LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС372/1075/19

від 25.05.2021 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 -…

Ухвала 25 травня 2021року м. Київ справа № 372/1075/19 провадження № 61-5151св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цирулевської Марини Володимирівни на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 20 серпня 2014 року Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою, згідно з яким ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0005, розташовану на території Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 20 серпня 2014 року Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою, зареєстроване за № 2-2449, спадкова справа № 163/2009, згідно з яким ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку площею 3,384 га, кадастровий номер 3223182000:05:004:0005, розташовану на території Григорівської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення селянського (фермерського ) господарства. Особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року. Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов залишено без задоволення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цирулевська М. В. просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Обухівського районного суду Київської області. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цирулевської Марини Володимирівни на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»