Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6153/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" липня 2022 р. Справа№ 910/6153/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Майданевича А.Г. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання: Дерій В.В. за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від позивача: Черкашин Олексій Анатолійович (адвокат); від відповідача: Сорокін Артем Володимирович (самопредставництво); Клим`юк Олена Сергіївна (адвокат); від третьої особи: не з`явився; розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 (суддя Картавцева Ю.В.) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання установчих зборів по створенню ОСББ "К5", з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019 та скасувати державну реєстрацію ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640). Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 закрито провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В іншій частині позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), проте не містить прямої вказівки на обов`язковість направлення поштових відправлень про скликання установчих зборів саме за адресою реєстрації, а тому, враховуючи, що установчі збори скликаються ініціативною групою, а відомості про адресу реєстрації кожного співвласника не є загальнодоступними, суд доходить висновку, що направлення на стадії створення ОСББ ініціативною групою кожному співвласнику відповідного повідомлення про скликання установчих зборів ОСББ за адресою нерухомого майна у будинку, яке перебуває у власності співвласника цього будинку (житлового чи нежитлового приміщення), є належним та достатнім. За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість покладених в основу позову доводів позивача про те, що її не було належним чином повідомлено про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "К5". Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим. За наведених обставин, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в позові в частині вимоги про визнання недійсним та скасування рішення, а також про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи, суд не досліджує питання пропуску позивачем позовної давності при зверненні з даним позовом. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019, на підставі якого, 18.06.20219 здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" і ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019 на підставі якого 18.06.2019 здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5". Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами. Скаржник вказує на те, що висновки суду першої інстанції суперечать вимогам Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", у зв`язку із чим, зазначене у п. 7 Списку згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2019 поштове повідомлення не є доказом того, що було належним чином повідомлено про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "К5" з дотриманням у повному обсязі вимог положень законодавства України ініціативною групою по скликанню і проведенню установчих зборів ОСББ, оскільки станом на 27.03.2019 адреса скаржника була іншою. Також скаржник вказує на те, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу саме повідомлення про скликання установчих зборів із проектом порядку денного, зокрема, зі списку згрупованих відправлень № 481 неможливо встановити зміст та склад повідомлення, направленого позивачу, більш того, відповідач у заявах по суті справи не зазначив, що направив позивачу повідомлення про скликання установчих зборів із проектом порядку денного. Однак, якщо повідомлення було відправлене позивачем рекомендованим листом і не було вручене відповідачу, повідомлення мало повернутись відправнику, але відповідач не надав суду повернуте повідомлення, як і не надав доказів вручення повідомлення позивачу. На думку скаржника, висновок господарського суду першої інстанції про те, що позивач не вказувала на те, що їй було невідомо про скликання установчих зборів ОСББ взагалі, а вказувала лише на неналежне, на її думку, повідомлення про таке скликання, суперечить матеріалам справи і свідчить про неправильне дослідження доказів у справі, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, зокрема, у нотаріально посвідченій заяві свідка ОСОБА_1 від 02.06.2021, яка була надана суду разом із заявою по суті справи і наявна в матеріалах справи, позивач у відповіді на питання 3, особисто, як свідок, вказала, що не знала про проведення установчих зборів співвласників будинку. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що у справі з даним предметом спору під час дослідження питання про порядок направлення ініціативною групою повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ, підлягає застосуванню ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а не Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", отже, судом першої інстанції вірно застосовано вказану норму та зазначено, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом), проте не містить прямої вказівки на обов`язковість направлення поштових відправлень про скликання установчих зборів саме за місцем реєстрації, тому, враховуючи, що установчі збори скликаються ініціативною групою, а відомості про адресу реєстрації кожного співвласника не є загальнодоступними, направлення на стадії створення ОСББ ініціативною групою кожному співвласнику відповідного повідомлення про скликання установчих зборів ОСББ за адресою нерухомого майна у будинку, яке перебуває у власності співвласника цього будинку (житлового чи нежитлового приміщення), є належним та достатнім. Відповідач зазначив, що рекомендований лист направляється без опису вкладення, адже у відповідності до п. 59 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 - внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення, тобто, до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19 є безпідставним, оскільки у вказаній справі відповідачем не надано доказу, що позивачу направлялось повідомлення із вказівкою місця і часу проведення установчих зборів та порядку денного рекомендованим листом і не надано доказів, що таке повідомлення вручалось під розписку позивачу. В даній же справі № 910/6153/21 відповідачем надані докази того, що позивач повідомлений про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "К5" шляхом направлення рекомендованого листа, відповідно до Списку згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2019, таким чином, правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19 повністю дотримана судом першої інстанції під час ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21. Відповідач вказує на те, що позивачем відповідь надана у контексті того, що "не знала про проведення зборів через неналежне повідомлення на її думку", отже, надана відповідь жодним чином не є доказом того, що висновок суду першої інстанції "прямо суперечить матеріалам справи". Також відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу викладено заяву про вирішення питання судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції: витрати на правову допомогу у повному обсязі покласти на позивача. У письмових поясненнях відповідач вказує на те, що ним повністю дотримано порядок повідомлення позивача про установчих зборів, визначений ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", що підтверджується належними доказами, долученими судом першої інстанції до матеріалів справи. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6153/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М, судді - Майданевич А.Г., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21. Призначено справу № 910/6153/21 до розгляду у судовому засіданні 20.01.2022. На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/6153/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 до 17.02.2022. Про належне повідомлення учасників справи про місце та час судового засідання свідчить розписка про оголошення перерви, наявна у матеріалах справи. У зв`язку тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гаврилюка О.М. судове засідання, призначене на 17.02.2022, не відбулось. З 18.02.2022 головуючий суддя Гаврилюк О.М. приступив до роботи, а відтак ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 розгляд справи № 910/6153/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 призначити на 31.03.2022. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. У зв`язку із викладеним, судове засідання у справі № 910/6153/21, призначене на 31.03.2022, не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено судове засідання у справі № 910/6153/21 на 02.06.2022. На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/6153/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 до 07.07.2022. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин. Враховуючи викладене, тимчасову непрацездатність судді Гаврилюка О.М., введення воєнного стану в Україні, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6153/21 розглядалась протягом розумного строку. Позиції учасників справи Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019, на підставі якого, 18.06.20219 здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" і ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019 на підставі якого 18.06.2019 здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5". Представники відповідача у судовому засіданні 07.07.2022 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 252298077) ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_1 . 18.06.2019 проведена державна реєстрація створення юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (запис №10691020000043640). Як вбачається із матеріалів справи, 14.04.2019 проведено установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у яких особисто взяли участь співвласники у кількості 162 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення площею 11135,2 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь власники квартир та/або нежитлових приміщень будинку: 326 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення площею 28293,045 кв.м. Вказане підтверджується протоколом №1 від 14.04.2019 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (далі - Протокол №1). Як вбачається з Протоколу №1, на порядку денному розглядались такі питання: Обрання голови та секретаря установчих зборів; створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; визначення та затвердження назви ОСББ; затвердження статуту ОСББ; обрання членів правління ОСББ; обрання членів ревізійної комісії ОСББ, і за наслідками розгляду питань порядку денного, співвласниками прийнято такі рішення: обрати головою установчих зборів ОСОБА_2 , секретарем установчих зборів ОСОБА_3 ; створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ; - затвердити наступну назву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5"; затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" у редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів; - обрати членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" поіменно: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ; обрати членів ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" поіменно: ОСОБА_9 ; - визначити самостійне здійснення управління багатоквартирним будинком; уповноважити ОСОБА_2 підписати затверджений зборами статут ОСББ, а також підготувати та підписати протокол цих зборів на підписання та на проведення державної реєстрації ОСББ "К5" тощо. Звертаючись з позовом до суду, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що його права та законні інтереси як співвласника будинку по АДРЕСА_2 було порушено, оскільки його, як власника квартири АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не було повідомлено у визначений вказаним законом спосіб про проведення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 . Наведене, як зазначає позивач, є підставою для визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлене протоколом № 1 від 14.04.2019. Окрім того, позивач вказує, що задоволення вимоги про визнання недійсним та скасування рішення є підставою для та скасування державної реєстрації ОСББ "К5" шляхом скасування запису від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано, які право чи інтерес позивача порушено скликанням і проведенням установчих зборів та прийнятими ними рішеннями; позивач була належним чином повідомлена про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "К5" шляхом направлення рекомендованого листа відповідно до списку згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2019; позивач звернувся з даним позовом після закінчення строку, у межах якого ОСОБА_1 могла звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу, враховуючи спеціальний строк позовної давності в 1 рік. У відповіді на відзив позивач вказав на те, що з копії списку згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2019 вбачається, що поштове відправлення було направлено адресату ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , тоді-як станом на 27.03.2019 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим надані відповідачем докази не можуть підтверджувати належне повідомлення позивача про скликання установчих зборів. Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про відмову у іншій частині позову, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону. За змістом ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Згідно із ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України). Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Так, підстави заявленого позивачем позову зводяться до того, що позивач не був повідомлений у визначеному законодавством порядку (за адресою реєстрації) про скликання установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , що відбулись 14.04.2019. Як зазначає відповідач та вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином повідомлений про скликання та проведення установчих зборів ОСББ "К5" шляхом направлення рекомендованого листа, а саме: відповідно до списку згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2019, ОСОБА_1 направлено поштове відправлення на адресу АДРЕСА_5 . Водночас, при встановленні факту надіслання позивачу повідомлення про скликання установчих зборів, колегія суддів звертає увагу на таке: Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), який приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення (пункт 2 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила). Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (пункт 2 Правил). Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (пункт 2 Правил). На поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (у називному відмінку). На рекомендованих листах може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище адресата (пункт 42 Правил). На поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення (пункт 42 Правил). Поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються (пункт 45 Правил). Оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору (пункт 10 Правил). Зважаючи на вказане, наявний в матеріалах фіскальний чек Укрпошти підтверджує надання АТ "Укрпошта" 27.03.2018 послуг поштового зв`язку відповідачу. Оскільки оператор поштового зв`язку забезпечує надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості, можна стверджувати, що ОСББ належним чином зазначило на поштовому конверті прізвище та ініціали адресата та його адресу. В протилежному випадку оператор поштового зв`язку не прийняв би поштове відправлення - адже таке б не відповідало встановленому рівню якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку. Натомість позивач вказує на те, що станом на 27.03.2019 вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , у підтвердження чого надала копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , у зв`язку із чим, колегія суддів зазначає наступне. Приписи статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначають, що загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Так, відповідно до положень статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Водночас Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників. У свою чергу, частиною четвертою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Зважаючи на вказане, приписом статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку). Зазначений правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20. Тобто, нормами законодавства визначено надсилання повідомлення не на адресу реєстрації співвласника, а саме надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку. Таким чином, враховуючи те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 252298077) ОСОБА_1 (позивач) є власником квартири АДРЕСА_1 , список згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2018 та фіскальний чек (а.с. 47), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що відповідачем дотримано положення законодавства і належним чином повідомлено позивача про установчі збори. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що згідно з постановою Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є надати саме ту кількість доказів, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Так, на підтвердження надіслання позивачу повідомлення про установчі збори, відповідач надав список згрупованих відправлень № 481 від 27.03.2018 та фіскальний чек АТ "Укрпошта", натомість, позивач не надав суду жодних доказів на спростування цієї обставини. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5", оформлених протоколом № 1 від 14.04.2019, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню. Відповідно до змісту частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом № 2866-ІІІ. За змістом статті 1 цього Закону ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Отже, Закон № 2866-ІІІ визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками). Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Відповідно до статті 57 ГК України рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України). Закон № 755-IV передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 755-IV). За змістом статті 9 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (частина друга статті 9 вказаного Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади. Відповідно до приписів ЦК України статтею 28 Закону № 2866-ІІІ передбачено, що об`єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об`єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об`єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об`єднання. Порядок ліквідації об`єднання передбачає, що у разі ліквідації об`єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об`єднанням відповідно до статуту цього об`єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об`єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку. Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації. Статтею 10 Закону № 755-IV встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення. Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації. Скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230). Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів. За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 дійшла висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим. Слід також враховувати, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що вимоги позивача щодо оскарження оспорюваних рішень установчих зборів ОСББ не спрямовані на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду 31.08.2021 у справі № 925/753/20, 26.08.2021 у справі № 916/3460/19), а з огляду на те, що вимоги позивача в частині визнання недійсними рішень щодо створення ОСББ, спрямовані на скасування юридичної підстави створення ОСББ, а отже, на припинення ОСББ у спосіб, який не відповідає законодавству, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, то вказаний позов задоволенню не підлягає (29 вересня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 909/993/20). Оскільки скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може вважатися ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи, яка створена у відповідному порядку та набула за період свого існування відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі. Аналогічні правові висновки також викладено Касаційним господарським судом у постановах від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, від 11.08.2021 у справі № 922/2575/19, від 26.08.2021 у справі № 916/3460/19, від 31.08.2021 у справі № 925/753/20, від 17.08.2021 у справі № 925/687/20, від 15.09.2021 у справі № 904/2944/20. Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; якщо відсутній предмет спору. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) на підставі ст. 231 ГПК України. Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, як на підставу для відмови у позові, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави. Натомість, з огляду на те, що підстави для задоволення позову в частині вимоги про визнання недійсним та скасування рішення відсутні, а також на те, що провадження у справі в частині вимог про скасування державної реєстрації юридичної особи підлягає закриттю, відсутні підстави досліджувати питання пропуску позивачем позовної давності при зверненні з даним позовом. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі № 910/6153/21 в частині вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (запис від 18.06.2019 за номером: 10691020000043640) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про відмову у іншій частині позову. З приводу доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації"). Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. 14.02.2022 відповідачем до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просить стягнути витрати на правову допомогу, понесені відповідачем у зв`язку із переглядом справи № 910/6153/21 у суді апеляційної інстанції з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" у загальному розмірі 4 000,00 грн. Слід зазначити, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем викладено заяву про вирішення питання судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції: витрати на правову допомогу у повному обсязі покласти на позивача. Так, на підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу, останнім надано докази, а саме: - копію акту № 1 надання правової (правничої) допомоги від 23.12.2021; - копію рахунку № 1 від 23.12.2021; - копію платіжного доручення № 1247 від 23.12.2021 про оплату витрат у розмірі 2 000,00 грн на правову допомогу; - копію акту № 2 надання правової (правничої) допомоги від 21.01.2022; - копію рахунку № 2 від 21.01.2022; - копію платіжного доручення № 1306 від 26.01.2022 про оплату витрат у розмірі 2 000,00 грн на правову допомогу; - копію договору про правову (правничу) допомогу від 04.01.2022. Відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу додано, зокрема, додаткову угоду № 7 від 22.12.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3А від 23.09.2021 та Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії КС№9916/10 на ім`я Тягнирядно О.М. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката та не підтверджено жодними засобами доказування неспівмірність розміру цих витрат. Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як вже зазначалось, акти № 1 та № 2 надання правової (правничої) допомоги від 23.12.2021 та від 21.01.2022, підтверджують надання послуг правової (правничої) допомоги на суму у розмірі 4 000,00 грн, а саме: - відповідно до акту № 1 адвокатським об`єднанням на виконання умов додаткової угоди надано наступний комплекс послуг з надання правової (правничої) допомоги: ознайомлення зі справою № 910/6153/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "К5", вивчення документів (позовної заяви з додатками, відзиву, рішення суду, тощо) та проведення їх юридичного аналізу, аналіз судової практики та норм чинного законодавства та складання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 (на виконання ухвали ПАГС від 13.12.2021 у справі № 910/6153/21) - 1 год. - 2 000,00 грн. - відповідно до акту № 2 адвокатським об`єднанням на виконання умов додаткової угоди надано наступний комплекс послуг з надання правової (правничої) допомоги: представництво інтересів ОСББ "К5" у Північному апеляційному господарському суді (включає адвоката Тягнирядно О.М. у судовому засіданні 20.01.2022, прибуття на судове засідання та очікування цього засідання) у справі № 910/6153/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "К5" - 1 год. - 2 000,00 грн. За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат. Як вже зазначалось, позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи відсутність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі № 910/6153/21 та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_1 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 910/6153/21 апеляційним судом та вважає витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму у розмірі 4 000,00 грн доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5". Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 слід залишити без змін. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/6153/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "К5" (04202, м. Київ, вул. Кондратюка Юрія, буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 43065369) 4 000,00 грн витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку із переглядом справи № 910/6153/21 у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/6153/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Текст постанови складено та підписано 10.08.2022, після виходу суддів із відпусток та у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Суліма В.В. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді А.Г. Майданевич В.В. Сулім