Постанова Тернопільський апеляційний суд № 604/419/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/419/20Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/728/20 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 серпня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Парандюк Т.С. суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М., за участі секретаря Кантицької О.І. та сторін ОСОБА_1 та його представника адвоката Демковича Ю.Й.; представника ОСОБА_2 адвоката Демковича Ю.Й.; представника ОСОБА_3 адвоката Сампари Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 604/419/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 5 червня 2020 року, ухваленого суддею Сташків Н.Б., у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову, В С Т А Н О В И В: 27 травня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя на загальну суму 241 857 грн, в тому числі двох транспортних засобів SKODA SURERB, 2011 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 та Mercedes - Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 . До відкриття провадження у справі 04.06.2020 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби SKODA SURERB, 2011 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_1 та Mercedes - Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , що зареєстрований за ОСОБА_2 . Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2020 року № 604/867/19. За час перебування в шлюбі ними набуте наступне майно: транспортний засіб SKODA SURERB, 2011 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , згідно АІС «Автомобіль» та даних ЄДР МВС України зареєстрований за ОСОБА_1 ; транспортний засіб Mercedes - Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , згідно АІС «Автомобіль» та даних ЄДР МВС України зареєстрований за ОСОБА_2 ; двоспальне ліжко, вартість становить 13.700 грн; кухонний гарнітур, вартість становить 15.000 грн. Передумовою звернення до суду з позовом стала неможливість добровільно розподілити спільне майно. На даний час автомобілі SKODA SURERB, 2011 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 та Mercedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 - знаходяться на сайті продажу автомобілів. Зважаючи на те, що обраний нею захід забезпечення позову не призведе до обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у його володінні, а обмежуватись буде лише можливістю розпоряджатися ним, а також враховуючи, що метою вжиття заходів із забезпечення позову є уникнення вірогідного порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом її інтересів, можливістю реального виконання судового рішення та уникнення будь яких труднощів у процесі виконання у разі задоволення позову, - просить заяву задовольнити. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 5 червня 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. В порядку забезпечення позову накладено арешт на транспортний засіб SKODA SURERB, 2011 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968, дата державної реєстрації 26 червня 2019 року, що згідно АІС Автомобіль та даних ЄДР МВС України зареєстрований за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та на транспортний засіб марки Mercedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2874, дата реєстрації 25 жовтня 2019 року, що згідно АІС Автомобіль та даних ЄДР МВС України зареєстрований за ОСОБА_2 , які знаходяться в АДРЕСА_1 . В апеляційних скаргах представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Демкович Ю.Й. просить скасувати ухвалу Підволочиського районного суду від 5 червня 2020 року та відмовити у задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційних скарг представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначив, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву про забезпечення позову, чим порушив права не лише відповідача, але і права особи, яка не бере участі у справі. Також вважає, що у суду першої інстанції не було підстав накладати арешт на транспортний засіб ОСОБА_1 , оскільки жодних доказів реальної загрози невиконання чи утруднення можливого виконання рішення суду про задоволення позову не надано. Сам вид забезпечення є занадто суворим, оскільки заявник не довів намірів відповідача відчужувати спірне майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Ужиття такого способу забезпечення позову потягне за собою значні фінансові витрати, оскільки арешт автомобіля передбачає його поміщення на арешт-майданчик для подальшого зберігання, що тягне за собою подальшу сплату послуг по його зберіганню на час вирішення спору. Представник ОСОБА_3 адвокат Сампара Н.М. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому зазначила, що з даною апеляційної скаргою не погоджується, вважає її необґрунтованою та надуманою. 17 вересня 2019 року Підволочиським районним судом було відкрито провадження за її позовом про розірвання шлюбу, а 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 уже здійснив перереєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 на свою матір ОСОБА_3 для зменшення кількості майна, що підлягає поділу як спільної власності подружжя, тому є всі підстави вважати, що відповідач продовжить дії щодо реалізації іншого автомобіля, про що свідчать оголошення про його продаж. Також апелянт зазначив, що накладення арешту на транспортний засіб Mercedes-Benz, 1997 року випуску, білого кольору, д. н. з. НОМЕР_2 порушує права ОСОБА_2 . Проте, оскільки даний транспортний засіб придбано у шлюбі, а після подання нею позову про розірвання шлюбу, фактично перереєстрований на ОСОБА_2 , то слід зазначити, що на даний транспортний засіб правомірно було накладено арешт, оскільки це спільна сумісна власність подружжя, хоча на даний час і знаходиться в іншої особи. Разом з тим, обраний захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав скаржників, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у їх володінні, а обмежуватиметься лише можливістю розпорядження ним. У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 та його адвокат Демкович Ю.Й. апеляційні скарги підтримали з мотивів, викладених в них. Представник ОСОБА_3 адвокат Сампара Н.М. апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнала, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, у тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду, у разі невжиття таких заходів. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_3 17 вересня 2019 року звернулась у Підволочиський районний суд із позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 , який був розірваний рішенням суду від 3 квітня 2020 року. Предметом заявлених вимог 27 травня 2020 року ОСОБА_3 є визнання спільною сумісною власністю подружжя двох автомобілів: Mercedes-Benz, 1997 року випуску вартістю 195786 грн та SKODA SURERB, 2011 року випуску 287 928 грн та стягнення 1/2 частини вартості цих автомобілів в її користь в сумі 241 857 грн, а також поділ іншого спільного майна подружжя. Згідно відомостей ЄДР МВС підставою для реєстрації транспортного засобу SKODA SURERB, 2011 року випуску за ОСОБА_1 є договір купівлі-продажу № 6141/2019/1534684 від 26.06.2019 року, а транспортний засіб Mercedes-Benz, 1997 року випуску перереєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору, який укладений у суб`єкта господарювання № 3214 від 25.10.2019 року ТОВ Сервіс - Надзбруччя та договору комісії № 3214 від 25.10.2019 року. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1). Відповідно до роз`яснень у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Оскільки предметом спору є визнання спільною сумісною власністю двох спірних автомобілів та стягнення компенсації за половину частки, належної заявниці, вбачається, що обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, яке зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмірним із заявленими позовними вимогами. Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки, перебуваючи ще у шлюбних відносинах (17.09.2019 року - подачі позову про розлучення до суду та 03.04.2020 року рішення суду про розлучення) ОСОБА_1 самовільно 25.10.2019 року здійснив перереєстрацію автомобіля Mercedes-Benz на свою матір ОСОБА_2 , не повідомивши про це ще на той час свою дружину ОСОБА_3 , про що не заперечував сам в апеляційній інстанції. Крім того, матеріали справи містять намір ОСОБА_1 на відчуження іншого автомобіля SKODA SURERB, про що свідчать дані розміщені на сайті продажу автомобілів В зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Безпідставними є посилання представника апелянтів ОСОБА_4 на те, що оскаржувана ухвала забороняє вчиняти дії щодо користування майном, оскільки застосовані заходи забезпечення позову стосуються заборони відчужувати транспортні засоби, тобто реалізувати спірне майно, а не заборони користуватися ними. Голослівними є посилання представника апелянтів адвоката Демковича Ю.Й. щодо застосування одного із способів забезпечення позову як арешт майна є занадто суворим, оскільки ст. 150 ЦПК України не передбачає обмеження особи з приводу звернення щодо застосування заходів забезпечення позову при захисті порушеного її права. Не заслуговують на увагу твердження представника апелянтів на те, що вид забезпечення позову як накладення арешту потягне за собою значні фінансові витрати, так як ніякими доказами це не підтверджено. З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову, та вважає обраний вид забезпечення співмірним із заявленими позивачем вимогами, таким, що не порушує право власника на користування майном, а лише обмежує право відчуження на час розгляду справи задля збереження майна у власності відповідача. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави, викладені в апеляційних скаргах, для її скасування відсутні. За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 5 червня 2020 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 вересня 2020 року. Головуюча Т.С. Парандюк Судді: С.І. Дикун Н.М. Храпак