Постанова КЦС ВС № 824/230/19

Постанова Іменем України 03 вересня 2020 року м. Київ справа № 824/230/19 провадження № 61-8505ав20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В.(суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., за участі секретаря судового засідання - Клімковської Х. І., учасники справи: позивач у арбітражному спорі- державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (Україна), представники ДП «Укрхімтрансаміак»: Пойда Ольга Анатоліївна , Перепелинська Олена Сергіївна , Ільяшенко Анастасія Владиславівна , заявник (відповідач у арбітражному спорі)- Публічне акціонерне товариство «Тольяттіазот» (Російська Федерація), представники ПАТ «Тольяттіазот»: Волков Олександр Юрійович, Бауліна Віра Олегівна , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, постановлену у складі судді Борисової О. В. у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017 за позовом державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) до публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) про визнання додаткової угоди № 28 до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Україна), зобов`язання компенсувати витрати позивача, понесені ним в зв`язку з захистом своїх інтересів у цій справі, та покладення на відповідача витрат позивача щодо оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» (Російська Федерація) до державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (Україна) про внесення змін до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року шляхом визнання укладеної угоди № 28 до контракту у редакції, яка запропонована публічним акціонерним товариством «Тольяттіазот» (Російська Федерація), стягнення з відповідача витрат за зустрічним позовом, понесених в зв`язку з підготовкою, подачею і розглядом цього зустрічного позову, в тому числі на оплату арбітражного збору, юридичних послуг, документально підтверджених на момент винесення арбітражного рішення, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заяви У грудні 2019 року публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Тольяттіазот» звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС) від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017. На обґрунтування вимог заявник зазначив, що 24 грудня 2007 року між ДП «Укрхімтрансаміак» та ПАТ «Тольяттіазот» укладено контракт № 026/А/2007 про надання послуг з транзиту рідкого аміаку через територію України магістральним трубопроводом. 08 вересня 2017 року ДП «Укрхімтрансаміак» звернулось до МКАС із позовом до ПАТ «Тольяттіазот» про визнання додаткової угоди № 28 до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною у редакції, яка запропонована ДП «Укрхімтрансаміак». 24 жовтня 2017 року до МКАС надійшов зустрічний позов ПАТ «Тольяттіазот» до ДП «Укрхімтрансаміак» про визнання укладеною додаткової угоди до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, яка запропонована ПАТ «Тольяттіазот». 12 листопада 2018 року до МКАС від ПАТ «Тольяттіазот» надійшла заява, в якій останнє просило визнати укладеною додаткову угоду до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року в новій редакції. Правовою підставою розгляду справи в МКАС стало арбітражне застереження, яке міститься в розділі 8 «Порядок розгляду спорів» контракту в редакції додаткової угоди № 15 від 22 листопада 2012 року до контракту. Рішенням МКАС від 18 березня 2019 року позовні вимоги ДП «Укрхімтрансаміак» задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Тольяттіазот» відмовлено. Заявник вказував, що оскаржене рішення винесено щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди та містить постанову з питання, що виходить за межі арбітражної угоди сторін. Зазначав, що склад арбітражного суду замість того, аби визначити в якій редакції має бути визнано укладеною додаткову угоду, або відхилити вимоги обох сторін, напряму вніс зміни до положень контракту щодо тарифної ставки, за якою проводиться оплата послуг за контрактом, тобто розглянув питання, які виходять за межі арбітражного застереження. Крім того МКАС вирішив спір не згідно із нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору, а надані арбітражним судом обґрунтування та підстави внесення змін до пункту 5.1 контракту свідчать про втручання МКАС в сферу оподаткування, що є сферою публічного права. Порушення МКАС арбітражної процедури, передбаченої Регламентом МКАС, свідчить про невідповідність такої процедури угоді сторін контракту, що є окремою підставою для скасування рішення МКАС, передбаченою підпунктом 1 пункту 2 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», підпунктом (г) пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України. Вважає, що рішення МКАС суперечить публічному порядку України, а оскаржуваним рішенням змінено підстави та порядок застосування податкових пільг, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України). При цьому МКАС не наділений компетенцією (повноваженнями) змінювати правила та умови оподаткування. З урахуванням викладених обставин заявник просив скасувати МКАС від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017. Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Тольяттіазот» про скасування рішення МКАС від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017. Рішення МКАС від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017 залишено без змін. Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2020 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнуто із ПАТ «Тольяттіазот» на користь ДП «Укрхімтрансаміак» витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 30 000 грн. Ухвала Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції, мотивована тим, що розгляд справи АС № 260р/2017 здійснювався МКАС на підставі арбітражної угоди, яка укладена між ДП «Укрхімтрансаміак» та ПАТ «Тольяттіазот» у вигляді арбітражного застереження, що міститься в розділі 8 «Порядок розгляду спорів» контракту, на яке посилались при зверненні із позовами як ДП «Укрхімтрансаміак», так і ПАТ «Тольяттіазот». Також суд першої інстанції виходив з того, що представниками ПАТ «Тольяттіазот» при розгляді справи в МКАС не подавалась заява щодо відсутності компетенції МКАС відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та протягом арбітражного розгляду ПАТ «Тольяттіазот» не зробило жодної заяви про те, що склад арбітражного суду перевищує межі своєї компетенції, у зв`язку з чим, в силу статті 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», сторона вважається такою, що відмовилася від свого права на заперечення з цих питань. Суд першої інстанції відхилив посилання заявника про відсутність дотримання досудового врегулювання спору між сторонами, оскільки порядок доарбітражного врегулювання цього спору між сторонами та зміст додаткової угоди, що була предметом таких переговорів між сторонами, могли оцінюватись лише в межах арбітражного розгляду, а надання оцінки цим обставинам в межах розгляду заяви про скасування рішення МКАС порушуватиме межі втручання суду, що встановлені статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Крім того, суд вважав безпідставними доводи ПАТ «Тольяттіазот» про те, що рішення МКАС прийнято не на підставі законодавства України та суперечить публічному порядку України, оскільки вони не відповідають обставинам справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, адвокат Бауліна В. О., як представник ПАТ «Тольяттіазот», просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про скасування рішення МКАС від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/230/19 за апеляційною скаргою ПАТ «Тольяттіазот» на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року закінчено підготовчі дії та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційним судом статей 4, 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», оскільки ці норми не підлягають застосуванню до даних правовідносин. Про той факт, що рішення МКАС фактично буде винесено щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди, представник ПАТ «Тольяттіазот» дізнався тільки після ухвалення оскаржуваного рішення із його змісту. Заявник вказує на помилковість висновку апеляційного суду про те, що відсутність доарбітражних переговорів сторін не може бути підставою для скасування рішення МКАС, оскільки цим рішенням арбітражний суд вніс зміни до умов контракту в частині встановлення тарифу на оплату послуг за ним, пов`язаних із наданням інших послуг ПАТ «Тольяттіазот». Умови щодо встановлення цього тарифу не були предметом переговорного процесу між сторонами, а тому це питання не підпадає під умови арбітражної угоди та, як наслідок, не може бути предметом розгляду в МКАС. На думку заявника, апеляційним судом безпідставно відхилено доводи ПАТ «Тольяттіазот» про невідповідність арбітражної процедури з розгляду МКАС справи АС № 260р/2017, а саме рішення МКАС прийнято ex aequo et bono, або як «дружнім посередником» без уповноваження його на те сторонами, оскільки судом не надано належної оцінки таким аргументам заяви та не наведено мотивів їх відхилення. Також заявник вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що оскаржуване рішення МКАС не суперечить публічному порядку, оскільки зміна тарифної ставки та зобов`язання ПАТ «Тольяттіазот» компенсувати ПДВ призвело до порушення принципу свободи транзиту, закріпленого статтею V «Свобода транзиту» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тобто порушення Україною своїх міжнародних зобов`язань, та зняття (ліквідації) податкової пільги і порушення принципу, відповідно до якого, лише податковим законодавством України визначені підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, тобто до вчинення дій, які прямо заборонені законом України. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У поданому в червні 2020 року відзиві на апеляційну скаргу представник ДП «Укрхімтрансаміак» - адвокат Перепелинська О. С. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року. Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно витлумачив та застосував положення статей 4, 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Оспорювання рішення МКАС від 18 березня 2019 року з наведених ПАТ «Тольяттіазот» підстав містить ознаки зловживання правом та не відповідає принципу добросовісності. ПАТ «Тольяттіазот» неправильно кваліфікує обставини, коли застосовує підпункт в) пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України (абзац 3 пункту 1 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»). Порядок доарбітражного врегулювання цього спору між сторонами щодо зміни умов контракту додатковою угодою міг оцінюватися лише в межах арбітражного розгляду. Фактичні обставини справи, встановлені судом 24 грудня 2007 року між Українським державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Тольяттіазот» укладено контракт № 026/А/2007 про надання послуг з транзиту рідкого аміаку через територію України магістральним трубопроводом. Умови контракту неодноразово змінювалися сторонами шляхом підписання додаткових угод до нього. У зв`язку з державною реєстрацією змін найменування Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» було змінено на ДП «Укрхімтрансаміак», а у зв`язку зі зміною фірмового найменування ВАТ «Тольяттіазот» було змінено на ПАТ «Тольяттіазот». З матеріалів справи АС № 260р/2017 суд встановив, що ДП «Укрхімтрансаміак» звертаючись до МКАС при ТПП України з позовом до ПАТ «Тольяттіазот» просило визнати додаткову угоду № 28 до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року укладеною в редакції, яка запропонована ДП «Укрхімтрансаміак». При цьому ПАТ «Тольяттіазот», звертаючись із зустрічним позовом до ДП «Укрхімтрансаміак», просило визнати укладеною додаткову угоду до контракту №026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, яка запропонована ПАТ «Тольяттіазот». Як ДП «Укрхімтрансаміак», так і ПАТ «Тольяттіазот» шляхом визнання укладеною додаткової угоди до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року у редакції, які ними запропоновані, просили внести зміни до пунктів 1.1, 5.1, 5.2 контракту в розділ «Оплата і порядок розрахунків за послуги виконавця» щодо зміни тарифів, за якими надавалися інші послуги за контрактом. Відповідні вимоги первісного та зустрічного позовів були предметом спору, який сторони разом передали на вирішення МКАС. Рішенням МКАС від 18 березня 2019 року позовні вимоги ДП «Укрхімтрансаміак» задоволено частково. Внесено до контракту № 026/А/2007 від 24 грудня 2007 року такі зміни: Змінено підпункт 5.1 пункту 5 контракту «Оплата і порядок розрахунків за послуги виконавця», виклавши його в такій редакції: «5.1 Оплата за виконання виконавцем послуг, згідно підпункту 2.2.3 контракту, проводиться замовником в доларах США за обумовленою нижче тарифною ставкою. Тарифна ставка становить 45,10 доларів США за одну тонну аміаку, в тому числі: 3,8 доларів США за одну тонну в розрахунку на 100 км або 30,55 доларів США за одну тонну аміаку на всю відстань (804 км) за надання послуг транзитного транспортування аміаку замовника; 14,55 доларів США за одну тонну - за надання інших послуг, пов`язаних з транзитом аміаку (прийом, захолоджування, зберігання і перевантаження з ізотермічних ємностей Одеського припортового заводу на судно, доступ до причалу порта та інші послуги, безпосередньо пов`язані з виконанням зобов`язань перед замовником по контракту). Відшкодування витрат виконавця по оплаті останнім льодового збору, згідно підпункту 2.1.5 контракту здійснюється замовником понад тарифної ставки». В пункті 5.2 контракту «Оплата і порядок розрахунків за послуги виконавця» слова і цифри «за ставкою 13,22 доларів» замінити на слова і цифри «за ставкою 14,55 доларів США». В іншій частині позовних вимог ДП «Укрхімтрансаміак» відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ «Тольяттіазот» до ДП «Укрхімтрансаміак» відмовлено. Вирішено, що сторони самостійно несуть витрати, пов`язані із захистом своїх інтересів в цій справі, а також свої витрати по сплаті арбітражного збору і витрати, пов`язані з призначенням арбітра, який має постійне місцеперебування поза місцем проведення засідань МКАС при ТПП України. Пояснення представників сторін В судовому засіданні представники ПАТ «Тольяттіазот» підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просили суд скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про скасування рішення МКАС від 18 березня 2019 року у справі АС № 260р/2017. Посилались на те, що ухвалюючи рішення МКАС вийшов за межі своєї компетенції і розглянув вимоги, які фактично сторонами не заявлялись. При цьому ПАТ «Тольяттіазот» не надавав згоди на розгляд спору МКАС за принципом ex aequo et bono, або як «дружнім посередником» за принципами справедливості. Наголошували на тому, що спір, який не пройшов процедуру доарбітражних переговорів, не може бути предметом розгляду в МКАС. Зміна тарифної ставки та зобов`язання ПАТ «Тольяттіазот» компенсувати ПДВ призвело до порушення принципу свободи транзиту та порушення Україною своїх міжнародних зобов`язань. Представники ДП «Укрхімтрансаміак» в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін оскаржувану ухвалу апеляційного суду з підстав, викладених у поданому відзиві.

Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу). Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін в судовому засіданні, з`ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року залишенню без змін. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі. Частинами першою та другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті. Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо: 1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або 2) суд визначить, що: об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України. Щодо доводів ПАТ «Тольяттіазот» про те, що спір не підпадає під умови арбітражної угоди між сторонами Згідно зі статтею 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (частина друга статті 21 ЦПК України). Відповідно до розділу 8 укладеного між сторонами Контракту, сторони погодили що: «8.1 При виникненні між сторонами спорів та розбіжностей по даному контракту, сторони зроблять все можливе для їх врегулювання шляхом перемовин. 8.2 Спори та розбіжності в рамках даного контракту, врегулювання яких не можливо досягнути шляхом перемовин, підлягають передачі на розгляд й остаточне вирішення в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Рішення арбітражного суду являється обов`язковим і остаточним для кожної із Сторін». Апеляційним судом встановлено, що звертаючись із позовами до МКАС, як «Укрхімтрансаміак» (із первісним позовом), так і ПАТ «Тольяттіазот» (із зустрічним позовом) посилалися саме на вказане арбітражне застереження. Статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. Заява про відсутність у третейського суду компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Заява про те, що третейський суд перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена, як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлено в ході арбітражного розгляду. Третейський суд може в будь-якому з цих випадків прийняти заяву, зроблену пізніше, якщо він визнає затримку виправданою. Київський апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що ПАТ «Тольяттіазот» при розгляді справи в МКАС не оскаржувало його компетенцію відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», в зв`язку з чим згідно статті 4 цього Закону сторони вважаються такими, що відмовилися від свого права на заперечення з цих питань. За таких обставин порядок доарбітражного врегулювання цього спору між сторонами міг оцінюватись в межах арбітражного розгляду. Надання оцінки цим обставинам судом не відповідає межам втручання суду згідно статті 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», що було в повній мірі враховано Київським апеляційним судом, як судом першої інстанції. Отже, посилання заявника на те, що МКАС виніс рішення щодо спору, який не підпадає під умови арбітражної угоди, та вийшов за межі своїх повноважень, допустив порушення арбітражної процедури, є необґрунтованими. Крім того, ПАТ «Тольяттіазот», звертаючись із зустрічним позовом про затвердження додаткової угоди в своїй редакції та підтримуючи цей позов протягом арбітражного розгляду, фактично погоджувалась, що МКАС вирішує спір в межах своїх повноважень, та лише після відмови в задоволенні зустрічного позову почало посилатись на те, що вирішення спору не підпадає під умови арбітражної угоди. Своїми діями, вчиненими протягом арбітражного розгляду, ПАТ «Тольяттіазот» фактично визнало компетенцію МКАС щодо розгляду вказаного спору, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Сам по собі застосований МКАС спосіб часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Укрхімтрансаміак», не свідчить про те, що рішення МКАС винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди. Щодо доводів про невідповідність арбітражної процедури Звертаючись із заявою про скасування рішення МКАС ПАТ «Тольяттіазот», посилалось на те, що арбітражним судом вирішено спір не на підставі норм законодавства України, якими обґрунтовані такі вимоги, а виключно на основі переконань складу арбітражного суду, тобто фактично за принципом «справедливості», що свідчить про те, що арбітражна процедура не відповідала угоді сторін. Згідно підпункту г) пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону. Зі змісту рішення МКАС Київський апеляційний суд встановив, що ухвалюючи це рішення МКАС керувався, зокрема: статтею 1 Конституції України, статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статтею 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статтями 6, 52, 628, 632, 651, 653 ЦК України, статтями 180, 188 ГК України, статтями 189, 197, 198 ПК України, статтями 1, 16, 28 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», статтею 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», статтею 1 Закону України «Про бухгалтерські облік та фінансову звітність в Україні», статтею 21 Закону України «Про морські порти України», постановою Кабінету Міністрів № 992 від 06 грудня 1993 року «Про плату транзит нафти, газу та аміаку трубопровідним транспортом через територію Україні наказом Міністерства промислової політики України № 83 від 01 квітня 2011 року «Про надбавку до тарифу за транзит аміаку трубопровідним транспортом через територію України», наказом Міністерства інфраструктури № 541 від 18 грудня 2015 року «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора причалу, що знаходиться в господарському віданні адміністрації морських порт України», Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», затверджень наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20 жовтня 1999 року, статтями 2, 5, 14, 24, 40, 41, 48, 49, 52 Регламенту МКАС, розділом ІХ Положення про арбітражні збори та витрати. Враховуючи викладене суд першої інстанції обґрунтовано спростував доводи заяви про скасування рішення МКАС, оскільки, ухвалюючи рішення, арбітражний суд керувався нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору, що відповідає положенням частини першої статті 28 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а тому посилання заявника на те, що спір розглянуто виключно за принципом «справедливості» та як дружнім посередником (ex aequo et bono) суперечить фактичним обставинам справи. Щодо порушення рішенням МКАС публічного порядку України Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Обґрунтування заявника щодо порушення рішенням МКАС публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю застосування МКАС норм матеріального права при вирішенні спору та вирішення спору по суті, аналіз чого перебуває за межами компетенції суду загальної юрисдикції. При цьому, спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), з яких не вбачається суперечності чи колізії з чинним законодавством України, в тому числі податковим. Київським апеляційним судом вірно встановлено, що МКАС вирішив спір між сторонам - суб`єктами господарювання за контрактом про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом та інших супутніх послуг, а в оскаржуваному рішенні МКАС відсутні висновки щодо податкових пільг та порядку їх застосування, або скасування. Відомості про те, що в результаті прийнятого рішення МКАС до тарифної ставки, за якою здійснюється оплата послуг ПАТ «Укрхімтрансаміак», як виконавця за Контрактом від 24 грудня 2007 року, включені будь-які нові складові, що не були узгоджені із заявником при укладенні Контракту, судам не надані. За таких обставин судом не встановлено, щоарбітражне рішення суперечить публічному порядку України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи викладене, ухвала Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, як суду першої інстанції, відповідає вимогами статті 263 ЦПК України, суд повно та всебічно розглянув справу, встановив фактичні обставини справи, належно оцінив зібрані доказам та дійшов правильного висновку про те, що ПАТ «Тольяттіазот» не підтвердило наявності визначених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 459 ЦПК України підстав для скасування рішення МКАС від 18 березня 2019 року у справі № 260р/2017. Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Тольяттіазот» залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта