Постанова Львівський апеляційний суд № 446/1086/20

Справа № 446/1086/20 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І. Провадження № 33/811/1159/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Білик Романни Олегівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік. Стягнутоіз ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою судді, 14 червня 2020 року о 21:35 год. по вулиці Ювілейній, 2 в смт. Новий Яричів, Кам`янка-Бузька, Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною і такою, що підлягає скасуванню оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, винесена всупереч діючому законодавству, зокрема щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Зазначає, що не був згідний проходити огляд з допомогою приладу «Драгер», і за таких обставин працівники поліції повинні були доправити його для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Вказує, що з пояснення, яке апелянт дав працівникам поліції вбачається, що він алкогольних напоїв не вживав, тобто не був згідний на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння пристроєм «Драгер», проте працівники поліції не запропонували йому до складання протоколу проїхати до медичного закладу для проведення огляду. Апелянт наголошує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено виключно по зовнішніх ознаках, він відмовився від проходження огляду апаратом «Драгер», оскільки працівники поліції не повідомляли про технічні характеристики приладу, калібрування, наявність сертифікатів і взагалі в апелянта були сумніви в дотриманні правил карантину під час огляду. Працівники поліції були без рукавичок, не дезінфікували руки пропонуючи приходити обстеження, також ОСОБА_1 не був впевненим, що до нього хтось інший не користувався даним пристроєм. Апелянт, як батько малолітніх дітей і у зв`язку із вагітністю дружини, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина, переживав за стан здоров`я своєї сім`ї. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Білик Р.О. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 375558 від 14.06.2020 року (а.с.5), поясненнями свідків та відеозаписом, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи та яким суд дав належну оцінку. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Крім того, факт відмови ОСОБА_1 зафіксований свідками у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 375558 від 14.06.2020 року (а.с.5) та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6). Таким чином, наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відтак доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в частині порушення працівниками поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є безпідставними. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо посилань апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Відтак, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: постанову Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 31 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк