Постанова 4822 № 2-3071/09

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 вересня 2020 року м. Чернівці справа № 2-3071/09 провадження №22-ц/822/612/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю. секретар Скрипка С.В. за участю: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 травня 2020 року, постановлену під головуванням судді Смотрицького В.Г., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст заяви У січні 2020 року Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, посилаючись на те, що 25 січня 2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист у справі № 2-3071/2009 про стягнення на користь ВАТ «ВТБ БАНК» солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 186840,95 грн. та 2210,00 грн. судових витрат. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий документ про стягнення боргу з ОСОБА_1 , який надіслано на примусове виконання до Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівців Головного територіального управління у Чернівецькій області. 11 лютого 2019 року та 27 листопада 2019 року банк звертався до державної виконавчої служби із заявою про надання інформації щодо стану виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, однак відповіді не отримав. У грудні 2019 року з автоматизованої системи виконавчих проваджень банку стало відомо, що 26 червня 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м.Чернівці було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Постанова і виконавчий лист банком не були отримані. При перевірці матеріалів кредитних і наглядових справ в AT «ВТБ БАНК» (правонаступник ВАТ «ВТБ БАНК»), виконавчий лист № 2-3071 за 2009 рік, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором в сумі 186840,95 грн. та судових витрат в сумі 2210,00 грн. на користь ВАТ «ВТБ БАНК не виявлений. Строк повторного пред`явлення виконавчого документа до 26 червня 2021 року. Згідно з пошуком виконавчих проваджень в АСВП, виконавчий лист № 2-3071/2009 року від 25 січня 2010 року, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення на користь ВАТ «ВТБ Банк» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 186840,95 грн. та судових витрат в сумі 2210,00 грн. на користь ВАТ «ВТБ БАНК» станом на 22 грудня 2019 року на примусовому виконанні не знаходиться, так як інформація відсутня. Банк не отримував ні копії постанови про повернення виконавчого документа, ні оригіналу виконавчого листа, доказів направлення вказаних документів орган державної виконавчої служби не надав, а тому виконавчий документ є втраченим, рішення суду станом на день звернення до суду із вказаною заявою невиконане, заборгованість за виконавчим документом не сплачена. Посилаючись на вказані обставини просив видати дублікат виконавчого листа по справі №2-3071/2009 щодо примусового стягнення боргу за кредитним договором в сумі 186840,95 грн., що станом на 24.07.2009 року за курсом НБУ становить 24382,22 доларів США, судові витрати в сумі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати за подане оголошення в газету про виклик відповідачів до суду в сумі 390,00 грн. в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВТБ БАНК». Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 травня 2020 року в задоволенні заяви Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 - відмовлено. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дану ухвалу Акціонерне товариство «ВТБ Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує на те, що в результаті проведення банком інвентаризаційних заходів оригінал виконавчого листа не виявлено, орган ДВС на запити банку не надав доказів направлення та вручення стягувачу постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа. За таких умов на стягувача не можуть бути покладені негативні наслідки невиконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків. Враховуючи, що банк не отримував ні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, ні оригіналу виконавчого листа, доказів надсилання на адресу стягувача вказаних документів орган ДВС не надав, є всі підстави вважати, що виконавчий документ є втраченим під час повернення стягувачу. Крім того, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено та він діє до 26 червня 2021 року. Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав. Фактичні обставини справи встановлені судом Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2009 року по справі № 2-3071/2008 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «ВТБ БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 186840,95 грн. та судові витрати 2210 грн. 11 лютого 2019 року та 27 листопада 2019 року стягувач звертався до Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці, щодо надання йому інформації про стан виконання рішення суду про стягнення 186 840,95 грн. та судові витрати 2210,00 грн. з ОСОБА_1 , однак відповіді не отримав. 26 червня 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м.Чернівці виконавчий документ № 2-3071/2008 щодо боржника ОСОБА_1 було повернуто стягувачеві. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем не надано доказів втрати виконавчого листа чи поштового відправлення. Такий висновок суду є помилковим. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Разом із тим, необґрунтована відмова у видачі дублікату виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010). Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м.Чернівці винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.115). Отже, на момент звернення стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, строк його пред`явлення до виконання ще не сплив. Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що стягувач неодноразово звертався із запитами до Першого відділу ДВС м.Чернівці про надання інформації про стан виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 , однак відповідні не отримував. Про повернення виконавчого листа стягувачу банк дізнався з Автоматизованої системи виконавчих проваджень в грудні 2019 року (а.с.111-116). Заперечуючи щодо задоволення заяви про видачу дубліката, ОСОБА_1 , посилався на відсутність доказів втрати банком оригіналу виконавчого листа та пропуск строку для його пред`явлення, однак жодних доказів належного виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості на користь банку, суду не надав. Апеляційним судом встановлено, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконано, оригінал виконавчого документа втрачено не з вини стягувача. З огляду на зазначене, видача дубліката втраченого виконавчого листа є необхідною для завершення судового провадження. Відтак, апеляційний суд вважає, що стягував довів факт втрати оригіналу виконавчого листа, у зв`язку з чим повинен бути виданий його дублікат. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Щодо судових витрат Пунктом 13 ст.141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги АТ «ВТБ Банк» Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ВТБ Банк» за подання до суду першої інстанції заяви про видачу дубліката виконавчого листа сплатило судовий збір у розмірі 57,63 грн., а за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції -2102 грн. Отже, з ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ Банк» слід стягнути 2159,63 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду заяви про видачу дубліката виконавчого листа та апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 травня 2020 року скасувати. Заяву Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про видачу дубліката виконавчого листа задовольнити. Видати дублікат виконавчого листа в справі №2-3071/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 186840,95 гривень та 2210 гривень судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати в розмірі 2159,63 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 21 вересня 2020 року. Головуючий Н.К. Височанська Судді: І.М. Литвинюк Н.Ю. Половінкіна