Постанова 4824 № 761/39331/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 вересня 2020 року справа 761/39331/15-ц провадження № 22-ц/824/7247/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф., при секретарі: Русинчук І.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Державне агентство резерву України, Український державний науково-дослідний інститут «Ресурс» третя особа: Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного агентства резерву України - Погорілого Ярослава Андрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Рибака М.А., у справі за заявою Державного агентства резерву України про роз`яснення рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2 про визнання звільнення та наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : Представник Державного агентства резерву України звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.05.2017 року. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року в задоволенні заяви державного агентства резерву України про роз`яснення рішення відмовлено. В поданій апеляційній скарзі представник Державного агентства резерву України просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про задоволення поданої заяви. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при постановленні ухвали судом порушено норми процесуального права. Вважає, що рішення суду від 16.05.2017 року потребує роз`яснення в частині порядку поновлення позивача на посаді. Зазначає, що в цій частині рішення виконати неможливо, оскільки строк дії контракту, укладеного між позивачем та Українським державним науково-дослідним інститутом «Ресурс», закінчився 14.11.2017 року. Крім того, вказує, що порушено кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 . В судовому засіданні представник Державного агентства резерву України апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість заяви вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив із того, що рішення є чітким та зрозумілим. Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Таким чином, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Відповідно до матеріалів справи рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, Українського державного науково дослідного інституту «Ресурс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_2 про визнання звільнення та наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним наказ Державного агентства резерву України від 17 листопада 2015 року № 206-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження». Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 та поновлено позивача на посаді Генерального директора Державної установи Державного агентства резерву України - Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та ресурсозбереження з 17 листопада 2015 року. Стягнуто з Українського державного науково-дослідного інституту « Ресурс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 109 457 грн. Здійснено розподіл судових витрат. Із рішення суду вбачається, що зміст його резолютивної частини є зрозумілим, однозначним, труднощів, які б викликали виконання рішення не вбачається, відтак підстави для роз`яснення відсутні. Посилання в апеляційній скарзі на те, що строк дії контракту, укладеного між позивачем та Українським державним науково-дослідного інституту «Ресурс», закінчився 14.11.2017 року, у з в`язку із чим виникають труднощі у виконанні рішення, колегія судді не приймає, оскільки на момент набрання рішенням законної сили 11.07.2017 року контракт діяв. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, Державне агентство резерву України вже зверталося із заявою до суду першої інстанції про роз`яснення судового рішення від 16 травня 2017 року, за результатами розгляду якої, ухвалою Шевченківського районного суду від 21.09.2018 року судом відмовлено у роз`ясненні судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367,374,375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Державного агентства резерву України - Погорілого Ярослава Андрійовича залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Судді