Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/4498/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4498/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 14 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Курка О. П. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 17 серпня 2020 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 серпня 2020 року з урахуванням ст.306, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої був звільнений 14 грудня 2002 року. 24 серпня 2002 року позивачем було отримано травму під час виконання службових обов`язків. З 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, так, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 549520 від 16 грудня 2019 року. Після чого, позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України через Ліквідаційну комісію із заявою про виплату одноразової грошової допомоги. Однак, листом від 21.02.2020 року Ліквідаційною комісією Управління МВС України у Житомирській області подані документи були повернуті позивачу на доопрацювання, оскільки матеріали, які стосуються медичних питань, оформлені заднім числом (постанова ВЛК від 21 серпня 2019 року № 21, тоді як ОСОБА_1 звільнився зі служби 14 грудня 2002 року, травма отримана 24 серпня 2002 року, а акти про нещасний випадок форми Н-1 і Н-5 складені 06 серпня 2019 року), інформація про перебування на стаціонарному лікуванні після отримання травми 24 серпня 2002 року «ЗЧМТ. Струс головного мозку» відсутня, що ставить під сумнів встановлений діагноз. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що додаються (далі - Порядок №850). Вказаний Порядок, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, зокрема у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи. Відповідно до пункту 7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Крім того, до заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції (пункт 8 Порядку №850). В свою чергу, МВС в місячний строк, після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови, що передбачено пунктом 9 Порядку №850. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - Ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565- XII від 20 грудня 1990 року (далі - Закон № 565- XII). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Міністерством внутрішніх справ України зобов`язано прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати. Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, Мінстерство за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не прийняло жодного із зазначених вище рішень. При цьому, Міністерство внутрішніх справи України, всупереч пункту 9 Порядку № 850, повернуло Ліквідаційній комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення на доопрацювання. У зв`язку із наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, вищевикладеними нормами не передбачений. Повертаючи матеріали щодо позивача на доопрацювання через неналежне оформлення медичних документів, відповідач, фактично, перебрав на себе повноваження органу, як наглядової та контрольної інстанції над ВЛК, що чинним законодавством не передбачено. Крім того, колегія суддів зауважує, що пунктом 14 Порядку №850 визначено виключні підстави для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Зокрема, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги. Отже, в контексті наведеного, суд відмічає, що підстави, про які зазначає відповідач, що слугували поверненню документів без прийняття відповідного рішення, вказана норма не містить. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що оскільки судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, з 16 грудня 2019 року, внаслідок травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України " Про міліцію" № 565-ХІІ, та позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції, тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України та не дає оцінку вищезазначеній вимозі позивача. Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.