Постанова 4851 № 820/5040/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 р.Справа № 820/5040/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Амельченка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, по справі № 820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ 27.01.2020 до Харківського окружного адміністративного суду повторно звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , заявник, позивач) із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд: - скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; - прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі; - визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 № 120 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення 08.09.2016 з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку; - поновити ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста Відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 по дату поновлення на посаді, для чого зобов`язати відповідача здійснити повний розрахунок за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 по день поновлення на посаді за відповідним наказом з особового складу; - звернути до негайного виконання постанову щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях суми заробітної плати за один місяць та поновлення ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилається на те, що 26.12.2019 з протоколу допиту від 13.12.2019 у кримінальному провадженні № 12017220490000028 від 04.01.2017 в якості свідка колишнього заступника головного бухгалтера РВ ФДМУ по Харківській області Ширіної Ю.А., ОСОБА_1 стало відомо, що вказана особа доставила розрахункові документи для здійснення грошового розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні лише 09.09.2016, в день його відсутності у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а не 08.09.2016, в день його звільнення з роботи, як це передбачено законом. Надання вказаних документів щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи 09.09.2016, на думку заявника, свідчить про те, що його звільнення фактично відбулося під час його тимчасової непрацездатності, що є підставою для поновлення його на посаді. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що до 08.09.2016 до кінця робочого дня до його відома жодним чином не було доведено ні про передумови для дисциплінарного провадження відносно нього, ні про його початок, ні про його здійснення, ні про його закінчення, ні про прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з роботи за його результатами, а також не було здійснено жодних дій для грошового розрахунку з ним та не видано трудову книжку. Зазначене, на думку позивача, порушує його права та є підставою для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. На підставі викладеного просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача по справі №820/5040/16 - задоволено. Замінено відповідача по справі №820/5040/16 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції:

1. Скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі №820/5040/16 та ухвалити нове судове рішення (постанову), яким задовольнити заяву позивача про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами.

2. Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

3. Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі: - визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 № 120 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення 08.09.2016 з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку; - поновити ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста Відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 по дату поновлення на посаді, для чого зобов`язати відповідача здійснити повний розрахунок за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 по день поновлення на посаді за відповідним наказом з особового складу; - звернути до негайного виконання постанову щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях суми заробітної плати за один місяць та поновлення ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції проігноровано надані позивачем докази підтвердження нововиявлених обставин, які фактично, на думку позивача, були встановлені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі № 820/5040/16. Заявник вважає, що нововиявленими обставинами є наданням ним доказів, які, на його думку, підтверджують його звільнення 09.09.2016, тобто в час його перебування на лікарняному, а не 08.09.2016, як зазначено в документах про звільнення позивача. У зв`язку з чим позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню. Представник відповідача не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі №820/5040/16, посилаючись на те, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими та їм вже надавалась належна оцінка в ході розгляду цієї справ. Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі №820/5040/16 та ухвалити нове судове рішення (постанову), яким задовольнити заяву позивача про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 № 120 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення 08.09.2016 з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку; - поновити ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста Відділу правового забезпечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з 08.09.2016; - стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.09.2016 по дату поновлення на посаді. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року, в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Верховного Суду від 5 грудня 2018 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2017 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову, в решті - залишено без змін. 3 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За результатами повторного звернення позивача із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 27.01.2020, яка подана за п.1 ч.2 ст.361 КАС України, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено. Зазначена ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 по справі №820/5040/16 є предметом апеляційного розгляду у цьому апеляційному провадженні. Приймаючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено нововиявлених обставин та не доведено підстав для перегляду постанови суд від 28.07.2017 по справі №820/5040/16, оскільки викладені в заяві від 27.01.2020 обставини у розумінні ст.361 КАС України не є нововиявленими. Так, за висновком суду частина з обставин, які зазначені заявником як нововиявлені, вже розглядалася в межах судових рішень по справі №520/5040/16, інша - була предметом розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку було розглянуто суддею Спірідоновим М.О. та винесено ухвалу від 05.03.2019. Щодо посилання на протокол допиту від 13.12.2019 у кримінальному провадженні №12017220490000028 від 04.01.2017 в якості свідка колишнього заступника головного бухгалтера РВ ФДМУ по Харківській області Ширіної Ю.А., з якого заявнику стало відомо, що вказана особа доставила розрахункові документи для здійснення грошового розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні лише 09.09.2016, в день його відсутності у зв`язку з перебуванням на лікарняному, а не 08.09.2016, в день його звільнення з роботи, суд першої інстанції наголосив, що правова оцінка цьому твердженню була надана раніше судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Крім того, такі дії ОСОБА_2 стосувалися виключно остаточного розрахунку з позивачем при його звільненні, та не були предметом розгляду справи №820/5040/16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтями 308 та 361 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі ст. 362 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду. Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа. Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року у справі №2040/7218/18, яка підлягає обов`язковому врахуванню апеляційним судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. В обґрунтування заяви про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі №820/5040/16 за нововиявленими обставинами апеляційної скарги, з урахуванням доповнень, позивач послався на: - протокол допиту від 13.12.2019 у кримінальному провадженні №12017220490000028 від 04.01.2017 в якості свідка колишнього заступника головного бухгалтера РВ ФДМУ по Харківській області Ширіної Ю.А.; - лист Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області №07-23/624 від 30.01.2020, згідно якого відповідач надав до органу казначейської служби 09.09.206 реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 08.09.2016 № 134 та платіжні доручення №№ 346, 355 від 08.09.2016, на підставі яких відповідач провів з позивачем розрахунок при звільненні; - судові рішення у справах № 520/11618/19, № 820/3284/18, № 520/814/19, № 520/5991/19, 520/10125/19, які, на думку позивача, підтверджують його звільнення у день перебування позивача на лікарняному - 09.09.2016. Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем обставини, фактично ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже були оцінені судом під час розгляду справи № 820/5040/16. Щодо посилання позивача на лист Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області №07-23/624 від 30.01.2020, згідно якого відповідач надав до органу казначейської служби 09.09.2016 реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 08.09.2016 № 134 та платіжні доручення №№ 346, 355 від 08.09.2016 (т. 5 а.с. 64), колегія суддів зауважує, що однією з підстав звернення позивача з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами від 03.04.2018 (т. 4 а.с. 2-6) слугував, зокрема, лист Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області №13-21/587-2326 від 30.03.2018, згідно якого платіжне доручення № 355 від 08.09.2016 надійшло до органу казначейської служби 09.09.2016 (т. 4 а.с. 25). Отже, отримання оновленої в даті відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на новий запит позивача щодо дати надходження до органу казначейства платіжних документів від відповідача не може вважатися нововиявленою обставиною, навіть за умов, що позивач при повторному зверненні запитав додаткову інформацію щодо дати отримання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, крім платіжного доручення № 355 від 08.09.2016, інших документів (реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 08.09.2016 № 134 та платіжного доручення № 346 від 08.09.2016 (щодо нарахування єдиного соціального внеску)). Крім того, в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, зазначеній обставині була надана оцінка при первинному зверненні позивача (3 квітня 2018 року) із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року. Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про прийняття відповідачем наказу 09.09.2016 та зазначення дати видання наказу 08.09.2016, тобто минулою датою, фактично є доводами щодо службового підроблення. Між тим, факт службового підроблення може бути встановлений лише вироком суду у кримінальному провадженні, чому вже було надано оцінку в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року. З тих саме підстав суд не приймає в якості належного обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року й посилання позивача на протокол допиту від 13.12.2019 у кримінальному провадженні №12017220490000028 від 04.01.2017 в якості свідка колишнього заступника головного бухгалтера РВ ФДМУ по Харківській області Ширіної Ю.А., більш того, позивачем не надано копії такого протоколу до матеріалів справи, що унеможливлює посилання на нього, в тому числі як на нововиявлену обставину. Колегія суддів зазначає, що встановлені судовим рішенням обставини можуть бути нововиявленими обставинами лише у тому випадку, коли судове рішення, що переглядається, прийнято на підставі такого рішення і останнє було скасовано. Таким чином, суд повинен виходити з преюдиційного зв`язку судового рішення щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами та судового рішення, яким заявник обґрунтовує такий перегляд. Отже, обставини, які встановлені в рішеннях Харківського окружного адміністративного суду у справах № 520/11618/19, № 820/3284/18, № 520/814/19, № 520/5991/19, 520/10125/19 за позовами ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області, та на які послався заявник в заяві від 27.01.2020 також не є нововиявленими обставинами у даній справі. Крім того, нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. В свою чергу, дослідження нових доказів, на який позивач посилається як на підставу для перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі №820/5040/16 за нововиявленими обставинами, призведе до переоцінки доказів у справі. Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року по справі №591/4761/15-а, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст. 242 КАС України. Виходячи з вищевикладеного, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , фактично ґрунтуються на переоцінці тих доказів, яким вже була надана оцінка судами, а тому їх не можна віднести до нововиявлених обставин відповідно ч.2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Як вказано Європейським судом з прав людини в рішеннях у справах «Пономарьов проти України», «Брумареску проти Румунії», одним з фундаментальних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. У справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) зазначено, що виконання рішення, ухваленого судом, має розглядатися як складова частина "судового розгляду", передбаченого статтею 6, - важливість цього принципу в контексті адміністративного провадження - обов`язок адміністративних органів виконати рішення найвищого адміністративного суду держави. Таким чином, ретельно проаналізувавши та перевіривши всі доводи позивача, колегія суддів вважає, що фактично вони зводяться до переоцінки доказів судом, суперечать принципу юридичної визначеності та вказують на незгоду ОСОБА_1 із судовим рішенням, що відповідно до норм ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Колегія суддів зазначає, що заява позивача та викладені ним обставини, що визначаються ним як нововиявлені істотні обставини, за змістом є незгодою з правовими висновками суду, з якими погодився суд апеляційної та касаційної інстанції, стосовно правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, позивачем не наведено жодних фактичних даних, які існували під час прийняття судом та не були відомі і не могли бути відомі під час розгляду справи, які б спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення. Крім того, колегія суддів зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року змінена в частині мотивів відмови в задоволенні позову Постановою Верховного Суду від 5 грудня 2018 року, отже, самі по собі мотиви, з яких була прийнята постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року в первісному її вигляді не може бути переглянуті в порядку перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами. Також, колегія суддів звертає увагу позивача, що посилання на встановлення обставин справи у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 є помилковими, оскільки суд апеляційної інстанції в межах цієї справи, розглядаючи апеляційну скаргу на процесуальне рішення суду у вигляді ухвали про повернення заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинам, не встановлював обставини справи по суті справи, а лише надав формальну оцінку обґрунтованості певного процесуального рішення суду першої інстанції, в цьому випадку - на стадії відкриття провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Зважаючи на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, 361, 363, 365 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 820/5040/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 03.08.2020 року