Ухвала КЦС ВС № 199/1136/20

Ухвала 16 вересня 2020 року м. Київ справа № 199/1136/20 провадження №61-13060ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Негольшова Сергія Миколайовича на ухвалу Амур?Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна, скасування записів про державну реєстрацію, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом про витребування майна, скасування записів про державну реєстрацію. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову. У вересні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Негольшова С. М. на ухвалу Амур?Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Право на касаційне оскарження судових рішень передбачене статтею 389 ЦПК України. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову, яка була переглянута в апеляційному порядку. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;. З аналізу статей 353 та 389 ЦПК України вбачається, що процесуальним законодавством не передбачено можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза «установленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті «судом, установленим законом», Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року у справі «ТОВ «Фірма Верітас» проти України» ( Firma Veritas v. Ukraine, № 2217/07, § 28). Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 353, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Негольшова Сергія Миколайовича на ухвалу Амур?Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна, скасування записів про державну реєстрацію. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян О. В. Білоконь