Ухвала КЦС ВС № 638/5941/16-ц

Ухвала Іменем України 23 вересня 2020 року м. Київ справа № 638/5941/16-ц провадження № 61-13674ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики, ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики. Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 706 032,74 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у вищевказаній справі. Заява мотивована тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 березня 2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 706 032,75 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 7 010 грн. 01 червня 2017 р. Дзержинським районним судом міста Харкова за заявою ОСОБА_2 видано виконавчий лист про стягнення суми з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рішення суду від 01 березня 2017 року. Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Шевченківський ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області) від 14 вересня 2017 року виконавчий лист № 638/5941/16-ц, виданий 01 червня 2017 Дзержинським районним судом міста Харкова, повернуто стягувачу. Посилаючись на те, що виконавчий лист було втрачено після його повернення Шевченківським ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області, ОСОБА_2 просив суд видати дублікат виконавчого листа № 638/5941/16-ц. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2020 року заяву ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 638/5941/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми коштів у розмірі 706 032,75 грн та судового збору - 7 010 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2020 року залишено без змін. Судові рішення мотивовані тим, що постановою державного виконавця від 14 вересня 2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу. Проте, виконавчий лист, який повернуто стягувачу, втрачений. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права на звернення до виконавчої служби для виконання судового рішення, що набрало законної сили, тому вимоги підлягають задоволенню. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Судами встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 березня 2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 706 032,75 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 7 010 грн. 01 червня 2017 р. Дзержинським районним судом міста Харкова за заявою ОСОБА_2 видано виконавчий лист про стягнення суми з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рішення суду від 01 березня 2017 року. Постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 14 вересня 2017 року виконавчий лист № 638/5941/16-ц, виданий 01 червня 2017 Дзержинським районним судом міста Харкова, повернуто стягувачу. Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, ОСОБА_2 як на підставу видачі посилався на те, що виконавчий лист було втрачено після його повернення виконавчою службою. Відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19). Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. Ураховуючи вищевикладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Частинами п`ятою, шостою статті 394 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська В. С. Висоцька А. І. Грушицький