Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4432/20
від 10.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4432/20 пров. № А/857/8812/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Хобор Р.Б., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року про зупинення провадження у справі № 460/4432/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Дорошенко Н.О. в м. Рівне Рівненської області 22.06.2020 року), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі відповідач) про: - визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу із 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року; - зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити із 17.07.2018 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 460/4432/20 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 510/1286/16-а. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що спір у цій справі не є подібним спору у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій суд першої інстанції зупинив провадження. Зокрема, предметом розгляду касаційного суду у справі № 510/1286/16-а є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а спір стосується визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст. 37 Закону України «Про державну службу». Таким чином, правовідносини у цій справі та у справі № 510/1286/16-а не є подібними, оскільки різні предмети спору та відповідачі. Просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що застосування шестимісячного строку звернення до суду у справах за позовами щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо здійснення соціальних виплат є винятковою проблемою, а тому вважав за необхідне провадження у цій справі зупинити до розгляду справи № 510/1286/16-а, в якій Велика Палата Верховного Суду 26 червня 2019 року винесла ухвалу про прийняття справи до розгляду. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні, визначені ст. 236 КАС України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (справа № 802/3999/15-а), від 03 липня 2019 року (справа № 826/27404/15). Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивачі у справі, що розглядається, оскаржують дії (відмову) відповідача щодо невиплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинність якої відновлена рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-рп/2018. Натомість, предметом спору у справі № 510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду касаційного суду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст. 99 КАС України. Вищевказане свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду, в якій суд першої інстанції зупинив провадження. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 510/1286/16-а. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року про зупинення провадження у справі № 460/4432/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Р. Б. Хобор Т. І. Шинкар