LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818638/15077/18

від 15.09.2020 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «15» вересня 2020 року м. Харків справа № 638/15077/18-ц провадження № 22ц/818/3438/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б., за участю секретаря - Колосовської А.Р., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , представниця відповідачки - ОСОБА_3 , Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року в складі судді Омельченко К.О. в с т а н о в и в: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання недійсним рішення. Позовна заява мотивована тим, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває справа № 638/3867/18 за позовом ОСОБА_2 до нього, треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Л.В., Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 квітня 2009 року нежитлових приміщень, укладений між ним та ОСОБА_4 . Зазначив, що даний позов подано ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку, оформленого протоколом № 21/09/17 від 21 вересня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано право діяти в якості уповноважених представників з питань захисту прав та інтересів мешканців будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 щодо спільної сумісної власності на допоміжні приміщення підвалу та технічного поверху. Вказав, що протокол не відповідає формі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженої наказом № 203 від 25 серпня 2015 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Неможливо ідентифікувати фізичних осіб у зв`язку з відсутністю їх повного ім`я та по-батькові. Посилався на те, що загальна кількість власників багатоквартирного будинку становить 112 осіб, а на зборах приймали участь лише 88 особи та протокол ними не підписано, а підписаний лише додаток, яких неможливо ідентифікувати у зв`язку із відсутністю їх повного ім`я та по-батькові. До протоколу не долучено жодного документу, який підтверджує, що кількість власників багатоквартирного будинку є 112 осіб та документу, який підтверджує персональний склад 112 осіб. Стверджував, що відсутня інформація про державну реєстрацію права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень будинку, що свідчить про те, що збори співвласників взагалі не могли бути проведені. Вважав, що викладене свідчить про невідповідність рішення, оформленого даним протоколом вимогам чинного законодавства, на підставі якого ОСОБА_2 вчиняє юридично значимі дії, зокрема, подає позовні заяви, за допомогою яких подає заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на його нерухоме майно, чим впливає на його законні права та інтереси. Просив визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 21/09/17 від 21 вересня 2017 року, згідно якого фізичним особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано право діяти в якості уповноважених представників з питань захисту прав та інтересів мешканців будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 щодо спільної сумісної власності на допоміжні приміщення підвалу та технічного поверху. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та задовольнити його позов. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. 24 липня 2020 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу - необґрунтованою. При цьому зазначила, що позовна заява є безпідставною з огляду на те, що рішення прийнято загальними зборами в установленому законом порядку і дане рішення не зачіпає права ОСОБА_1 , і тим більше не порушує їх. Ухвалою судді Харківського апеляційного суду в складі судді Овсяннікової А.І. від 15 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та апелянту надано строк 10 днів для сплати судового збору в розмірі 1057,20 грн з дня отримання копії вказаної ухвали. 29 травня 2020 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла квитанція про сплату вказаного судового збору. 22 червня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 638/15077/18-ц (22ц/818/3438/20). Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін. Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що доказів того, що при проведенні загальних зборів допущено порушення прав позивача, який не є співвласником багатоквартирного будинку, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21 вересня 2017 року протоколом № 21/08/17 загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , надано повноваження власникам квартир цього будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представляти їхні інтереси перед будь-якими фізичними та юридичними особами з питань захисту їхніх прав та інтересів, що стосується їхньої спільної сумісної власності на допоміжні приміщення підвалу літ. А-9-10 (нежитлові приміщення підвалу № 1-№29) загальною площею 814,8 кв м, та допоміжні приміщення технічного поверху літ. А-9-10 (нежитлові приміщення техповерху № 23, № 24, № 29-43) загальною площею 265,8 кв м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в установах, підприємствах, організаціях, органах юстиції, органах державної виконавчої служби, органах судової влади, органах місцевого самоврядування. Зі змісту цього протоколу вбачається, що загальна чисельність власників багатоквартирного будинку становить 112 осіб. Загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 8119,4 кв м. У зборах приймали участь співвласники будинку в кількості 88 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення загальною площею 6308,6 кв м. Голосували: за - одноголосно, проти - 0, утримались - 0 (а.с.7-9). Згідно зі списком співвласників будинку АДРЕСА_1 , що є додатком до протоколу № 21/08/17 від 21 вересня 2017 року, співвласники цього будинку згодні надати повноваження власникам квартир ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представляти їхні інтереси в судових органах, інших державних інстанціях з питань спільної власності допоміжних приміщень підвалу та техповерху. Підписали цей протокол 88 осіб, які є власниками квартир цього будинку (а.с.11-12). Відповідно до частин першої-третьої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги). Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався") за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (частина сьома статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Форма протоколу, вказаного у зазначеній нормі права, була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що форма оскаржуваного протоколу повністю відповідає наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку», тому підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , оформленого протоколом, який, на думку позивача, не відповідає цій формі, немає. Обсяг правовідносин, які були врегульовані прийнятим рішенням загальних зборів, відповідає положенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». При цьому, судова колегія звертає увагу на частину першу статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За правилами частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з положеннями частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Тобто, захисту підлягає не будь яке, а саме порушене право особи, яка звертається до суду. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що зі змісту позовних вимог не вбачається дійсного порушення законних прав, свобод та інтересів позивача прийнятим рішенням. Такий висновок суду першої інстанції є законним, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, послався виключно на те, що оскаржуваний протокол не відповідає формі протоколу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку». При цьому, ОСОБА_1 взагалі не обґрунтував та не вказав, як саме оспорюваним рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленим протоколом, порушуються його права. Його єдиним обгрунтуванням було те, що ОСОБА_2 не мала права звертатися до суду з позовом в інтересах Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег» до нього про визнання договору купівлі - продажу недійсним, у зв`язку з чим рішення зборів порушує його права. Однак, таке посилання ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки право представництва вирішується судом при розгляді кожної конкретної справи на підставі статей 58-64 ЦПК України. Це питання не було предметом розгляду в цій справі, оскільки позов пред`явлено до ОСОБА_2 як до фізичної особи. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представниця пояснили, що дійсно ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Трощій І.В., обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Ковчег" про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Справа знаходиться на розгляді у Дзержинському районному суді м. Харкова. Однак, зв`язку між справами немає, оскільки ОСОБА_2 звернулася до суду як фізична особа, право власності якої порушено, а не як представниця Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ковчег». Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується колегія суддів. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 18 вересня 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»