Ухвала КАС ВС № 760/619/15-а

УХВАЛА 22 вересня 2020 року м. Київ справа № 760/619/15-а адміністративне провадження № К/9901/22827/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/619/15-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна, в с т а н о в и в : 07 вересня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла вказана касаційна скарга. З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї документів, а також з рішень, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що скаржник вже звертався з касаційною скаргою до суду, яку ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, відповідно до положень частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, а ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику з підстав неусунення недоліків касаційної скарги. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і ч.3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). З аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному взаємозв`язку можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши зміст касаційної скарги на її відповідність наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку. Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями) із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (ст. ст. 351-354 цього Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхньому) ухваленні, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції. З огляду на наведене, а також враховуючи, що касаційну скаргу подано повторно з недотриманням вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження. Крім того, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд у х в а л и в : Касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/619/15-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя О.А. Губська