Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/5000/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/5000/21 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №295/5000/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94» про визнання частково недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу судді Богунського районного суду міста Житомира, постановлену 22 квітня 2021 року суддею Полонцем С.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Покровське 94» (далі - ОСББ «Покровське 94»), у якому просила визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Покровське 94» від 10 березня 2020 року в частині встановлення тарифу за комунальні послуги в розмірі 6,22 грн за метр квадратний та затвердження кошторису будинку. Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 22 квітня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку ОСОБА_1 : суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, оскільки спір який розглядався у цій справі стосувався визнання недійсними і скасування рішень щодо створення юридичної особи, а її позов стосується оскарження рішень про підвищення тарифів за комунальні послуги та затвердження кошторису будинку. Вважає, що відносини між фізичною особою співвласником багатоквартирного будинку та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку є цивільно-правовими, оскільки між сторонами виник спір про право цивільне і такий спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства. У відзиві на апеляційну скаргу голова ОСББ «Покровське 94» Нановський О.А. просив залишити її без задоволення, посилаючись на її безпідставність. Вказав, що між сторонами склались правовідносини щодо управління багатоквартирним будинком, спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, рішення, яке оскаржує позивач стосується здійснення управління багатоквартирним будинком, існуючий спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що спір виник з приводу прийняття загальними зборами співвласників будинку рішення про встановлення тарифу за комунальні послуги та затвердження кошторису будинку, позивачка є власником квартири у багатоквартирному будинку, тому спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. При цьому, суд послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання й використання спільного майна. Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюють як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об`єднання є юридичною особою, яку створюють відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦКУ непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Частиною 7 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Зміст позовної заяви ОСОБА_1 свідчить, що предметом спору є правомірність загальних зборів ОСББ «Покровське 94» щодо вирішення питання про встановлення тарифів за комунальні послуги та затвердження кошторису будинку. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 не ставить вимог комерційного характеру, пов`язаних з отриманням доходів, дивідендів чи частини прибутку від діяльності ОСББ, а оспорює правомірність прийнятого ОСББ рішення, яке стосується майнових інтересів позивачки тарифів на житлово-комунальні послуги, що вказує на приватноправові відносини між сторонами. Суд першої інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, оскільки спір у цій справі стосувався визнання недійсними і скасування рішень установчих зборів ОСББ, визнання недійсним його статуту та скасування запису про державну реєстрацію. Отже правовий інтерес позивача у справі №501/1571/16-ц є відмінним від справи, що переглядається судом апеляційної інстанції. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу з огляду на наведені судом апеляційної інстанції обставини є безпідставними. Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Богунського районного суду міста Житомира від 22 квітня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 12 липня 2021 року.