Ухвала КАС ВС № 820/5040/16

УХВАЛА 08 вересня 2020 року м. Київ справа № 820/5040/16 адміністративне провадження № К/9901/20929/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №820/5040/16 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : 27 січня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду повторно звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник, позивач) із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд: - скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08 вересня 2016 року № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; - прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі; - визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08 вересня 2016 року № 120 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення 08 вересня 2016 року з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку; - поновити заявника на посаді державного службовця - головного спеціаліста Відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2016 року по дату поновлення на посаді, для чого зобов`язати відповідача здійснити повний розрахунок за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2016 року по день поновлення на посаді за відповідним наказом з особового складу; - звернути до негайного виконання постанову щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях суми заробітної плати за один місяць та поновлення позивача на посаді державного службовця - головного спеціаліста відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - без змін. Не погоджуючись із такими рішеннями, ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частини другої статті 368 КАС України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Поряд з цим, в касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «б» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що справа має виняткове значення для скаржника, а також те, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді інших справ. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі. Посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повністю спростовується тим фактом, що правова оцінка, надана судами певним фактам під час розгляду справи не є обов`язковою для суду під час розгляду іншої справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі №820/5040/16 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіО.В. Калашнікова А.Г. Загороднюк В.М. Соколов