Постанова 4824 № 752/10116/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 вересня 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 752/10116/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11339/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - в с т а н о в и в : У травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, на обґрунтування якого зазначив, що є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 . 31 січня 2019 року приблизно о 06.00 год. з даху будинку АДРЕСА_1 впали брили льоду та снігу, внаслідок чого належний позивачу вищевказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Позивач поніс витрати на ремонт транспортного засобу, в тому числі вартість придбаних деталей та проведених робіт по відновленню автомобіля, у розмірі 57 800 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по утриманню та обслуговуванню вищевказаного будинку, що виявилось у не проведенні обов`язкових зимових прибиральних робіт з очищення даху будинку від снігу та льоду, внаслідок відлиги сталося падіння брил льоду та снігу з даху цього будинку, у зв`язку із чим пошкоджено належне позивачу майно. За таких обставин, позивач просив стягнути із відповідача 57 800 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля та 10 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача (а.с. 1-11). Відповідач подав відзив в якому проти позову заперечував і у задоволенні вимог просив відмовити. На обґрунтування відзиву зазначив, що з 01 травня 2015 року відповідач не є балансоутримувачем будинку, проте приступив до виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинків, які ввійшли до житлового фонду, переданого до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. Майно, в тому числі будинок АДРЕСА_1 , належить співвласникам будинку, приміщень комунальної власності у будинку немає. Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» виключено поняття балансоутримувач, та визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, тобто, власниками жилих і нежилих приміщень. Внаслідок законодавчих змін, відповідача позбавлено повноважень, прав та обов`язків як балансоутримувача, так і виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за вказаною адресою. Мешканцями вищевказаного будинку не створено об`єднання співвласників, не прийнято рішення про форму управління будинком. Відповідач надає послуги по утриманню будинку АДРЕСА_1 та прибиранню прибудинкової території по існуючим договорам, виключено в межах узгодженої структури, вартості послуг та коштів, які надійшли від мешканців будинку. Жодних інших обов`язків щодо майна будинку, ні співвласники, ні будь-хто інший відповідачу не доручали. Оскільки співвласники будинку не доручали відповідачу виконання послуг з проведення робіт по очищенню даху від снігу та льоду та улаштування на даху системи снігозатримування, а законом таке зобов`язання не встановлено, відтак вважав відсутня вина відповідача у заподіянні шкоди належному відповідачу майну (а.с. 47-57). У липні 2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" в якому просив задовольнити позов, оскільки станом на 31 січня 2019 року послуги з утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 надавало КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" силами структурного підрозділупідприємства - ЖЕД 102 (а.с. 95-100). У запереченнях відповідач зазначав, що у перелік наданих ним послуг по утриманню будинку та прибудинкової території не входить послуги очищення даху від снігу та льоду, а відтак й відсутні зобов`язання відповідача щодо відшкодування шкоди (а.с. 110-116). Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 57 800,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 536,80 грн. судового збору (а.с. 165, 167-173). Не погодившись з рішенням районного суду, 29 липня 2020 року директор КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» Латанюк Н.В. звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просила скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд не врахував вимог законодавства, обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову і дійшов помилкового висновку про його задоволення (а.с. 177-204). За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року оскаржується в частині задоволення позовних вимог, тому, з огляду на положення ст.. 367 ЦПК України переглянуто в межах доводів скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . (а.с. 14) 31 січня 2019 року приблизно о 06.00 год. з даху будинку АДРЕСА_1 впали брили льоду та снігу, внаслідок чого транспортний засіб «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Момент падіння брил льоду та снігу з даху будинку АДРЕСА_1 на задню частину транспортного засобу марки «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 , зафіксовано на відеозаписі з відеокамери спостереження, розташованої на будинку АДРЕСА_1 , наданого в розпорядження районного суду позивачем та оглянутого судом (а.с. 22). Вказана обставина представником відповідача не заперечувалася та не спростована. Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні допитаний районним судом свідок ОСОБА_2 (а.с. 148-149). Перелік механічних пошкоджень, які отримав належний позивачу транспортний засіб, зафіксовано актом огляду від 31 січня 2019 року, відповідно до якого у транспортного засобу: розбито скло кришки багажника, численні вм`ятини та подряпини кришки багажнику, вм`ятини, подряпини та розриви заднього бамперу, який знаходиться у зміщеному стані (випав з кріплення), розбита задня ліва фара, розбитий (тріснутий) задній правий світловідбивач (катафот), який випав з кріплення бамперу та знаходиться на асфальті біля автомобіля. На задньому бампері є залишки снігу та льоду, біля задньої частини автомобіля на асфальті знаходяться численні барили льоду та снігу, залишки бурульок. До акту огляду позивачем додано фото таблицю з відображенням пошкодженого транспортного засобу. (а.с. 15) Згідно акту виконаних робіт № 15 від 14 березня 2019 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , в ході ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 , виконано наступні роботи: заміна кришки багажника, заміна бампера, фарбування бампера, фарбування кришки багажника; використано наступні матеріали: кришка багажника, скло кришки багажника, підсвічування номера, бампер задній у зборі (а.с. 23). При цьому, перелік пошкоджень транспортного засобу «Mercedes-Benz ML 550» р.н. НОМЕР_1 , зафіксований актом огляду від 31 січня 2019 року, узгоджується з проведеними ФОП ОСОБА_3 ремонтними роботами по відновленню вищевказаного автомобіля. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 03 від 14 березня 2019 року ФОП ОСОБА_3 прийнято від ОСОБА_1 в якості оплати за ремонт транспортного засобу марки «Mercedes-Benz ML550» р.н. НОМЕР_1 , згідно акту виконаних робіт від 14 березня 2019 року, грошові кошти у розмірі 57 800 гривень. (а.с. 23) Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , останній зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.10.2007 року, а відповідно до свідоцтва платника єдиного податку, видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 є, зокрема, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, роздрібна торгівля приладдям та деталями для автотранспортних засобів (а.с. 24). Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу. У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Відповідно до пп.7 п. «а» ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. За рішенням Голосіївської районної в місті Києві ради від 19 жовтня 2010 року № 41/10 на баланс Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»був переданий будинок АДРЕСА_1 (пункт 1.124 Акт прийому-передачі від 29 жовтня 2010 року) (а.с. 58-61) За рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270, перейменовано Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (а.с. 62-82). За повідомленням заступника голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 березня 2019 року № 100-3882, повідомленням директора комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» від 11 квітня 2019 року № 431-1781, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у будинках продовжило надавати комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» силами структурного підрозділу підприємства - Житлово-експлуатаційної дільниці 102 (а.с. 26-29). Відповідно до переліку надання житлово-комунальних послуг обслуговуючою організацією в будинку АДРЕСА_1 , вказано підготовку житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, що включає прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проїзду, протиожеледними сумішами із встановленням тарифу за надані послуги (0.1261 грн./кв.м.) (а.с. 83-84). Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що прибирання снігу та криги з покрівлі будинку не входить до складових тарифу на утримання будинку та прибудинкової території та відповідних обов`язків відповідача суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив, врахувавши наступне. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб(ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до положень ст. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період (пункти 1-4 частини 3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до вимогп. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг. Порядком формування тарифів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 515, чинної на час виникнення спірних правовідносин, визначені складові тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які включають обов`язки з прибирання технічних поверхів, підвалу та покрівлі будинку. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, який є чинним на час виникнення і врегулювання спірних правовідносин, затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі Правила). Пунктом 1.5 розділу 1 «Основні положення» Правил закріплено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року № 150 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд». Серед інших, в даному Примірному переліку, в п. 1 «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» зазначено п.п. 1.1. «Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів»: п.п. 1.1.8 «Дахи та покрівлі» під п.п. 1.1.8.6 наявна така послуга, як « Скидання з дахів та покрівель снігу та льоду». Також, в п.п. 3.5.12 п. 3.5 «Прибирання прибудинкової території» розділу 3 «Утримання приміщень» Правил вказано, що сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали. Крім того, відповідно до розділу 2 «Правил технічного обслуговування жилих будинків», технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. В розділі 4 «Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій», пункті 4.5. «Водовідвід і очищення дахів від снігу» Правил, в підпункті 4.5.17 вказано, що дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.). Згідно з п.п. 4.5.15. пункту 4.5. розділу 4 Правил при скиданні снігу з даху необхідно стежити за тим, щоб не ушкоджувалися електричні і телефонні проводи, а також зелені насадження. Прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового. Підпунктом 4.5.19 пункту 4.5 розділу 4 Правил закріплено, що при очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21 січня 2018 року в справі №712/877/16-ц, від 16 квітня 2018 року в справі №369/3076/17-ц, від 05 вересня 2018 року в справі №761/6010/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 461/9006/15-ц та від 12 вересня 2019 року у справі № 554/2731/16-ц, . Таким чином, на відповідача чинним законодавством покладено обов`язок щодо забезпечення організації і виконання робіт із скидання снігу та льоду із даху та покрівлі будинку АДРЕСА_1 . Однак місце падіння глиби льоду, внаслідок якої сталося пошкодження автомобіля позивача 31 січня 2019 року, не було огороджено попереджувальними стрічками та будь-якими попереджувальними знаками про небезпеку, з урахуванням яких ОСОБА_1 мав би вжити заходів щодо збереження свого майна. Відповідач вищевказані обставини і надані позивачем докази не спростував. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 76-84 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача, яка виявилася у неогородженні можливого місця падіння глиби льоду попереджувальними стрічками, з наслідками - спричиненням шкоди майну позивача (автомобілю). Колегія суддів перевірила та відхилила доводи апеляційної скарги щодо відшкодування і розміру моральної шкоди. Як свідчить тлумачення статті 23 ЦК при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Внаслідок пошкодження належного позивачеві на праві власності автомобіля, позивач ОСОБА_1 зазнав моральних переживань, необхідність звернення до відповідача та суду за захистом порушеного права і відновлення попереднього стану, змусила позивача докладати додаткових зусиль і витрачати час для захисту прав. Тому, враховуючи засади розумності і справедливості, обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір компенсації моральної шкоди. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду не спростовують, тому у задоволенні скарги слід відмовити на підставі ст. 375 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила. На підставі ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати відшкодуванню не підлягають. З огляду на положення частини 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» - залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Дата складання повного судового рішення - 10 вересня 2020 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.М. Ратнікова О.В. Борисова