Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7080/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/7080/19 Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 10:51 год., м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 10.03.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря Іщенка В.О. представника апелянта - Григор`єва В.В. (ордер від 31.03.2020 року) представника відповідача - Пісніченко І.І. (довіреність від 08.01.2020 року) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 14.11.2019 року №ОД1090/1638/НП/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про перешкоджання інспекційному відвідуванню з питань дотримання правил трудового законодавства та вчинення порушень, передбачених абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є необґрунтованими та складені за результатами перевірки, розпочатої за відсутності правових підстав, проведеної з порушенням установлених строків та не за місцем провадження позивачем господарської діяльності. Зазначені обставини у сукупності свідчать про неправомірність дій контролюючого органу, у зв`язку із чим прийняте ним рішення за результатом незаконної перевірки підлягає скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, а створення фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, перешкод у проведенні інспекційного відвідування підтверджено належними доказами і виявлені порушення не спростовані позивачем. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість стягнення, правомірність рішення суб`єкта владних повноважень та відсутність підстав для його скасування. В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і необґрунтовано залишено поза увагою те, що позивачу не було доведено в установленому порядку підстави інспекційного відвідування, а перевірка дотримання суб`єктом господарювання правил трудового законодавства фактично проводилась у приміщенні Управління, що суперечить принципам інспекційного відвідування. Разом з цим, в матеріалах відсутні будь-які застереження про надання запитуваних матеріалів, що стосуються питань перевірки, безпосередньо за робочою адресою органу контролю. Наведені обставини свідчать про те, що матеріали інспекційного відвідування складені з порушенням чинного законодавства, що вказує на їх неналежність і неможливість їх прийняття до уваги під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності. Таким чином, оскільки під час інспекційного відвідування та накладення штрафу відповідач діяв не у відповідності до закону, необґрунтовано, у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення адміністративного позову та скасування рішення суб`єкта владних повноважень. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держпраці в Одеській області зазначає про необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 04.10.2019 року №1823 відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 року №1985-ІV, ст. 259 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст. 2, ч.ч. 1-4, 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V, п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Положенням про Головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженим наказом від 03.08.2018 року №84, та службової записки державного інспектора від 04.10.2019 року визначено головним державним інспекторам відділів з питань трудових відносин та оплати праці Головного управління Держпраці в Одеській області здійснити в термін з 05.10.2019 року по 07.10.2019 року позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , у закладі АДРЕСА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з питань забезпечення застосування правових норм щодо трудових правовідносин (зокрема, з питань виявлення неоформлених трудових відносин) та з інших подібних питань, які передбачені розділом(ами) 3 частини І Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування)юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338. Відповідно до наказу від 04.10.2019 року №1824 головним інспекторам виписано направлення від 04.10.2019 року №15/01-29-3482 на здійснення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , у закладі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 05.10.2019 року та 07.10.2019 року з питань додержання законодавства про працю на підставі п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823. У направленні також зазначено, що предметом здійснення позапланового заходу є застосування правових норм щодо трудових правовідносин (зокрема, з питань виявлення неоформлених трудових відносин) та з інших подібних питань, які передбачені розділом(ами) 3 частини І Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування)юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338. Підставою для проведення інспекційного відвідування стала заява ОСОБА_2 , подана 03.10.2019 року, про вжиття ГУ Держпраці в Одеській області заходів реагування на відмову їй в офіційному працевлаштуванні, зокрема, у закладі "Oscar", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

4. Так, заявник зазначив, що звернулась до вказаного закладу із наміром офіційного працевлаштування, в чому їй було відмовлено та запропоновано у працевлаштуванні на інших умовах, на які вона не погодилась. 05.10.2019 року для здійснення інспекційного відвідування головні інспектори Головного управління Держпраці в Одеській області прибули за місцем провадження позивачем господарської діяльності, вручивши суб`єкту господарювання копію відповідного направлення під підпис. Як не заперечується сторонами, позивачем не надано до перевірки документи, що стосуються предмету інспектування, у зв`язку із чим перевіряючими вручено позивачу перелік документів для пред`явлення до інспекційного відвідування, яке відбудеться 07.10.2019 року. 07.10.2019 року інспектором праці складено акт №ОД1090/1638/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із не наданням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, які є предметом інспекційного відвідування. Також, 07.10.2019 року інспектором праці складено вимогу №ОД/1090/1638/ПД про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 у строк до 11:00 години 18.10.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, у тому числі: трудові договори з найманими працівниками за період з січня по жовтень 2019 року для огляду та копії, засвідчені у встановленому порядку; повідомлення до територіального органу ДПС про прийняття працівників на роботу для огляду та копії, засвідчені у встановленому порядку; накази про прийняття працівників на роботу для огляду та копії, засвідчені у встановленому порядку; посадові інструкції працівників для огляду та копії, засвідчені у встановленому порядку; особові картки працівників форми П-2 для огляду та копії, засвідчені у встановленому порядку. Разом з цим, у вимозі зазначено про зупинення на 14 днів інспекційного відвідування, у зв`язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливістю проведення інспекційного відвідування. Вказані матеріали були направлені позивачу за місцем проживання та провадженням господарської діяльності і вручені йому відповідно 15.10.2019 року та 11.11.2019 року. 21.10.2019 року інспектором праці складено акт №ОД//1090/1638/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із не наданням документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, які є предметом інспекційного відвідування. В акті, зокрема, зазначено, що позивачу у встановленому порядку були вручені направлення на перевірку, перелік документів, необхідних для інспекційного відвідування, а також вимогу, в якій визначений обов`язок суб`єкта господарювання подати документи, ведення яких передбачено трудовим законодавством. Інспектор зазначає, що вказані матеріали були доведені фізичній особі-підприємцю в установленому порядку, проте у період з 05.10.2019 року по 21.10.2019 року до Головного управління Держпраці в Одеській області будь-яка інформація (протести, заперечення, пояснення, клопотання та ін.) або документи, які зазначені у вимозі від 07.10.2019 року №ОД1090/1639/ПД, не надходили. Врахувавши вказані обставини та відсутність поважних причин не виконання вимог контролюючого органу, інспектор праці в акті склав висновок про неможливість виконати посадові обов`язки під час здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування та створення фізичною особою-підприємцем перешкод в частині забезпечення дослідження необхідної документації організаційно-розпорядчого (кадрового) характеру. Також, Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено повідомлення від 28.10.2019 року №15/01-33-9578 про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП. Вказані матеріали були направлені позивачу за місцем проживання та провадженням господарської діяльності і вручені йому 30.10.2019 року. Розглянувши вищенаведені матеріали інспекційного відвідування, Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено постанову від 14.11.2019 року №ОД1090/1638/НП/СП-ФС, якою на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме у сумі 417 300 грн. Не погоджуючись із накладенням стягнення, посилаючись на його необґрунтованість і неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 259 КЗпП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Згідно із п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Відповідно до п. 5 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) інспекційні відвідування проводяться, зокрема, з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених, зокрема, у підпунктах 1, 2 пункту. Згідно із п. 9 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису. За правилами п.п. 10, 12 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об`єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення. Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Відповідно до п.п. 16, 17, 18 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється. За змістом п.п. 27, 28, 29, 30 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у 10-денний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. За змістом абз.абз. 2, 6, 7 ч. 2 вказаної статті трудового законодавства (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Системний аналіз наведених правових норм показав, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичними особами направлені на забезпечення дотримання правил законодавства у сфері використання найманої праці. Контроль суб`єктів господарювання у цій сфері здійснюється у формі інспекційних відвідувань, а саме за місцем провадження об`єктом перевірки своєї діяльності, або невиїзних інспектувань, у разі можливості на підставі поданих об`єктом матеріалів здійснити їх перевірку у приміщенні контролюючого органу. Підставою для проведення таких заходів контролю є, у тому числі, рішення керівника органу контролю щодо питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин. Під час інспекційного відвідування інспектор праці вправі вимагати від об`єкта перевірки необхідні матеріали для здійснення своїх контролюючих функцій, а суб`єкт господарювання зобов`язаний надати ці матеріали у повному об`ємі на вимогу органу контролю. Не виконання законних вимог інспектора праці є наслідком відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій у розмірі, встановленому законом. Апеляційний суд враховує, що підставою для проведення перевірки позивача стало надходження до Управління інформації від фізичної особи про порушення відносно неї законодавства щодо оформлення трудових відносин. Одержання таких даних безумовно дає відповідачу правові підстави для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання на предмет дотримання ним правил трудового законодавства та організації перевірочних функцій. У тому числі, під час виходу на інспекційне відвідування позивачу було вручено відповідне направлення, яке містить посилання на правові норми, які давали контролюючому органу вчинити перевірочні дії, що свідчить про доведення суб`єкту господарювання підстав для інспекційного відвідування та дотримання відповідачем приписів п.п. 5, 9 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Разом з цим, апеляційний суд враховує, що перевірочні дії відносно позивача організовані у вигляді інспекційного відвідування суб`єкта господарювання за місцем провадження ним господарської діяльності. Будь-які зміни у прийнятий наказ не вносились, у тому числі інших рішень щодо організації інспекційних відвідувань не приймалось. На думку колегії суддів, вказані обставини дають об`єкту відвідування достатнє правове розуміння у певній процедурі контролюючих заходів та порядку виконання вимог відповідача. Натомість, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується учасниками справи, фактично інспекційні відвідування 07.10.2019 року та 21.10.2019 року відбулись у приміщенні контролюючого органу, тобто не у відповідності до встановлених у наказі Управління від 04.10.2019 року №1824 заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю. У тому числі, Управлінням не зазначається про те, що позивач не виконав свій обов`язок щодо допуску інспекторів праці на перевірку або виникнення за таких обставин перешкод у виконанні своїх функцій. При цьому, з огляду на зміст матеріалів перевірки, колегія суддів зазначає, що у вимозі контролюючого органу про надання позивачем вичерпного переліку матеріалів не міститься будь-яких посилань чи роз`яснень об`єкту відвідування про їх представлення за службовою адресою Управління. Вказане у сукупності підтверджує те, що, змінюючи порядок перевірки без прийняття відповідного рішення керівником Управління та за відсутності на це передбачених законодавством підстав, відповідачем порушено під час організації інспекційного відвідування його процедуру, передбачену п.п. 2, 12, 16, 17, 18 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), та свідчить про необґрунтованість висновків інспектора про перешкоджання позивачем у здійсненні функцій контролю. Також, колегія суддів враховує, що звернення особи стосовно порушень відносно неї правил трудового законодавства не містить даних про допущення її до роботи без оформлення трудового договору чи оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час або виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Таким чином, колегія суддів зазначає і про невірно обраний відповідачем вид стягнення до позивача, передбачений абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, а відтак - про необґрунтованість оспорюваного рішення суб`єкта владних повноважень. Водночас, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про перевищення відповідачем строку перевірки, оскільки на час одержання матеріалів, що стосуються предмету перевірки, строк зупиняється відповідно до приписів п. 10 Порядку від 21.08.2019 року №823 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). З огляду на викладене, оскільки вказані обставини свідчать про невідповідність оспорюваного рішення критерію правомірності і обґрунтованості, колегія суддів вважає, що ці обставини у сукупності дають безумовні підстави для задоволення адміністративного позову та скасування рішення суб`єкта владних повноважень. Враховуючи наведене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 14.11.2019 року №ОД1090/1638/НП/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 03.06.2020 року. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло