Ухвала КАС ВС № 200/6611/19-а

УХВАЛА 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 200/6611/19-а адміністративне провадження № К/9901/17098/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №200/6611/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: 13.07.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020. 22.07.2020 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статтям 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України. На адресу Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги у справі №200/6611/19-а. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що 13.04.2020 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернуто, проте після усунення недоліків цієї скарги скаржник скористався своїм правом та звернувся до Суду повторно. Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження приходить до висновку про його задоволення, оскільки підстави наведені скаржником в останньому визнає достатніми та поважними, а надані докази підтверджують вказані обставини. На адресу Верховного Суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, а саме скаржник зазначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є п.3 ч.4 статті 328 КАС України. Проте скаржник чітко не вказав, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також відповідач не вказав норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Станом на 03.09.2020 відповідач не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню. Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №200/6611/19-а задовольнити. Поновити Офісу великих платників податків ДПС строк на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі № 200/6611/19-а. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №200/6611/19-а повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. А. Гончарова Судді І.Я.Олендер Р. Ф. Ханова