Постанова Одеський апеляційний суд № 522/8343/20

Номер провадження: 33/813/1104/20 Номер справи місцевого суду: 522/8343/20 Головуючий у першій інстанції Дерус А. В. Доповідач Прібилов В. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.09.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Прібилов В.М., за участю: секретаря судового засідання - Альбрехта І.С. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 її представника - адвоката Тищенко С.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- встановив: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу ветеринарним хірургом в ветеринарній клініці «Одеський амулет» визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Згідно постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №273951 від 08.05.2020 року встановлено, що 08.05.2020 року о 21 год. 55 хвилин, в м. Одесі по вул. Пішонівська, № 20/2, ОСОБА_1 керувала автомобілем «OPEL VECTRA», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: порушення мови, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовилася в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вона просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року, провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що справа була розглянута без її участі, про існування постанови дізналася випадково та лише 14 серпня 2020 року змогла ознайомитися з постановою суду. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що 08 травня 2020 року вона взагалі не керувала транспортним засобом. До неї біля будинку підійшли працівники поліції та запропонували здійснити вимір рівня алкоголю в крові приладом «Драгер» та вона не погодилася, оскільки транспортним засобом не керувала. При цьому послалася на те, що адміністративний протокол складений з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376, оскільки містить виправлення в її прізвищі. Перевіривши доводи клопотання, апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Тищенко С.Ю., вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно положень ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, на що вказують зазначені у протоколі дані та підпис останньої. Водночас ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи в суді першої інстанції, копію оскарженої постанови їй направлено не було. Зазначені у клопотанні останньої обставини щодо отримання копії постанови 14.08.2020 року та подання останньою апеляційної скарги 25.08.2020 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження, свідчать про існування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду як пропущеного з поважних причин, незалежних від волі скаржника. Разом з тим, апеляційний суд не в змозі погодитись із доводами апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступні обставини. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.130 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка керувала транспортним засобом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. При цьому пояснила, що вона є власником автомобіля, однак 08.05.2020 року ним не керувала. У цей день у неї був конфлікт з чоловіком, тому вона вийшла до автомобіля та сіла до салону. До неї підійшли працівники поліції та запропонували здійснити вимір рівня алкоголю в крові, однак вона не погодилася, оскільки транспортним засобом не керувала. Працівники поліції у неї вилучили посвідчення водія та склали протокол. Представник ОСОБА_1 - адвокат Тищенко С.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи. З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №273951 від 08.05.2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 керуючи автомобілем порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, так як керувала автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовилася у присутності двох свідків. При цьому, з тексту зазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 поставила свій особистий підпис у зазначеному протоколі із зазначенням, що згодна, що відмовилася від проходження тесту. Інших пояснень щодо складеного протоколу нею надано не було, що на думку апеляційного суду може свідчити про її згоду з протоколом про адміністративне правопорушення. Разом з тим, обставини того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 08.05.2020 року підтверджується відеозаписом, який міститься в матеріалах справи. З зазначеного відеозапису, який є тривалим, вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факт керування нею транспортним засобом, відмовилася від здійснення на місці виміру рівня алкоголю в крові прибором «Драгер». Первинно в розмові по телефону з невідомою особою, перебуваючи в автомобілі, вказала, що саме вона їхала за кермом. Чоловік, який відрекомендувався як ОСОБА_2 , перебував поряд та намагався вмовити працівників поліції щодо того, щоб вони не складали протокол, однак не стверджував про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, пропонував працівникам поліції своє водійське посвідчення для складання протоколу. При цьому в розмові з працівниками поліції, ОСОБА_1 вказала, що вона не порушувала ПДР та нікого не підрізала. Також з зазначеного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала проти керування нею транспортним засобом і в присутності двох свідків правопорушення відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, водночас висловлювала претензії щодо її зупинки. При цьому з наявного відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у стані сп`яніння, на що вказує її поведінка, порушення координації рухів. Саме цей доказ який є належним та достовірним з огляду на фіксацію дій працівників поліції виявленого правопорушення технічними засобами, в тому числі з урахуванням інших матеріалів справи, беззаперечно свідчить про доведення факту керування ОСОБА_1 автомобілем та спростовує її доводи, які заявлені нею в поданій апеляційній скарзі. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення в прізвищі ОСОБА_1 , то апеляційний суд вважає їх такими, що не можуть вказувати як на підставу неприйняття цього протоколу як належного та допустимого доказу та є суто формальними. Крім того, зазначені виправлення не можуть слугувати підставою, яка спростовує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, так як вони не стосуються доказової бази з питання вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також були досліджені в судовому засіданні районного суду, про що свідчить текст постанови суду, в якому детально дана оцінка їх необґрунтованості і апеляційний суд з висновками районного суду цілком погоджується. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, тобто відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому слід визнати, що висновок районного суду про визнання її винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, підтверджений наявними у матеріалах справи доказами. Позиція ОСОБА_1 , яку вона висловила в апеляційній скарзі щодо невизнання вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення останньою від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП. Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року -задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду В.М. Прібилов