Ухвала КЦС ВС № 584/639/19

Ухвала 21 вересня 2020 року м. Київ справа № 584/639/19 провадження № 61-10930св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сумський обласний державний нотаріальний архів, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Кононенко О. Ю., Собини О. І., від 18 червня 2020 року, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сумський обласний державний нотаріальний архів, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та встановлення факту родинних відносин. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 4,649 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області та з простих іменних акцій сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Мир». Спадкоємцями ОСОБА_4 був їх спільний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час відкриття спадщини був неповнолітнім, тому в силу частини четвертої статті 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, а також дружина спадкодавця ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 14 липня 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_5 помер і вона є його спадкоємцем. У січні 2019 року вона дізналась про існування спадкового майна після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_4 та про видачу на ім`я ОСОБА_6 відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом від 14 липня 2006 року, у зв`язку з чим вважала, що її права та права її сина на спадкування спірного спадкового майна були порушені. Крім того, вказувала, що у свідоцтві про смерть колишнього чоловіка його прізвище зазначено « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про смерть її сина прізвище сина зазначено як « ОСОБА_4 », у той час як у свідоцтві про народження сина його прізвище зазначено російською мовою « ОСОБА_4 », яке перекладається на українську мову як « ОСОБА_4 », так і « ОСОБА_4 », проте, вказані обставини унеможливлюють підтвердження факту родинних відносин між померлими. Посилаючись на вказані обставини, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд: - визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані 14 липня 2006 року Буринською районною державною нотаріальною конторою Сумської області на ім`я ОСОБА_6 та зареєстровані в реєстрі за № 676 та № 677; - встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 перебував у родинних відносинах з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 і був його сином. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Путивльського районного суду Сумської області, у складі судді Данік Я. І., від 27 лютого 2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано частково недійсними: - свідоцтво про право на спадщину, видане 14 липня 2006 року ОСОБА_6 державним нотаріусом Буринської районної державної нотаріальної контори Анохіним О. В. за реєстровим номером № 676 в частині успадкування нею після смерті ОСОБА_4 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 4,649 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, котра належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 034520, виданого 10 квітня 2001 року Мазівською сільською радою Путивльського району Сумської області відповідно до рішення 13 сесії 23 скликання Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області від 04 квітня 2001 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 358, кадастрові номери: 5923884800:07:001:0260:0261, 5923883800:01:000:0110, 5923884800:07:002:0436. Вартість спадкового майна складає 29 630,00 грн; - свідоцтво про право на спадщину, видане 14 липня 2006 року ОСОБА_6 державним нотаріусом Буринської районної державної нотаріальної контори Анохіним О. В за реєстровим номером № 676, в частині успадкування нею після смерті ОСОБА_4 1/2 частини простих іменних акцій сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Мир», місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 , в кількості 84 примірників загальною номінальною вартістю 28 308 грн, які належали спадкодавцю на підставі сертифіката іменних акцій серії АВС № 774018, виданого вказаним товариством 23 жовтня 2000 року. Встановлено юридичний факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Києві ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 був сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Путивль Сумської області ОСОБА_4 , 1949 року народження, мешканця с. Гвинтове, Буринського району, Сумської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 152,60 грн витрат по сплаті судового збору при подачі позову. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що син позивача ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 був неповнолітнім, тому у силу частини четвертої статті 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, тому видані на ім`я ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину у частині успадкування нею 1/2 частини спірного спадкового майна є недійсними, так як були видані з порушенням прав другого спадкоємця. Суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для застосування спливу строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право на спадщину у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині встановлення факту родинних відносин спадкодавця ОСОБА_4 з його померлим сином ОСОБА_5 . Додатковим рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 430,00 грн витрат на правничу допомогу. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Сумського апеляційного суду від 18 червня 2020 року рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог. Вирішено питання судових витрат. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, однак, право на звернення до суду з цим позовом у неї виникло 23 червня 2010 року, тобто, після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, звернувшись 08 травня 2019 року до суду із даним позовом, ОСОБА_1 пропустила установлений законом строк позовної давності, про застосування якого відповідачем подано заяву, що є підставою для відмови у позові у даній справі, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в зазначеній частині підлягають задоволенню. Апеляційний суд щодо позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин вказав про те, що факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема, право на спадщину. Водночас, ураховуючи, що у задоволенні позовної вимоги про визнання оспорюваних свідоцтв про право на спадщину недійсними судом апеляційної інстанції відмовлено за пропуском позовної давності, тому й відсутні підстави для задоволення і вимоги про встановлення факту родинних відносин померлого сина позивача ОСОБА_5 із спадкодавцем ОСОБА_4 . Короткий зміст вимог касаційної скарги У липні 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 18 червня 2020 року та залишити в силі рішення місцевого саду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення у справі застосував положення статей 9, 20 СК України, статей 256, 257, 261, 294, 1268 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 405/2960/15-ц, від 11 березня 2019 року у справі № 619/2559/17, від 21 січня 2020 року у справі № 396/2046/18. Разом з цим, суд апеляційної інстанції здійснив посилання на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, яка не регулює подібні правовідносини, оскільки прийнята у справі, яка розглядалась у порядку господарського судочинства у інших правовідносинах. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 05 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 18 червня 2020 року відмовлено. Відзиву на касаційну скаргу не подано Позиція та висновки Верховного Суду Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сумський обласний державний нотаріальний архів, про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та встановлення факту родинних відносин, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 18 червня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. М. Фаловська