Постанова 4857 № 339/108/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 339/108/20 пров. № А/857/9119/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2020 року, головуючий суддя - Головенко О.С., ухвалене у м. Болехів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківської області Департаменту патрульної поліції, поліцейського Гринюк Юлії Володимирівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: В квітні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Патрульної поліції Івано-Франківської області, поліцейського Гринюк Юлії Володимирівни, в якому просив скасувати постанову ЕАК № 2364129 від 09 квітня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., закривши провадження у справі. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 09 квітня 2020 року близько 16 год. керував автомобілем "Mercedes-Benz 311", реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. С.Стрільців і повернув на вул. Мазепи, де зупинив транспортний засіб навпроти кафе «Профітроль», не доїжджаючи до перехрестя вул. Мазепи та вул. Бельведерська в м.Івано-Франківськ по його розрахунках близько 15 метрів. До нього під`їхав автомобіль працівників поліції, які повідомили, що він порушив правила зупинки транспортного засобу, зупинивши транспортний засіб ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив п. 15.9 ПДР України. Він пояснив, що навіть візуально видно, що відстань до перехрестя значно більше 10 метрів та запропонував в його присутності провести відповідні заміри. Відповідач пояснив, що у них немає рулетки для замірів, роз`яснивши право на оскарження постанови в суд. Не зважаючи на його заперечення, поліцейська винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення від 09 квітня 2020 року у вигляді штрафу у сумі 255 гривень. Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідачем не надано жодних доказів, вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09 квітня 2020 року поліцейським 1 батальйону 2 роти рядовим поліції Гринюк Юлією Володимирівною винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. за ч.1ст. 122 КУпАП, яку позивач оскаржив. Зі змісту постанови видно, що 09 квітня 2020 року о 16 год. 16 хв. в м.Івано-Франківськ по вул. Галицька позивач здійснив зупинку ближче 10 м від краю перехрещуваної проїжджої частини, чим порушив п. 15.9 ґ ПДР України. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний факт порушення позивачем п. 15.9ґ ПДР України, є настільки очевидним, що не потребував додаткових замірів та підтверджений також фотоматеріалами. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Вимогами частини першої статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 15.9 розділу 15 ПДР, зупинка забороняється, зокрема, як на перехрестях так і ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т - подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а та від 18 липня 2019 року у справі 216/5226/16-а. Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскарженої постанови, адже відповідачем не дотримано передбачений законом обов`язок щодо встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Крім цього, згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов задовольнити. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2020 року у справі №339/108/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Скасувати постанову ЕАК № 2364129 від 09 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 18.09.2020 року.