, в ГУНП в Дніпропетровській області - не має. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначений слюсарем з ремонту автомобілів полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" Головного управління Національної поліції, про що свідчать копії витягів з наказів ГУНП в Дніпропетровській області №5 о/с від 11.01.2016 року, № 352 о/с від 09.12.2016 року. Згідно копії витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області №11 о/с дск від 15.01.2016 року відряджено позивача у службове відрядження для виконання трудових обов`язків фахівців полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП з 15 січня 2016 року до особливого розпорядження, у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Артемівськ Донецької області. 24.02.2016 року позивач вибув із складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, згідно копії наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 46 о/с дск від 25.02.2016 року, що також підтверджується копією посвідчення про відрядження № 174 з 15.01.2016 року по 24.02.2016 року. Згідно копії витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області №47 о/с дск від 25.02.2016 року відряджено позивача у службове відрядження для виконання трудових обов`язків фахівців полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП з 25 лютого 2016 року до особливого розпорядження, у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області. 09 квітня 2016 року позивач прибув з відрядження, згідно копії витягу з наказу № 85 о/с дск від 09.04.2016 року про повернення з відрядження працівників полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП, що також підтверджується копією посвідчення про відрядження № 1079 від 25.02.2016 року. Відповідно до копії витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області №124 о/с дск від 20.05.2016 року відряджено позивача у службове відрядження для виконання трудових обов`язків фахівців полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП з 20 травня 2016 року до особливого розпорядження, у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Бахмут Донецької області. 17 червня 2016 року позивач прибув з відрядження, згідно копії витягу з наказу № 160 о/с дск від 17.06.2016 року про повернення з відрядження працівників полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП, що також підтверджується копією посвідчення про відрядження № 2600 від 20.02.2016 року до 17.06.2016 року. Відповідно до копії витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області №16 о/с дск від 18.01.2017 року позивача відряджено у службове відрядження для виконання трудових обов`язків фахівців полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП з 18 січня 2017 року до особливого розпорядження, у розпорядження керівника антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Часів Яр Донецької області. 17 березня 2017 року позивач прибув з відрядження, згідно копії витягу з наказу № 90 о/с дск від 16.03.2017 року про повернення з відрядження працівників полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП, що також підтверджується копією посвідчення про відрядження від 18.01.2017 року до 17.03.2017 року. В березні 2018 року позивач звернувся до Комісії національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій. Рішенням Комісії національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України № 5/ІІ/IV/17 від 11.07.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій на підставі п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", аб.2 п.2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413, абз.2 п.2 розділу ІІ Положення про Комісію національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 р.№ 405, зареєстрованим у міністерстві юстиції України 14.06.2016 року № 857/28987. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у даному випадку підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. Правовий статус ветеранів війни, що забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон - №3551-XII). Відповідно до статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Особи, які належать до учасників бойових дій, визначені статтею 6 Закону № 3551-XII. Згідно пункту 9 частини першої статті 6 вказаного Закону, учасниками бойових дій визнаються: - (в редакції Закону від 02.02.2016 № 965-VIII): 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України. - ( в редакції Закону від 18.01.2018 № 2268-VIII): 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України; - (в редакції Закону від 22.05.2018 № 2443-VIII): 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України. Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі Порядок № 413, в редакції станом на дату прийняття оскарженого у даній справі рішення). Згідно пункту 2 Порядку № 413, статус учасника бойових дій надається: - військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Абзацом першим пункту 2-1 Порядку № 413 визначено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (абзац другий пункту 2-1 Порядку № 413). Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: - для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; - для осіб, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення; Рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - Комісія) (пункт 5 Порядку № 413). Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 № 405 (далі Положення №405). Згідно пункту 4 Положення № 450 Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: - відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; - відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; - надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; - виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини; - наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. Розділом III Положення № 405, в первісній редакції, визначені особливості надання поліцейським, державним службовцям, іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції. Зокрема, пунктом 1 Розділу ІІІ Положення № 405 було визначено, що Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: 1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. Розділом ІІІ Положення № 405, в редакції станом на дату прийняття оскарженого рішення, визначені особливості надання поліцейським статусу учасника бойових дій, державним службовцям та іншим працівникам Національної поліції України статусу учасника війни за участь в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Положення № 405, в редакції станом на дату прийняття оскарженого рішення, встановлено, що статус учасника бойових дій надається поліцейським у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, на строк не менше 30 днів. Поліцейським, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. Позиція відповідача щодо правомірності прийнятого Комісією рішення базується на тому, що позивач не був поліцейським, а направлявся до зони АТО для виконання трудових обов`язків працівника нацполіції, крім того позивач не приймав безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції, а приймав лише участь в забезпеченні її проведення, виконуючи свої посадові інструкції щодо ремонту та поточного технічного обслуговування автомобілів. Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, що полк патрульної поліції особливого призначення Дніпро-1 ГУНП в Дніпропетровській області, в якому працює позивач, є підрозділом поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області, який функціонує у складі поліції відповідно до статті 13 Закону України Про національну поліцію. Позивач з метою виконання службових (бойових) завдань перебував у складі сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, брав безпосередню участь в антитерористичній операції у ПСПОП Дніпро-1 ГУНП, забезпечував виконання завдань, визначених Законом України Про боротьбу з тероризмом, і це підтверджено доказами, що містяться у справі. Тому, посилання відповідача на відсутність статусу поліцейського у позивача, як на підставу для відмови у встановленні йому статусу учасника бойових дій, є необґрунтованим. Положенням № 450 в первісній редакції було передбачено надання статусу учасника бойових дій, зокрема, іншим працівникам Національної поліції України, що підтверджено правовим висновком Верховного Суду у справі №806/2357/16. В подальшому, змінами до Розділу ІІІ Положення № 450 звужено перелік осіб, які мають право на одержання статусу учасника бойових дій, та визначено серед таких осіб виключно поліцейських. В той же час, законодавство не може застосовуватись до осіб дискримінаційно, тобто за одних і тих же умов, у тотожних правовідносинах не допускається різне застосування правових норм, а звуження (виключення) гарантованих законом прав не допускається, у тому числі шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Щодо доводів відповідача, що позивач не приймав безпосередню участь у виконанні бойових розпоряджень (завдань), а зброя та боєприпаси на період відрядження за ним не закріплювались. В оскарженому рішенні Комісії відсутні посилання на обставини, які б беззаперечно спростовували твердження позивача про його безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. З наведених вище норм законодавства вбачається, що особи, які є працівниками, а не проходять відповідну службу, та захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визнаються учасниками бойових дій. Наведеним критеріям, згідно матеріалів справи, позивач відповідає. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого ним рішення, тому наявні підстави для задоволення позову та скасування такого рішення. Оскільки в даному випадку відсутній інший ефективний спосіб захисту порушеного права, відмінний від зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача і в цій частині. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року у справі № - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова