Постанова 4854 № 420/1470/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2020 р. Категорія: 111030200м.ОдесаСправа № 420/1470/20 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області в якому просив: - визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - № 0005513304 від 19.11.2019 щодо визначення суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 7 706, 64 гривень (4 690, 98 грн. податкового зобов`язання та 3 015, 66 грн. штрафних санкцій); - № 0005523304 від 19.11.2019 щодо визначення суми грошового зобов`язання з військового збору в сумі 642, 29 гривень (390, 95 грн. податкового зобов`язання та 251, 34 грн. штрафних санкцій); - № 0005503304 від 19.11.2019 щодо нарахування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати в сумі 510 гривень; - № 0005493304 від 19.11.2019 застосування адміністративного штрафу та санкцій в сумі 170 гривень, мотивуючи його тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно та підлягають скасуванню, оскільки їх прийнято на підставі висновків акта перевірки № 210/15-32-33-04/ НОМЕР_1 від 24.10.2019 року, які є безпідставними, адже як зазначає позивач ним на запит контролюючого органу при проведенні перевірки надавались всі необхідні документи, зокрема засвідчені копії договорів підряду цивільно-правового характеру укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що в свою чергу свідчить про хибні висновки акту перевірки, які не ґрунтуються на фактичних обставинах. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.11.2019 року: - № 0005513304 щодо визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 7706, 64 гривень (4690, 98 грн. податкового зобов`язання та 3015, 66 грн. штрафних санкцій); - № 0005523304 щодо визначення суми грошового зобов`язання з військового збору в сумі 642, 29 гривень (390, 95 грн. податкового зобов`язання та 251, 34 грн. штрафних санкцій); - № 0005503304 щодо нарахування штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати в сумі 510 гривень; - № 0005493304 застосування адміністративного штрафу та санкцій в сумі 170 гривень. 09 червня 2020 року судом прийнято додаткове рішення по справі та стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500, 00 грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про стягнення судових витрат позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з`явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне: Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України). Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України). Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). При вирішені питання щодо витрат на правничу допомогу протилежною стороною заперечень до суду не надано. У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного. Як встановлено судом відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт (від 21.05.2020 року) (далі - Акт) згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2019 року Адвокатське об`єднання "Громада правників", в особі Жур`яна Р.М. надало послуги ФОП ОСОБА_1 за період з 02.12.2019 по 21.05.2020 року, які останній, як клієнт прийняв, а саме: - ознайомлення з первинними документами, вивчення нормативних документів, період виконання 02.12.2019 року, кількість годин 3, вартість 1500 грн.; - консультування по суті матеріалів, період виконання 03.12.2019 року, кількість годин 1, вартість 500 грн.; - підготовка скарг на повідомлення-рішення, як досудове врегулювання, період виконання 04.12.2019 року, кількість годин 3, вартість 1500грн.; - складення позовної заяви та додатків до неї і направлення до суду, період виконання 12.02.2020 року, кількість годин 4, вартість 2000 грн.; - підготовка документів згідно ухвали від 26.02.2020 року, період виконання 11.03.2020 року, кількість годин 1, вартість 500 грн.; - вивчення відзиву та підготовка заперечень на відзив, період виконання 13.04.2020 року, кількість годин 2, вартість 1000 грн. Таким чином виконуючи умови Договору про надання правової допомоги від 02.12.2019 року Адвокат надавав, а Клієнт прийняв правову допомогу на яку витрачено 14 годин на загальну суму 7000 гривень. Згідно п.3 Акту, вказано, що з урахуванням часткової сплати Клієнтом правової допомоги на суму 5500 грн. (20.12.2019 року на суму 2250 грн., 22.01.2020 року на суму 1800 грн., 31.01.2020 року на суму 700 грн., 17.02.2020 року на суму 750 грн.), та скрутного матеріального стану Клієнта пов`язаного з арештом рахунків останнього, сторони домовилися, що Клієнт остаточно повинен сплатити Адвокату залишок в 1500 грн. до 01.07.2020 року, але не пізніше зняття арештів з його рахунків. Оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, а також співмірність послуг категорії складності справи, об`єму наданих послуг, ціни позову колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 гривень з огляду на таке. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. З приводу заяви адвоката про стягнення судових витрат в розмірі 7000, 00 грн., пов`язаних з отриманнях адвокатських послуг, колегія суддів зазначає, що заявлені витрати є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 300/941/19 (№ К/9901/33314/19 ) від 23 січня 2020 року. Також колегія суддів, відповідно до правових висновків Верховного Суду у справі № 520/2915/19 від 21.08.2020 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява представника позивачки - адвоката Жур`ян Р.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано судом обставин, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись статтями 139, 252 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - задовольнити частково. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі № 420/1470/20, - скасувати. Прийняти нову додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_4 , - задовольнити частково. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . код НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот гривень) 00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідача Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.