Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/826/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/826/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А. Суддя-доповідач - Курко О. П. 16 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Ланге С.Ю., представника відповідача: Обревко Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника управління Держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці Марунька Володимира Васильовича на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника управління Держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці Марунька Володимира Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до начальника управління Держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці Марунька Володимира Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову "про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами" Начальника управління Держпраці у Вінницькій області Марунька Володимира Васильовича №ВН 2169/1573/АВ/ТД-ФС; стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3755,70 судового збору за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідач вважає, що дані правовідносини виникли до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-ІХ від 12.12.2019 року і зворотної дії не мають. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача та позивач в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 18 грудня 2019 року інспектором праці Жовміром К.О. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 , кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") щодо додержання законодавства про працю, за наслідком чого складено акт № ВН 2169/1573/АВ від 18.12.19 р. У даному акті зафіксовано порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допуск до роботи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без укладання трудового договору і ст. 253 КЗпП України - не забезпечено право на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та ч.2 ст.30 ЗУ "Про оплату праці". В подальшому, на підставі даного акту начальником управління Маруньком В.В. прийнято постанову №ВН 2169/1573/АВ/ТД-ФС від 04.02.2020 р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 375 570 грн. Не погоджуючись із даною постановою позивач звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття спірного рішення відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин норму, яка діяла на час його прийняття. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1132 (далі - Порядок №1132). Пунктом 2 Порядку №1132 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Згідно пунктів 16 -17, 21, 25 Порядку №1132, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Відповідно до пункту 27 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. Згідно із положеннями статті 265 КЗпП України (діючої на час прийняття спірної постанови), посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, - застосовується попередження. Отже, суд приходить до висновку, що в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків до фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Окрім того, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного внеску 2 групи, що підтверджується витягом з Реєстру платників єдиного податку №1902283401079 від 04.03.2019 р. Позивач використовує найману працю, відтак, за порушення, визначені статтею 265 КЗпП України до нього мало бути застосовано попередження, а не штраф. Отже, застосовується норма, яка встановлює відповідальність в редакції, чинній на момент прийняття відповідного рішення. На думку суду, безпідставним є застосування норми, яка втратила чинність. Суд акцентує увагу, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відтак, під час прийняття спірного рішення відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин норму, яка діяла на час його прийняття. Так, Законом №378-IX від 12.12.2019 р., який набрав чинності 02.02.2020 р. внесено зміни, серед іншого до статті 265 КЗпП України, якою визначено, що в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Судова колегія звертає увагу апелянта, що оскаржувана постанова прийнята 04.02.2020 р., отже відповідачем мало бути застосовано попередження до позивача, як то визначено діючою на момент прийняття рішення нормою. Окрім того, суд вказує на те, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису, який виноситься протягом наступного робочого дня після підписання акта. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що акт підписано 18.12.2019 р., в той час, як постанова, якою притягнуто позивача до відповідальності за використання праці неоформлених працівників прийнята 04.02.2020 р. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу начальника управління Держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці Марунька Володимира Васильовича залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 16 вересня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.