Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/1914/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/1914/20 Номер провадження 22-ц/814/1962/20Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Бутенко С.Б. Суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2020 року у складі судді Шаповал Т.В. за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. в с т а н о в и в: В травні 2020 року адвокат Сидоренко І.О., діючи від імені позивача ОСОБА_1 , подала до суду позов до ТОВ «Вердикт Капітал», в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 918, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором 51.4/АА-003.07.2 в розмірі 90260,66 грн. та понесених судових витрат. В липні 2020 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення вказаного позову на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. за № 918, вчиненого 31.01.2020 року. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не надано відповідних доказів та не обґрунтовано, чому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В апеляційній скарзі представника позивача адвоката Сидоренко І.О. порушується питання про скасування даної ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали по справі про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не дослідив можливі негативні наслідки для позивача в разі не зупинення виконання по оскаржуваному виконавчому документу. Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на пункт 6 частини першої статті 150 ЦПК України, якою передбачено, що одним із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, відтак в разі його оскарження норма пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України підлягає прямому застосуванню, що не враховано місцевим судом. Крім того, на примусовому виконанні у Київському ВДВС м. Полтави та у приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В знаходяться виконавчі провадження, де ТОВ «Вердикт Капітал» є стягувачем, а ОСОБА_1 - боржником, а саме: ВП № 49182957 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1055/2011, виданого Київським районним судом м. Полтави 28.04.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості за кредитним договором у розмірі 110 281,06 грн., та ВП № 48771605 з примусового виконання виконавчого напису № 918, виданого 31.01.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 90 260,66 грн. Оскільки існує реальна загроза подвійного стягнення коштів з боржника по одному кредитному договору в порушення вимог статті 61 Конституції України, є гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в судовому порядку, що взагалі залишилось поза увагою суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Вердикт Капітал» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20.07.2020 року залишити без змін. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України). По справі встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа № 553/1914/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. та Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення вказаного позову, суд першої інстанції виходив з того, що сама незгода позивача з виконавчим написом, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для забезпечення позову, з чим судова колегія апеляційного суду погодитись не може. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують обґрунтовані побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення або ефективний захист та поновлення порушених прав позивача виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя), виходячи з фактичних обставин справи, з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами є виконавчий напис, вчинений 31 січня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором 51.4/АА-003.07.2 від 30.05.2007 року за період з 04.07.2019 року по 12.12.2019 року в сумі 89 610,66 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту та 650 грн. плати за вчинення цього виконавчого напису на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а всього загальна сума, що підлягає стягненню - 90260 грн. 66 коп. Позивач оспорює даний виконавчий напис у зв`язку з відсутністю умов для його вчинення, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 липня 2011 року у справі № 2-1055/11 за позовом прокурора Київського району в інтересах ПАТ «Родовід Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого за ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10.10.2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал») заборгованості за кредитним договором 54.4/АА-003.07.2 від 30 травня 2007 року у розмірі 110 281,06 грн., яке з 2012 року виконується державним виконавцем Київського ВДВС. Також, даним судовим рішенням вказаний кредитний договір розірваний, тому ніякі інші вимоги, ніж ті, що встановлені судовим рішенням, на думку позивача, по ньому не можуть бути задоволені. Крім того, ТОВ «Вердикт Капітал» в установленому законом порядку не було повідомлено боржника про вимогу кредитора, що також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню відповідно до цього Закону. Норми статей 50, 88 Закону України «Про нотаріат» визначають умови вчинення виконавчих написів - безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та дотримання встановленого законом строку давності з дня виникнення у стягувача права такої вимоги, а також встановлюють право особи, чиїх прав та інтересів стосуються такі нотаріальні дії, на оскарження виконавчого напису нотаріуса в судовому порядку. При вирішенні питання про забезпечення такого позову, що має немайновий характер, суд має дослідити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав заявника, оскільки позивач не зможе захистити порушене право в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даному випадку правового значення не має, оскільки у разі задоволення позову судове рішення не вимагатиме примусового виконання, тому висновки суду першої інстанції про не доведення заявником таких обставин, як підстави для забезпечення позову, є помилковими. З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. від 03.07.2020 року у ВП № 61497558 з метою примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у ПрАТ «Дніпроспецсталь», ТОВ «Грейнсвард» та ТОВ «Мелагрейн центр» та існує реальна загроза неможливості ефективного захисту та поновлення у цьому провадженні прав позивача на повернення безпідставно набутих стягувачем грошових коштів у разі визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, наявні усі підстави для зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 918, виданого 31.01.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., й такий вид забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, є адекватним, ефективним та співмірним із заявленими позовними вимогами. Посилання представника відповідача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 211/129/18-ц щодо забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії з виконання виконавчого напису колегія суддів апеляційного суду до уваги не бере, оскільки у даній справі позов забезпечується в іншій спосіб, встановлений пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку, що не є тотожним втручанню у діяльність виконавця та зупиненню виконання судового рішення, яке набрало законної сили, як недопустимим способам забезпечення позову. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частиною першою статті 3 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною першою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував, не дав належної оцінки доводам заявника та фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову. Враховуючи наведене судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постановлення з цього питання нового судового рішення про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренко Ірини Олександрівни задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 липня 2020 року скасувати. Постановити з цього питання нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. У порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича за № 918, вчиненого 31 січня 2020 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором 51.4/АА-003.07.2 від 30 травня 2007 року в розмірі 90260 грн. 66 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: С.Б. Бутенко Судді: С.А. Гальонкін Л.М. Хіль